- •III курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей
- •Тема 1. Національна економіка: загальне і особливе
- •1.1. Національна економіка як соціально-економічна система країни
- •1.2. Основні цілі національної економіки
- •1.3. Фактори функціонування національної економіки
- •Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •2.1. Етапи становлення системи державного регулювання національної економіки
- •2.2. Типи національних економічних систем, механізми їх регулювання
- •2.3. Види та моделі регулювання економіки змішаного типу
- •Тема 3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •3.1. Кругообіг благ і ресурсів, доходів і видатків у національній економіці
- •3.2. Макроекономічні показники розвитку національної економіки
- •3.3. Методи виміру макровеличин
- •Тема 4. Структурна перебудова національної економіки
- •4.1. Структура національної економіки: поняття, види
- •4.2. Найважливіші пропорції розвитку економіки
- •4.3. Економічний розвиток та економічне зростання
- •4.4. Організаційно-економічні засади структурної політики держави
- •Тема 5. Державність та державне управління економікою
- •5.1. Державне регулювання економіки: поняття, необхідність, функції
- •5.2. Об’єкти та суб’єкти державного регулювання економіки
- •5.3. Поняття методології дре
- •5.4. Економічна політика і державне регулювання
- •Тема 6. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •6.1. Система органів державного регулювання та їх функції у сфері управління економікою
- •6.2. Методи державного регулювання національної економіки
- •6.3. Методи прямого державного регулювання економіки та їх інструменти
- •6.4. Опосередковані методи державного регулювання економіки
- •Тема 7. Програмування та прогнозування національної економіки
- •7.1. Макроекономічне прогнозування як інструмент державного регулювання економіки. Основні методи соціально-економічного прогнозування
- •7.2. Програмування національної економіки
- •Планування соціально-економічного розвитку країни
- •7.4. Індикативне планування у системі державного регулювання економіки
- •7.5. Методи індикативного планування
- •Тема 8. Прогнозування і державне регулювання промислового виробництва
- •Промисловість як об’єкт регулювання. Показники промислового виробництва
- •8.2. Визначення потреб держави у промисловій продукції
- •8.3. Обґрунтування можливого обсягу виробництва промислової продукції
- •Баланс виробничих потужностей промисловості
- •Тема 9. Прогнозування і державне регулювання сільськогосподарського виробництва
- •9.1 Сільське господарство як об’єкт державного регулювання економіки. Показники сільськогосподарського виробництва
- •9.2 Обґрунтування можливостей виробництва продукції сільського господарства
- •Тема 10. Прогнозування і державне регулювання трудових відносин
- •10.1 Зайнятість населення як соціально-економічне явище. Показники зайнятості населення
- •2. Рівень зайнятості працездатного населення (Кзпн).
- •10.2 Трудові ресурси України: їх склад і визначення потреби
- •Спрощена схема зведеного балансу трудових ресурсів України
- •10.3 Визначення надлишку (додаткової потреби) робочої сили в галузях національної економіки
- •Спрощена схема балансу ринку праці
- •10.4. Державне регулювання оплати праці
- •Тема 11. Прогнозування і державне регулювання соціального розвитку та рівня життя населення
- •11.1 Соціальна політика держави: мета, пріоритети, принципи
- •11.2 Соціальні індикатори (показники) рівня життя
- •11.3 Номінальні та реальні доходи населення: склад та методика розрахунку
- •11.4 Баланс доходів і витрат населення: сутність та порядок розробки
- •Структура мінімального споживчого бюджету
- •Тема 12. Прогнозування і державне регулювання інвестиційної діяльності
- •12.1. Інвестиційна діяльність та інвестиційна політика держави
- •12.2 Структура капіталовкладень та її регулювання
- •12.3 Державне регулювання інвестиційної діяльності на стадії проектування
- •12.4 Державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві як форма реалізації державних інвестицій
- •Тема 13. Прогнозування та державне регулювання транспорту
- •13.1 Транспорт як об’єкт планування та державного регулювання
- •13.2 Методологія державного регулювання перевезень
- •13.3 Визначення потреб народного господарства у перевезенні народногосподарських вантажів
- •13.4 Обґрунтування можливостей перевезення вантажів (на прикладі залізничного транспорту)
- •13.5 Державне регулювання пасажирських перевезень
- •2. Розраховується середня дальність однієї поїздки пасажира у базисному році
- •5. Розраховується очікувана у розрахунковому році чисельність пасажирів:
- •6. Визначається очікуваний у розрахунковому році обсяг пасажирообороту:
- •Рекомендована література
Спрощена схема зведеного балансу трудових ресурсів України
-
Показники
Базовий період
Розрахунковий період
Розділ 1. Населення
Розділ 2. Трудові ресурси – всього
у тому числі:
-
Працездатне населення працездатного віку.
