- •III курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей
- •Тема 1. Національна економіка: загальне і особливе
- •1.1. Національна економіка як соціально-економічна система країни
- •1.2. Основні цілі національної економіки
- •1.3. Фактори функціонування національної економіки
- •Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •2.1. Етапи становлення системи державного регулювання національної економіки
- •2.2. Типи національних економічних систем, механізми їх регулювання
- •2.3. Види та моделі регулювання економіки змішаного типу
- •Тема 3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •3.1. Кругообіг благ і ресурсів, доходів і видатків у національній економіці
- •3.2. Макроекономічні показники розвитку національної економіки
- •3.3. Методи виміру макровеличин
- •Тема 4. Структурна перебудова національної економіки
- •4.1. Структура національної економіки: поняття, види
- •4.2. Найважливіші пропорції розвитку економіки
- •4.3. Економічний розвиток та економічне зростання
- •4.4. Організаційно-економічні засади структурної політики держави
- •Тема 5. Державність та державне управління економікою
- •5.1. Державне регулювання економіки: поняття, необхідність, функції
- •5.2. Об’єкти та суб’єкти державного регулювання економіки
- •5.3. Поняття методології дре
- •5.4. Економічна політика і державне регулювання
- •Тема 6. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •6.1. Система органів державного регулювання та їх функції у сфері управління економікою
- •6.2. Методи державного регулювання національної економіки
- •6.3. Методи прямого державного регулювання економіки та їх інструменти
- •6.4. Опосередковані методи державного регулювання економіки
- •Тема 7. Програмування та прогнозування національної економіки
- •7.1. Макроекономічне прогнозування як інструмент державного регулювання економіки. Основні методи соціально-економічного прогнозування
- •7.2. Програмування національної економіки
- •Планування соціально-економічного розвитку країни
- •7.4. Індикативне планування у системі державного регулювання економіки
- •7.5. Методи індикативного планування
- •Тема 8. Прогнозування і державне регулювання промислового виробництва
- •Промисловість як об’єкт регулювання. Показники промислового виробництва
- •8.2. Визначення потреб держави у промисловій продукції
- •8.3. Обґрунтування можливого обсягу виробництва промислової продукції
- •Баланс виробничих потужностей промисловості
- •Тема 9. Прогнозування і державне регулювання сільськогосподарського виробництва
- •9.1 Сільське господарство як об’єкт державного регулювання економіки. Показники сільськогосподарського виробництва
- •9.2 Обґрунтування можливостей виробництва продукції сільського господарства
- •Тема 10. Прогнозування і державне регулювання трудових відносин
- •10.1 Зайнятість населення як соціально-економічне явище. Показники зайнятості населення
- •2. Рівень зайнятості працездатного населення (Кзпн).
- •10.2 Трудові ресурси України: їх склад і визначення потреби
- •Спрощена схема зведеного балансу трудових ресурсів України
- •10.3 Визначення надлишку (додаткової потреби) робочої сили в галузях національної економіки
- •Спрощена схема балансу ринку праці
- •10.4. Державне регулювання оплати праці
- •Тема 11. Прогнозування і державне регулювання соціального розвитку та рівня життя населення
- •11.1 Соціальна політика держави: мета, пріоритети, принципи
- •11.2 Соціальні індикатори (показники) рівня життя
- •11.3 Номінальні та реальні доходи населення: склад та методика розрахунку
- •11.4 Баланс доходів і витрат населення: сутність та порядок розробки
- •Структура мінімального споживчого бюджету
- •Тема 12. Прогнозування і державне регулювання інвестиційної діяльності
- •12.1. Інвестиційна діяльність та інвестиційна політика держави
- •12.2 Структура капіталовкладень та її регулювання
- •12.3 Державне регулювання інвестиційної діяльності на стадії проектування
- •12.4 Державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві як форма реалізації державних інвестицій
- •Тема 13. Прогнозування та державне регулювання транспорту
- •13.1 Транспорт як об’єкт планування та державного регулювання
- •13.2 Методологія державного регулювання перевезень
- •13.3 Визначення потреб народного господарства у перевезенні народногосподарських вантажів
- •13.4 Обґрунтування можливостей перевезення вантажів (на прикладі залізничного транспорту)
- •13.5 Державне регулювання пасажирських перевезень
- •2. Розраховується середня дальність однієї поїздки пасажира у базисному році
- •5. Розраховується очікувана у розрахунковому році чисельність пасажирів:
- •6. Визначається очікуваний у розрахунковому році обсяг пасажирообороту:
- •Рекомендована література
13.4 Обґрунтування можливостей перевезення вантажів (на прикладі залізничного транспорту)
Можливості транспорту здійснювати перевезення вантажів, як зазначалося вище, залежать та визначаються сукупним впливом ряду факторів. У першу чергу, можливість перевезення залежить від потужності та стану транспортної магістралі.
