- •Розділ 1. Геометричні характеристики перерізів. Основні теоретичні відомості.
- •Контрольні запитання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •Розділ 2. Побудова епюр внутрішних силових чинників. Основні теоретичні відомості.
- •2.1. Побудова епюри поздовжних сил.
- •Контрольні запитання.
- •Приклад виконання завдання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •2.2. Побудова епюри крутних моментів.
- •Контрольні запитання.
- •Приклад виконання завдання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •2.3. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів.
- •Контрольні запитання.
- •Приклади виконання завдання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •2.4. Побудова епюр внутрішніх силових чинників для плоских рам.
- •Контрольні запитання.
- •Приклад виконання завдання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •Розділ 3. Теорії напруженого і деформованого стану. Основні теоретичні відомості.
- •Контрольні запитання.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •Балки двотаврові (за гост 8239-72)
- •Балки швелерні (за гост 8240-72)
- •Кутники рівнобокі (за гост 8209-72)
- •Кутники нерівнобокі (за гост 8510-72)
- •Виначення геометричних фігур для простих фігур
- •Перелік питань до заліку
2.2. Побудова епюри крутних моментів.
Кручення – вид деформації, який характеризується тим, що з шести силових чинникив в поперечному перерізі виникає тільки крутний момент Мкр.
Внутрішній момемнт Мкр виражається через зовнішні Мк и дорівнює сумі зовнішніх моментів Мк , розташованих по один бік від перерізу. Якщо вал обертається рівномірно, то алгебраїчна сума всіх Мк дорівнює нулю. Тому при визначенні Мкр матимемо один і той самий результат, незалежно від того, з якого боку від перерізу (ліворуч чи праводуч) ми будемо брати суму моментів.
Крутний момент Мкр вважається додатним, якщо при спостерізанні з боку переріза він намагається обертати вал проти годинникової стрілки і навпаки.
Дільниця навантаження при крученні – частина бруса, на якій Мкр змінюється за одним і тим же законом. Як правило, на дільниці величина Мкр постійна (Мкр = const). Границіми дільниць є торцеві перерізи і перерізи, де прикладені скручувальні моменти.
При розрахунках часто використовують залежність між величиною скручувального моменту Мк , потужністю N (вт) і кутовою швидкістю ( - рад/с або n – об/мин):
Якщо потужність N вимірюється в к.с. (кінських силах), наведена формула має вигляд:
Алгоритм побудови епюри крутних мосентів аналогічен наведеному вище.
Контрольні запитання.
-
Коли виникає деформація кручення ?
-
Як визначити величину крутного моменту в перерізі ?
-
Які залежності між величиною скручувального моменту, потужністю і кутовою швидкістю ?
-
Що є границями дільниць навантаження ?
-
Як будують епюру крутного моменту ?
-
Які знаки має крутний моменті ?
Приклад виконання завдання.
На ступінчатому валу жостко закріплені чотири шестерні. Ведуща шестерня передає сручувальний момент М1 = 1200 Нм. Інші шестерні передають скручувальні моменти на вали, паралельні першому: М2 = 400 Нм, М3 = 600 Нм, М4 = 200 Нм. Побудувати епюру крутних моментів Мкр. (рис 11)
Розв’язання:
Для побудови епюри крутних моментів визначимо величини крутних моментів на кожній дільниці вала. Розглчнемо дію зовнішних моментів зліва від переріза.
Мкр
(Нм)
Завдання для самостійного розв’язання.
Варіант обираються згідно номеру по списку в журналі.
При побудові епюри крутних моментів прийняти, що М0 = М1 + М2 + М3.
