3.2 Вимоги безпеки до території підприємства, розміщення та влаштування будівель і приміщень

Загальні положення та вимоги до нормування і забезпечення безпеки діючих, модернізуємих або споруджуємих промислових, у тому числі агропромислових, підприємств усіх типів, а також виробничих і технологічних комплексів, орієнтованих на випуск, збереження або переміщення товарів чи надання послуг, встановлюють ДСТУ 3273-95. «Безпека промислових підприємств. Загальні положення і вимоги», ГОСТ 17.0.0.04-90. «Охрана природы. Экологический паспорт промышленного предприятия. Основные положения».

Вимоги щодо безпеки підприємства формуються як у виді технічних та організаційних мір, так і у виді гранично допустимих значень показників безпеки.

Дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки видаються відповідним Державним департаментом МНС та його територіальними органами згідно з Порядком видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці і його територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003р. № 1631.

Територія підприємства повинна бути рівною, мати необхідні ухили та стоки для відводу атмосферних і поливних вод. Вільні ділянки території повинні бути озеленені. Територія підприємства повинна мати не менше двох в'їздів – виїздів. Допускається передбачати один в'їзд – виїзд для території підприємства, потужність якого до 10т харчової продукції на добу. При цьому приймається ширина воріт для автомобільного транспорту за найбільшою шириною автомобілів плюс 1,5 м, але не менше 4,5м, а для залізничного транспорту – не менше 4,9м. Основні проїзди, пішохідні доріжки, а також площадки перед експедиціями і складами повинні мати тверде покриття. Ширина проїзної частини автодоріг до виробничих корпусів повинна бути не менше 7м, інших з однобічним рухом автомобілів – 4,5м. Територія підприємства повинна мати штучне освітлення в темний час доби, що забезпечує освітленість на поверхні основних проїздів не менше 3лк, інших проїздів і проходів – 2лк, у місцях навантаження готової продукції і розвантаження сировини не менше 5лк.

Територія підприємства повинна бути обладнана вантажо-розвантажувальними площадками (платформами, естакадами) висотою на рівні підлоги вагона або кузова автомобіля, зливно-наливними пристроями для рідких продуктів, а також спеціальними площадками для збереження напівфабрикатів, тари, пального, допоміжних матеріалів і обладнання.

Заглиблені резервуари, колодязі, люки повинні бути закриті кришками врівень із прилягаючою територією. Газопроводи, інші підземні комунікації повинні бути позначені пізнавальними знаками на території підприємства та відзначені на генплані підприємства.

Камери для сухої сульфітації сировини повинні бути герметичними і розташовуватися на відстані не менше 50м від найближчих будівель. Басейни для збереження сульфітованої сировини влаштовуються герметичними з двома люками, які мають запірні пристрої під інструмент – спеціальний ключ.

Для збору і тимчасового збереження відходів виробництва і сміття повинні бути влаштовані водонепроникні, щільно закриті кришками збірники ємністю не більше дводобового їх накопичення. Розміщення збірників відходів і сміття допускається на відстані не менше 25м від виробничих і складських приміщень на асфальтованих або бетонованих площадках, розміри яких перевищують габарити збірників на 1м з усіх боків.

На території підприємства передбачається протипожежне водопостачання.

Відстань між будівлями і спорудами приймається відповідно до технологічних норм, умов розміщення транспортних шляхів і інженерних мереж, але не менше встановлених санітарних і протипожежних розривів.

Відстань між будівлями і спорудами, що освітлюються через віконні прорізи, повинна бути не менше найбільшої висоти, до верха карниза будівель і споруд, що протистоять один одному. Величина розриву між окремими корпусами будівель з напівзамкнутим двором (П- або Ш-образне будівництво) повинна бути не менше напівсуми висот протистоячих будівель, але не менше 15м, а при відсутності шкідливих виділень у простір – не менше 12м. Санітарний розрив між найближчими корпусами будівель з замкнутим двором повинний бути не менше подвійної висоти найбільш високої з оточуючих двір будівель, але не менше 20м.

Величини протипожежних розривів між будівлями і спорудами зазначені в Розділі IV.

Розміщення основних виробництв у підвальних і напівпідвальних приміщеннях не допускається.

Виробничі приміщення, у яких виконуються технологічні процеси з виділенням шкідливих газів, пар, пилу, повинні бути обособлені, зокрема: відділення стерилізаційні, варильні, обжарочні, квасильно-засольні, сульфітації і десульфітації харчової сировини. Відособленими повинні бути також склади харчових продуктів, пахнучих нехарчових речовин, миючих і дезінфікуючих засобів. Кислоти повинні зберігатися на складах хімічних матеріалів у спеціальних одноповерхових опалюваємих вентилюємих приміщеннях при температурі не нижче 3^оС. Луги зберігаються в закритих неопалюваємих приміщеннях. Збереження сухого нітриту натрію допускається в спеціально виділеному приміщенні, яке повинне бути закрите та опломбовано. Відпускається нітрит натрію в цехи у виді розчину концентрації не більше 2,5% з виробничої лабораторії.