Потужність транспортної магістралі вимірюється двома показниками:
-
пропускною спроможністю транспортної магістралі (ПССМ);
-
перевізною спроможністю транспортної магістралі (ПВСМ).
Пропускна спроможність транспортної магістралі характеризує максимальну кількість транспортних засобів, які можуть бути пропущені даною транспортною магістраллю в обох напрямках руху. Одиниця виміру – кількість одиниць транспортних засобів.
Перевізна спроможність транспортної магістралі характеризує максимальну кількість вантажів, які можуть бути перевезені по даній транспортній магістралі в обох напрямках руху. Одиниця виміру – тони вантажу. Для розрахунку цього показника необхідно пропускну спроможність транспортної магістралі помножити на середню вагу вантажу, що перевозиться одним транспортним засобом.
На залізничному виді транспорту розмір цього показника залежить від:
-
збільшення кількості транспортних засобів;
-
покращення характеристик транспортного засобу.
Для визначення розміру перевізної спроможності транспортної магістралі використовується формула:
ПВСМ = ПССМ · ň (13.11)
де: ň – середня маса вантажу, що перевозиться одним транспортним засобом, у тоннах.
Можливий обсяг перевезень вантажів залежить від кількості транспортних засобів та ефективності їх використання.
Оскільки провідне місце у перевезеннях народногосподарських вантажів займає залізничний транспорт, вплив даного фактора розглянемо на його прикладі.
На залізничному транспорті транспортними засобами для перевезення вантажів є вантажні вагони та локомотиви.
Для визначення кількості транспортних засобів, які можуть бути задіяні для перевезення вантажів, використовуються дані балансу рухомого складу, т. б. балансу вантажних вагонів та балансу локомотивів, який, як і будь-який матеріальний баланс, містить дві частини – «Ресурси» та «Використання». В частині «Використання» міститься стаття (показник) – «Робочий парк вагонів (локомотивів)», яка відображає кількість транспортних засобів, які можуть бути використані безпосередньо для перевезення вантажів.
Ефективність використання транспортних засобів вимірюється такими показниками:
-
Оборотом вагона (О ваг).
-
Середньостатичним навантаженням на вісь або один умовний (чотирьохосьовий) вагон (m).
Оборот вагону характеризує ефективність використання вантажного вагону у часі. Цей показник показує час (у годинах або добах) з моменту завантаження вантажу у вагон та до наступного завантаження вантажу у цей же вагон.
Його складові: час на завантаження та розвантаження (складає 35% часу обороту), час у русі (23%), час простоїв на проміжних та технічних станціях (42%).
Чим ефективніше використовується транспортний засіб, тим швидший оборот вагона, тим більше вантажу він спроможний перевезти.
Середньостатичне навантаження характеризує ефективність використання вантажопідйомної сили вагона. Цей показник показує середню кількість вантажу (в тонах), яка у середньому перевозиться одним транспортним засобом. Вимірюється т/ваг. Залежить від виду вантажу, що перевозиться. Розраховується за формулою середньозваженої, де в якості ваги виступає кількість вагонів, що перевозять даний вантаж. Чим більша кількість вантажу, що перевозиться одним вантажним вагоном, тим ефективніше використовується вантажний вагон.
Можливий обсяг перевезень вантажів залежить також від часу, протягом якого буде вестися робота з перевезення вантажу (Т).
Виходячи зі сказаного вище, для розрахунку можливого обсягу перевезень вантажів використовується така формула:
Q пер = N ваг × m × Т
О ваг (13.12)