Таблиця 3
Варіант |
Схема |
Довжина , м |
Сручувальні моменти, Нм |
Потужність, кВт |
Кутова швидкість |
Допустиме напруження |
|||||||
l1 |
l2 |
l3 |
М1 |
М2 |
М3 |
N1 |
N2 |
N3 |
рад/с |
об/мин |
МН/м2 |
||
1 |
І |
0,4 |
0,1 |
0,7 |
300 |
400 |
220 |
- |
- |
- |
- |
- |
25 |
2 |
ІІ |
0,1 |
0,4 |
0,4 |
- |
- |
- |
2,5 |
3,2 |
3,0 |
30 |
285 |
32 |
3 |
ІІІ |
0,4 |
0,6 |
0,7 |
380 |
320 |
300 |
- |
- |
- |
- |
- |
25 |
4 |
IV |
0,1 |
0,3 |
0,4 |
- |
- |
- |
3,2 |
2,5 |
2,5 |
25 |
248 |
32 |
5 |
V |
0,4 |
0,2 |
0,5 |
450 |
200 |
380 |
- |
- |
- |
- |
- |
25 |
6 |
VI |
0,2 |
0,5 |
0,7 |
- |
- |
- |
4,2 |
2,2 |
3,0 |
35 |
334 |
32 |
7 |
VII |
0,5 |
0,2 |
0,3 |
350 |
320 |
280 |
- |
- |
- |
- |
- |
28 |
8 |
VIII |
0,2 |
0,5 |
0,5 |
- |
- |
- |
2,5 |
3,0 |
2,5 |
50 |
477 |
32 |
9 |
IX |
0,5 |
0,7 |
0,5 |
420 |
400 |
250 |
- |
- |
- |
- |
- |
25 |
10 |
X |
0,2 |
0,4 |
0,5 |
- |
- |
- |
3,2 |
2,0 |
2,6 |
80 |
765 |
32 |
11 |
І |
0,5 |
0,2 |
0,6 |
- |
- |
- |
2,0 |
3,5 |
2,8 |
25 |
238 |
28 |
12 |
ІІ |
0,2 |
0,5 |
0,3 |
350 |
350 |
280 |
- |
- |
- |
- |
- |
35 |
13 |
ІІІ |
0,5 |
0,5 |
0,6 |
- |
- |
- |
3,0 |
2,8 |
2,2 |
40 |
382 |
28 |
14 |
IV |
0,2 |
0,2 |
0,7 |
420 |
280 |
350 |
- |
- |
- |
- |
- |
35 |
15 |
V |
0,5 |
0,3 |
0,4 |
- |
- |
- |
4,0 |
2,0 |
3,2 |
30 |
286 |
28 |
16 |
VI |
0,3 |
0,6 |
0,5 |
320 |
380 |
250 |
- |
- |
- |
- |
- |
35 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 3 |
|||||||||||||
17 |
VII |
0,6 |
0,3 |
0,7 |
- |
- |
- |
2,0 |
2,8 |
2,2 |
45 |
430 |
28 |
18 |
VIII |
0,3 |
0,6 |
0,4 |
400 |
380 |
220 |
- |
- |
- |
- |
- |
35 |
19 |
IX |
0,6 |
0,6 |
0,4 |
- |
- |
- |
3,0 |
3,5 |
2,8 |
70 |
667 |
28 |
20 |
X |
0,3 |
0,3 |
0,4 |
320 |
280 |
300 |
- |
- |
- |
- |
- |
35 |
21 |
І |
0,6 |
0,3 |
0,5 |
320 |
380 |
250 |
- |
- |
- |
- |
- |
30 |
22 |
ІІ |
0,3 |
0,6 |
0,8 |
- |
- |
- |
2,8 |
3,0 |
3,5 |
35 |
334 |
40 |
23 |
ІІІ |
0,6 |
0,4 |
0,5 |
400 |
300 |
320 |
- |
- |
- |
- |
- |
30 |
24 |
IV |
0,3 |
0,1 |
0,6 |
- |
- |
- |
3,5 |
2,0 |
2,8 |
28 |
267 |
40 |
25 |
V |
0,6 |
0,4 |
0,3 |
300 |
400 |
220 |
- |
- |
- |
- |
- |
30 |
26 |
VI |
0,4 |
0,7 |
0,4 |
- |
- |
- |
4,5 |
2,5 |
3,5 |
40 |
382 |
40 |
27 |
VII |
0,1 |
0,4 |
0,6 |
380 |
350 |
300 |
- |
- |
- |
- |
- |
30 |
28 |
VIII |
0,4 |
0,7 |
0,6 |
- |
- |
- |
2,8 |
3,2 |
2,6 |
60 |
572 |
40 |
29 |
IX |
0,1 |
0,5 |
0,6 |
300 |
220 |
280 |
- |
- |
- |
- |
- |
30 |
30 |
X |
0,4 |
0,2 |
0,3 |
- |
- |
- |
3,5 |
2,5 |
2,8 |
50 |
477 |
40 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|