Розділ 2 аналіз та оцінка діяльності вітчизняного підприємства на зовнішньому ринку на прикладі сп “букіна-львів”

2.1. Загальна характеристика підприємства та ринків його збуту

Спільне підприємство “Букіна-Львів” було засноване 2 грудня 1992 року і діє на підставі Законів України, “Про господарські товариства”, “Про іноземні інвестиції”, а також інших законодавчих актів. Фірмова назва підприємства — українсько-чеське підприємство “Букіна-Львів”.

Зареєстрований статутний фонд підприємства склав, станом на початок 1992 року, 26438 грн. В даний час на підприємстві створено 57 робочих місць, не враховуючи керівний склад.

Учасниками підприємства є виробнича фірма “Ажур”, яка є юридичною особою у відповідності з законодавством України та фірма “Букіна”, яка є юридичною особою у відповідності з законодавством Чехії. Фірма “Букіна” заснована в 1921 році. Вона є спеціалізованим виробником деревообробних верстатів з давніми традиціями. Сьогодні “Букіна” є провідною фірмою Чехії у цій галузі, постійно розширює виробничу програму у кооперації з італійською фірмою “Grіggіo” та іншими ведучими фірмами, поставляє верстати у країни Європи, Америки, Азії, Африки, Австралію. Спільне підприємство “Букіна-Львів”, яке засноване в 1992 році у відповідності з вищезгаданим статутом є генеральним дистриб’ютором в Україні і в Білорусії. На даний момент спільне підприємство “Букіна-Львів” здійснює свою діяльність через представництва у Києві, Донецькій області, Харкові.

Спеціалізація спільного українсько-чеського підприємства полягає в продажах обладнання для деревообробки та дереворізального інструменту.

Важливим елементом забезпечення діяльності кожного підприємства є забезпечення нормального фінансового стану. Фінансове забезпечення підприємницької діяльності базується на двох важливих принципах, якими керується "Букіна-Львів”. Це:

• самоокупність

• самофінансування

Самоокупність як метод фінансування означає відшкодування поточних затрат за рахунок отриманих доходів. Виручка від реалізації продукції і послуг повинна забезпечувати підприємству отримання доходів достатніх для покриття затрат. Самоокупність на "Букіна-Львів” забезпечується без будь-якої сторонньої підтримки. Для контролю за дотриманням принципу самоокупності на підприємстві створено кошторис витрат виробництва і обороту, коригується розхід сировини, палива, електроенергії, встановлюються конкретні завдання по росту продуктивності праці, зниженню трудомісткості продукції.

Реалізація принципу самофінансування повністю здійснюється за рахунок внутрішніх фінансових можливостей фірми "Букіна-Львів”. Самофінансування це фінансова стратегія управління фондами грошових засобів підприємства в цілях накопичення капіталу, достатнього для фінансування розширеного відтворення. Отже, можливість самофінансування даного спільного підприємства базується на вартісній оцінці фондів грошового обігу, так в 2007 році фонд грошового обігу оцінювався в 17460 грн., відповідно в 2008 році – 42800 грн., а в 2009 році – 208000 грн. За цими даними ми прослідковуємо ріст фінансових можливостей фірми [26].

Планування СП “Букіна-Львів” не займає керівного значення у економіці підприємства. Планування товаро-матеріальних запасів не проводиться так, як продукція поступає по контракту, хоча на підприємстві існує резервний фонд, який застосовується у випадку затримки поставки.

Аналіз фінансових результатів діяльності фірми “Букіна-Львів” показав, що підприємство в 2009 році отримало прибуток в розмірі 100 тис. грн.

До недавнього часу Україна займала міцні позиції у світі по виробництву деревообробної продукції. З Європейських країн по об’єму виробництва вона поступалася лише Італії, Німеччині, Іспанії та Франції. Високі потенційні можливості України по виробництву деревообробних верстатів визначаються наявністю необхідних сировинних ресурсів та потужностей практично у всіх регіонах країни. Це дозволило налагодити виробництво ряду виробів високої якості.

СП “Букіна-Львів” почало впроваджувати на український ринок нові системи спалювання тирси та стружки і відповідно водяного або парового котла у 2000 році. З 2001року, на основі накопиченого досвіду експлуатації і проведених експериментів, розпочато виробництво систем спалювання потужністю 100кВТ, які користуються найбільшим попитом. Їх вартість майже в два рази менша від зарубіжних аналогів.

