9.4. Технічні засоби при вивченні трудових процесів

Трудові процеси досліджуються як у цілому, так і в розрізі окре­мих їх елементів за допомогою певних технічних засобів. Заміри кількісних параметрів робочого часу проводяться насамперед різного роду годинниковими механізмами.

Для проведення фотографій робочого дня найбільш підходять спеціальні хронометри типу "Політ". Цей годинниковий механізм має комплікаційний пристрій (механізм управління ходом годинника і стрілками), центральну секундну стрілку, два додаткових циферблати. При певних навиках нормувальник може користуватись і звичайним годинником, який, однак, повинен бути достатнього калібру (не менше 20 мм), з центральною секундою стрілкою, циферблатом із цифровими позначками, що добре розрізняються.

Хронометражні й фотохронометражні спостереження проводять, як правило, за допомогою секундоміра. Найбільш часто використовують однострілочний секундомір типу СОПпр. Більш точно дозволяє фіксу­вати заміри двострілочний секундомір СДПпр (тут однією із стрілок секундоміра є змога управляти комплікатором).

Для виміру особливо короткострокових елементів трудового про­цесу застосовують хроноскопи, окремі з яких дозволяють досягнути точності замірів до 0,01 с. Ними користуються, як правило, при дослід­женні трудових дій і рухів.

При спостереженні за групою виконавців або за декількома еле­ментами трудового процесу використовують багатоциферблатні прила­ди, електрохронографи, моментографи та ін. Багатоциферблатний при­лад, для прикладу, має декілька (від 4 до 12) лічильників часу сумуючої дії, кожен з яких ураховує затрати часу по окремому елементу чи виконавцю, а лічильники кількості випадків — повторюваність кожного з них. Спостерігач здійснює візуальний контроль за ходом процесу, маніпулюючи у фіксажних точках. В подальшому розраховується серед­ня тривалість виконання кожного елементу. Застосування багато-циферблатних приладів скорочує трудомісткість проведення спостережень у декілька разів.

При аналізі трудових процесів заміри затрат робочого часу поєдну­ють з кіно- й відеозйомкою. Особливо важливе значення має зйомка при вивченні й узагальненні прогресивних прийомів і методів праці. Плівка із знятими кадрами пропускається через кінодешифратор або відеомагнітофон, які дозволяють вивчати трудовий процес у сповільненому темпі. Це дає змогу виявити непродуктивні трудові дії та рухи, а головне — навчати робітників раціональним прийомам і методам праці. За допомогою кіно- й відеоапаратури проектуються також обґрунтовані нормативи праці.

Для забезпечення працездатності при різних характерах і умовах праці потрібен контроль як цих умов, так і стану організму працюючого. Для цього створена велика група приладів, найбільш важливими з яких є:

пульсотахометр - прилад для тривалого вимірювання частоти пульсу людини. За його даними враховують реакцію серцево-судинної системи на фізичне й розумове навантаження, що допоможе визначити напруженість праці й наростання втомлюваності в процесі роботи;

динаморефлексометр, що призначений для дослідження періоду реакції організму людини на різні виробничі умови, а також сили й витривалості м'язів. Так, здорова реакція виконавця визначається ча­сом, за який людина зреагує на світловий сигнал шляхом натиснення на ручки ножниць;

динамометр ручний, що використовується для визначення макси­мальної сили м'язів рук та передпліччя. Цей показник відображає стан нервового та м'язового апарату виконавця. За допомогою цього приладу можна отримати уяву про зміну максимальної сили м'язів рук при варіаціях напруженості праці протягом зміни;

спірограф, що застосовується для реєстрації функціональних змін у дихальній системі робітника за різних видів фізичної праці. Спіро-графом вимірюють об'єм легень, кількість, частоту й форму дихання, що безпосередньо пов'язано з трудовим процесом.

Для визначення відносної вологості повітря застосовують психро­метр аспіраційний. Прилад складається з двох термометрів — сухого й вологого, а також аспіратора. За різницею температур двох термометрів за спеціальною таблицею визначають відносну вологість повітря.

Поряд із перерахованими приладами при дослідженні організації праці й умов роботи застосовують люксометри, шумометри, крокометри, віброметри і ряд інших приладів. Тільки за їх допомогою можна об'єктивно оцінити стан умов праці й організацію трудових процесів, намітити заходи щодо їх вдосконалення.