Звіт про фінансові результати відповідно до вимог п(с)бо

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010
Податок на додану вартість	015
Акцизний збір	020
Інші вирахування з доходу	030
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040
Валовий: прибуток	050
збиток	055
Інші операційні доходи	060
Адміністративні витрати	070
Витрати на збут	080
Інші операційні витрати	090
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток	100
збиток	105
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120
Інші доходи	130
Фінансові витрати	140
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток	170
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток	190
збиток	195
Надзвичайні: доходи	200
витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий: прибуток	220
збиток	225

Аналіз даних, уміщених у таблицю 1.2 дає нам змогу проаналізувати, які фактори вплинули в звітному періоді на валовий прибуток підприємства (чистий дохід від реалізації та собівартість реалізованих товарів), на фінансовий результат від операційної діяльності підприємства (валовий прибуток, інші операційні доходи і витрати, адміністративні витрати, витрати на збут), на фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (фінансовий результат від операційної діяльності та інші фінансові доходи).

Якщо підприємство не мало надзвичайних доходів і витрат, то його кінцевий фінансовий результат є результатом «нормальної» діяльності.

Об’єктом розподілу являється фінансовий результат діяльності підприємства. Під його розподілом розуміється направлення прибутку в бюджет і за статтями використання на підприємстві. Законодавчо розподіл прибутку регулюється в тій його частині, яка надходить в бюджети різних рівнів у вигляді податків та інших обов’язкових платежів. Визначення напрямків витрат прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, структури статей його використання знаходиться в компетенції підприємств.

Принципи розподілу прибутку: прибуток, отриманий підприємством в результаті виробничо-господарської і фінансової діяльності, розподіляють між державою і підприємством, як господарюючим суб’єктом; прибуток для держави надходить у відповідні бюджети у вигляді податків і зборів, ставки яких не можуть бути самовільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їх обрахування внесків в бюджет встановлюються законодавчо; величина прибутку підприємства, що залишився в його розпорядженні після виплати податків, не повинна знижувати його зацікавленість в зростанні обсягу виробництва і покращенні результатів виробничо-господарської і фінансової діяльності; прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, в першу чергу направляється на накопичення, що забезпечує його подальший розвиток, і пільги в останній частині на споживання [Фінанси підприємств: Навч. пос.: Курс лекцій / За ред.. проф. Г.Г.Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – 268 с., ст. 100 ].

Прибуток, що одержують підприємства, є, з одного боку, основним фінансовим джерелом розвитку їх матеріально-технічної бази і соціального розвитку трудових колективів, з іншого - важливим джерелом формування державного бюджету країни і деяких позабюджетних засобів, які створюються за рішенням вищих законодавчих органів. Виходячи з цього і побудована система розподілу і використання прибутку [Фінансова діяльність підприємства: Підручник / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К. Я. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Либідь, 2002. – 384 с., ст. 147 ].

Згідно з цим чистий прибуток по мірі надходження чистий прибуток підприємства направляється:

• на удосконалення технології і організації виробництва;

• на модернізацію обладнання; на покращення якості продукції; технічне переоснащення; реконструкцію діючого виробництва та інше.

Чистий прибуток являється джерелом поповнення власних оборотних коштів. Крім цього він направляється на сплаті процентів по кредитам, отриманих на поповнення нестачі власних оборотних коштів, на придбання основних засобів, також на сплату процентів за простроченим і відстроченим кредитам.

Забезпечуючи виробничі, матеріальні та соціальні потреби за рахунок чистого прибутку, підприємство повинно стримиться до установлення оптимального відношення між фондом накопичення та споживання з тим, щоб враховувати умови ринкової кон’юнктури і разом з тим стимулювати і стимулювати результати праці робітників підприємства. Прибуток, який залишається в розпорядження підприємства, служить не тільки джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку, а також матеріальне заохочення, але і використовується в випадку порушення підприємством діючого законодавства для сплати різних штрафів і санкцій.

В випадках приховування прибутку від оподаткування чи внесків в не бюджетні фонди також стягуються штрафні санкції, джерелом сплати яких являється чистий прибуток. Господарюючий суб’єкт самостійно визначає напрямки використання прибутку, якщо інше не передбачено Статутом.

Схема розподілу і використання прибутку представлена на рис. 1.1.

Прибуток підприємства

Податок на прибуток

Чистий прибуток

Використання чистого прибутку:

• створення резервного фонду;

• виплата дивідендів;

• поповнення статутного капіталу;

• інші напрями використання.

Рис. 1.1. Розподіл і використання прибутку [Фінанси підприємств: Навч. пос.: Курс лекцій / За ред.. проф. Г.Г.Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – 268 с., ст. 101 ]

Резервний фонд утворюється господарюючими суб’єктами в випадку припинення їх діяльності для покриття кредиторської заборгованості. Він являється обов’язковим для акціонерних товариств, кооперативів, підприємств з іноземними інвестиціями. Щорічно резервний фонд поповнюється за рахунок відрахувань, що складають не менше 5 % прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Крім покриття можливих збитків від ділових рисків фінансовий резерв може бути використаний на додаткові затрати по розширенню виробництва і соціальному розвитку, розробку і впровадження нової техніки, приріст власних оборотних засобів і виявлення їх недоліку, та інші затрати, обумовлені соціально-економічним розвитком колективу.

Фонд накоплення – засоби, направлені на виробничий розвиток підприємства, технічне переоснащення, реконструкцію, розширення виробництва нової продукції, на оновлення основних виробничих фондів, освоєння нової техніки і технологій і інші аналогічні цілі, які передбачені установчими документами (на утворення нового майна підприємства). Фонд накоплення показує ріст майнового стану господарюючого суб’єкта, збільшення власних його коштів.

Фонд споживання – засоби, які направляються на здійснення заходів на соціальний розвиток (крім капітальних вкладень), матеріальне заохочення колективу підприємства, придбання проїзних білетів, путівок в санаторій, одноразове преміювання і інших аналогічних заходів і робіт, які не призводять до утворенню нового майна підприємства.

На кожному підприємстві повинні бути передбачені планові заходи по збільшенню прибутку. В загальному вигляді ці заходи можуть бути наступні: збільшення випуску продукції; покращення якості продукції; продаж залишків обладнання і іншого майна чи здача його в оренду; зниження собівартості продукції за рахунок більш раціонального використання матеріальних ресурсів, виробничих потужностей і площ, робочої сили; диверсифікація виробництва; розширення ринку збиту і ін. З цього переліку заходів випливає, що вони тісно пов’язані з іншими заходами на підприємстві, які направлені на зниження затрат, збільшення виробництва, покращення якості продукції і використання факторів виробництва.