-
Особи старші працездатного віку.
-
Особи, що не досягли працездатного віку.
Розділ 3. Розподіл трудових ресурсів
за видами зайнятості:
-
Зайняті у різних сферах економічної діяльності.
-
Ті, що навчаються з відривом від виробництва (у тому числі ті, що проходять професійну підготовку та підвищення кваліфікації).
-
Незайняте працездатне населення – всього
з них – безробітні
Розділ 4. Розподіл трудових ресурсів
за сферами та галузями економіки:
1. Зайняті у галузях сфери виробництва – всього
у т. ч. за окремими галузями: промисловість; будівництво; сільське господарство; транспорт; інші сфери.
2. Зайняті у галузях сфери послуг – всього
у т.ч. за галузями: охорона здоров’я; фізична культура; освіта; житлово-комунальне господарство; апарат органів державного управління; інші галузі.
-
10.3 Визначення надлишку (додаткової потреби) робочої сили в галузях національної економіки
Основою державного регулювання ринку праці є розрахунок потреби (надлишку) робочої сили. Відповідні розрахунки здійснюють за допомогою балансу робочої сили, який складається в галузевому та кваліфікаційному розрізах (таблиця 10.2).
Вихідним показником балансу є загальна потреба в робочій силі у розрахунковому році у відповідній галузі, яка залежить від обсягу виробництва продукції або послуг, від зміни продуктивності праці (для виробничої сфери) та від зміни норми обслуговування (у сфері послуг).
Загальна потреба в робочій силі у галузях промисловості визначається виходячи з виробітку одного працівника. Виробіток розраховується на одного працівника промислово-виробничого персоналу (ПВП), тому відношення обсягу виробництва до виробітку ПВП дає нам показник чисельності промислово-виробничого персоналу в промисловості.
Таблиця 10.2
Спрощена схема балансу ринку праці
Показники |
Усього |
У т.ч. за галузями |
|
Галузь 1 |
Галузь 2 |
||
1. Загальна потреба в робочій силі у розрахунковому році. |
|
|
|
2. Наявність робочої сили на початок року. |
|
|
|
3. Приріст (+) або зменшення (-) робочої сили |
|
|
|
4. Вибуття робочої сили з наявного складу протягом розрахункового року з різних причин |
|
|
|
5. Надлишок (-) або додаткова потреба (+) у робочій силі у розрахунковому році. |
|
|
|
|
|
|
|
Однак, загальна чисельність робочої сили в промисловості включає також непромисловий персонал, частка якого в загальній чисельності робочої сили коливається від 5 до 10%. При визначенні чисельності робочої сили їх слід додати до чисельності ПВП. Отже,
(10.3)
де – чисельність промислово-виробничого персоналу;
Q – обсяг виробництва продукції;
q – рівень продуктивності праці ПВП.
(10.4)
де – загальна чисельність робочої сили у промисловості;
– питома вага промислово-виробничого персоналу в загальній чисельності робочої сили у промисловості.
У сільському господарстві рівень продуктивності праці вимірюється показником – виробітком одного працівника, зайнятого у сільському господарстві. Тому відношення необхідного обсягу виробництва продукції до показника виробітки дає нам показник необхідної чисельності робочої сили у сільському господарстві.
Потреба в робочій силі у галузях сфери послуг (освіті, охороні здоров’я та інших) виходить з такої залежності:
Чисельність робочої сили = Чисельність населення (контингенту
обслуговування) × норму обслуговування населення (10.5)
Дана норма є соціально-економічним нормативом і встановлюється, як правило, в розрахунку на 10 тис. населення.
Приклад, якщо чисельність населення – 1 млн. осіб, а норма обслуговування – 20 лікарів на 10 тис. населення, то потреба у лікарях складе:
Таким чином методика розрахунку надлишку (додаткової потреби) робочої сили має такі стадії:
- визначення загальної потреби в робочій силі;
- розрахунок приросту (+), або зменшення робочої сили (-) шляхом віднімання від загальної потреби у робочій силі її наявності на початок року;
- розрахунок надлишку або додаткової потреби у робочій силі у розрахунковому році як добуток приросту (зменшення) робочої сили і її вибуття з наявного складу протягом розрахункового року.
Після проведення відповідних розрахунків приймається обґрунтоване рішення щодо покриття додаткової потреби у робочій силі або ліквідації надлишку. Для цього аналізуються всі можливі варіанти.