5. Утримання із заробітної плати.

Згідно чинного законодавства із заробітної плати проводять такі утримання: єдиний соціальний внесок та податок з доходів фізичних осіб.

Об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб є загальний місячний дохід, зменшений на суму збору до Пенсійного фонду та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Загальний місячний дохід зменшується на суму податкової соціальної пільги. Вона дорівнює одній мінімальній заробітній платі.

Разом з цим із оплати праці можуть бути проведені утримання за дорученням працівників – страхові внески, погашення позичок, профспілкові внески тощо. Це власне, не утримання, а виконання доручення працівників, за здійснення яких бухгалтери можуть отримувати винагороду.

6. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з робітниками та службовцями щодо оплати праці.

Облік розрахунків по оплаті праці ведуть на рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам". До рахунку 66 відкривають два субрахунки:

661 "Розрахунки за заробітною платою";

662 "Розрахунки з депонентами";

662 «Інші виплати»

За дебетом субрахунку 661 обліковують всі види утримань із оплати праці, виплату оплати праці, депонування (перерахунок на субрахунок 662) оплати праці. За кредитом субрахунку 661 відображають нарахування оплати праці і виплат, які не входять в склад фонду оплати праці.

За рахунком 66 може бути розгорнуте сальдо:

кредитове – означає заборгованість підприємства по оплаті праці працівникам;

дебетове – означає заборгованість працівників підприємству по оплаті праці. Дебетове сальдо може виникати лише в окремих випадках, наприклад, коли є переплати по оплаті праці.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці депонуються і відображаються за дебетом субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" і кредитом субрахунку 662.

Підприємства мають право зберігати готівку у своїй касі, що одержана в установі банку для виплат протягом трьох робочих днів.

Якщо сума не отримана у встановлений строк працівником, то у розрахунково-платіжній або платіжній відомості, або видатковому касовому ордері касиром проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, в місці їхнього підпису ставиться штамп або робиться напис "Депоновано". Касир складає реєстр депонованих сум і у розрахунково-платіжній або платіжній відомості записує фактично виплачену суму та не отриману суму виплат, яка підлягає депонуванню.

Неотриманні суми потрібно здавати з каси в банк на поточний рахунок у вищезазначені строки.

Депоновані суми виплачуються не за відомостями, а за видатковими касовими ордерами, які виписуються окремо на кожну особу. Номер видаткового касового ордера і суму, яку виплачено по ньому, записують в Книгу обліку розрахунків з депонентами напроти місяця, в якому здійснено виплату. Різниця між кредитом (віднесено на рахунок депонента) і дебетом (виплачено) Книги обліку розрахунків з депонентами буде величиною невиплаченої заробітної плати по кожному працівнику

6