Новинкою спільного українсько-чешського підприємства є також мікрохвильова камера для сушіння деревини. Такі сушильні камери “DIES” запатентовані в Європі як промислові сушки деревини і широко використовуються у деревообробних виробництвах європейських країн. Понад 350 таких сушильних камер працює в Німеччині, Австрії, Швейцарії, Італії, Чехії, Словаччині, Росії.

Продукція СП “Букіна-Львів” відома на трьох континентах. Наполеглива праця усього колективу відзначена престижними міжнародними нагородами, посвідченнями найавторитетніших сертифікаційних центрів Європи.

На жаль на підприємстві нема відповідної окремої сервісної служби. Але ця робота виконується із залученням комерційної служби та відділу продаж, а також розгалужену дилерську сітку, яка складається з трьох обласних центрів України. Реагування на рекламації чи просто запити споживачів здійснюється через групу аналізу і зв’язків із споживачами при інспекції якості та через юридичний відділ. Гарантійний ремонт виконується спеціальними ремонтними групами. При необхідності організовуються тимчасові монтажні бригади, які виїжджають на місця.

На сьогоднішній день СП “Букіна-Львів” займає вагому позицію на ринку деревообробного обладнання в Україні. Хоча відчутна гостра конкуренція збоку таких підприємств як “Дніпро” (Харків), “UDG” (Київ), “Вуд-Майзер Україна” (Боярка), які являються продавцями деревообробної продукції на ринку України, а їх основними постачальниками (виробниками) є такі країни як: Росія, Італія, Польща. Проте лідерами на українському ринку серед зарубіжних фірм-виробників є чеська фірма “Букіна” та італійська фірма “GRIGGIO” (конкурент чеської фірми-виробника).

Український ринок деревообробної продукції представлений приблизно п’ятнадцятьма виробниками, загальна потенційна потужність яких складає біля 24 тис. шт. верстатів та пристроїв. Найбільшими споживачами на внутрішньому ринку виступають будівельні та меблеві організації Донецької (13,2%), Київської (12,7%), Дніпропетровської (12,1%) і Харківської (7,0%) областей. Зараз найбільш динамічним ринком збуту є місто Київ. Проте, на протязі останніх років споживання українського верстатів зменшилось.

Розглядаючи регіональну структуру зовнішньої торгівлі України деревообробними верстатами, слід відмітити, що країна продає даний товар у 15 держав, а купує з 12 держав світу. Найбільшими покупцями української продукції виступають Білорусь, Гонконг, Фінляндія, Литва. На частку цих держав припадає біля 70% усього об’єму українського експорту деревообробного обладнання. Велику частку продукції Україна закуповує у Росії (92,6% усього об’єму імпорту даного товару ).

Вивчення та аналіз ринків збуту є другим етапом у визначенні експортних можливостей підприємства.

Плануючи ефективну діяльність на зовнішніх ринках, СП “Букіна-Львів” повинно пам’ятати, що :

• найбільш ефективним є освоєння ринків країн Європи та деяких країн Азії, оскільки вихід на ринки інших країн не доцільний, у зв’язку з можливими великими транспортними затратами;

• особливо привабливими є ринки країн СНД, зокрема Білорусь та Молдова, а також ринки східноєвропейських країн, таких, як: Чехія, Словаччина та Угорщина;

• привабливість тієї чи іншої країни як можливого ринку збуту визначається, у першу чергу, об’ємами будівельних робіт у даній країні динамікою меблебудівної галузі, а також наявними виробничими потужностями, які можуть задовольняти чи ні попит на аналогічну продукцію на внутрішньому ринку;

• важливе значення має також ціна товару, виробництва СП “Букіна-Львів”, у порівнянні з ціною у країні, яку планується освоювати. Зрозуміло, що коли ціна вітчизняного верстата більша від ціни в обраній країні, то виходити на ринок даної країни недоцільно.

Враховуючи те, що СП має вигідне географічне розташування (близькість до західних кордонів), його можливості здійснення експортних поставок збільшуються у порівнянні з іншими виробниками верстатобудівної промисловості України.