Об’єм виробничих приміщень повинний бути таким, щоб на кожного працівника приходилося не менше 15 м³ вільного простору і не менше 4,5 м² площі.

Висота виробничих приміщень визначається в залежності від їхнього призначення і виду встановлюваного в них обладнання, але не менше 4,8м у будинках багатоповерхових та 4,2м у будинках одноповерхових. У приміщеннях висота від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття (покриття) повинна бути не менше 2,2 м, висота від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій, обладнання і площадок у місцях постійного проходу людей і на шляхах евакуації – не менше 2м, а в місцях непостійного проходу – не менше 1,8м. Кожне виробниче приміщення повинне мати не менше одного основного проходу шириною не менше 1,5м, з'єднаного з виходом або сходовими клітками. Зони проходу працівників і проїзду транспорту повинні бути розмежовані.

Відкриті технологічні прорізи в перекриттях повинні бути обгороджені перилами висотою не менше 1м з глухим зашиттям з низу висотою не менше 0,15м та з горизонтальним елементом огородження на висоті 0,5м.

Люки, приямки, стічні жолоби і канали повинні бути водонепроникними, та закриватись кришками врівень з підлогою.

Підлоги у виробничих приміщеннях влаштовуються водонепроникними, без вибоїв і порогів. Металеве покриття підлог повинно мати рифлення, а покриття площадок, естакад, переходів, сходинок повинно бути виконано рифленим або з просічно-витяжної сталі. Покриття підлог у приміщеннях категорій А і Б виконується з негорючих матеріалів, які не утворюють іскор при ударі.

Висота машинних відділень аміачних холодильних установок для холодильників, що будуються, приймається не менше 4,8м (для тих, що реконструюються – не менше 3,6м), висота апаратних відділень – не менше 3,6м (для тих, що реконструюються не менше 3,0м) від підлоги до низу несучих конструкцій покриття.

Машинні та апаратні відділення аміачних холодильних установок, що проектуються, слід розташовувати тільки на першому поверсі. Не допускається розміщення над машинними і апаратними відділеннями таких холодильних установок приміщень з постійними робочими місцями, а також побутових і допоміжних приміщень.

Компресори та апарати хладонових холодильних установок великої холодопродуктивності розміщують в машинних відділеннях, в яких повинна забезпечуватися висота проходу для людей не менше 2,2 м від позначки підлоги до виступаючих зверху частин обладнання (трубопроводів, арматури та ін.).

Машинні відділення хладонових холодильних установок розміщують на будь-якому поверсі або в підвалі.

При невеликий холодопродуктивності хладонової холодильної установки спеціальне машинне відділення для неї не потрібно. Допускається розміщення її разом з іншим технологічним обладнання за умови, що обслуговуючий його персонал пройшов відповідне навчання і вміст хладона в повітрі при повному витоку із системи не перевищить 10% об’єму приміщення.

Влаштування та розміщення приміщень, у яких експлуатуються ЕОМ і відеотермінали, повинні відповідати вимогам Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. Поруч з цими приміщеннями, над і під ними не допускається розташування вибухопожежонебезпечних виробництв, а також виробництв із мокрими технологічними процесами, з підвищеними рівнями шуму і вібрації. Приміщення для роботи з відеотерміналами та ЕОМ не допускається розміщати в підвалах і цокольних поверхах.

Робочі місця з відеотерміналами або персональними ЕОМ у приміщеннях із джерелами шкідливих виробничих факторів необхідно розташовувати в ізольованих кабінах, обладнаних системою повітрообміну або кондиціонування повітря. Стіни кабін виготовлюються з негорючих матеріалів (допускається використання скла і металевих конструкцій). У кабіні повинно бути оглядове вікно висотою не менше 1,5м з підвіконням на відстані не більше 0,8м від підлоги. На кожне робоче місце, обладнане відеотерміналом, повинно приходитися не менше 6м² площі і 20м³ об’єму приміщення. Обслуговування, ремонт і налагодження ЕОМ, вузлів і блоків ЕОМ слід виконувати в окремому приміщенні (у майстерні). Підлога в ньому, в зоні виконання зазначених робіт, повинна бути покрита діелектричними ковриками або викладена ізолюючими підстилками шириною не менше 0,75м для ніг.