- •§ 1. Поняття кримінального права, його предмет
- •§ 2. Метод кримінального права
- •§ 3. Завдання кримінального права
- •§ 4. Наука кримінального права
- •§ 5. Методи науки кримінального права
- •§ 6. Зв'язок кримінального права
- •§ 7. Система кримінального права
- •Глава II
- •Глава III
- •§ 1. Поняття та значення кримінального закону
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •§ 3. Імплементація норм міжнародного права
- •§ 4. Витоки та формування
- •§ 5. Структура кримінального закону
- •§ 6. Тлумачення кримінального закону
- •§ 7. Принципи чинності кримінального закону
- •§ 8. Чинність кримінального закону
- •§ 9. Чинність кримінального закону
- •§ 10. Чинність кримінального закону в часі
- •Глава IV
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •§ 2. Злочини та інші правопорушення
- •§ 3. Класифікація злочинів
- •Глава V
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності
- •§ 2. Форми кримінальної відповідальності
- •§ 3. Підстави кримінальної відповідальності
- •Глава VI
- •§ 1. Проблеми визначення складу злочину
- •§ 2. Загальна характеристика
- •§ 3. Основні системно-структурні характеристики
- •5. Окремі елементи юридичного складу злочину та
- •§ 4. Види юридичних складів злочинів
- •§ 5. Юридичний склад злочину
- •1. Кваліфікація злочинів — різновид юридичної ква-
- •§ 3 Цієї глави),
- •3. Обов'язкове окреме посилання на статті (частини,
- •Глава VII
- •§ 1. Поняття та значення об'єкта злочину
- •§ 2. Класифікація об'єктів злочинів
- •§ 3. Предмет злочину
- •Глава VIII
- •Глава IX
- •§ 1. Поняття суб'єкта злочину
- •§ 2. Вік кримінальної відповідальності.
- •§ 3. Осудність та неосудність
- •§ 4. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 5. Відповідальність за злочини,
- •Глава X
- •§ 1. Поняття суб'єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Поняття вини. Форми вини
- •§ 3. Вина у формі умислу
- •§ 4. Вина у формі необережності
- •§ 5. Подвійна форма вини
- •§ 6. Мотив вчинення злочину
- •§ 7. Мета вчинення злочину
- •§ 8. Помилка та її вплив
- •Глава XI
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають
- •§ 2. Необхідна оборона
- •1. Умови правомірності необхідної оборони, що харак-
- •§ 3. Затримання особи, що вчинила
- •§ 4. Крайня необхідність
- •§ 5. Обставини, що виключають суспільну
- •Глава XII
- •§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину
- •§ 2. Готування до злочину
- •§ 3. Замах на злочин
- •§ 4. Закінчений злочин
- •§ 5. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Глава XIII
- •§ 1. Поняття співучасті в злочині
- •§ 2. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки співучасті
- •§ 3. Форми співучасті у злочині
- •§ 4. Види співучасників злочину
- •§ 5. Причетність до злочину
- •Глава XIV
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика
- •§ 2. Проблеми систематизації
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Повторність злочинів
- •§ 5. Рецидив злочинів
- •Глава XV
- •3. Покарання може бути передбачене лише за діяння,
- •4. Покарання за своїм змістом полягає у позбавленні
- •§ 2. Цілі покарання
- •Глава XVI
- •§ 1. Система покарань, її ознаки та значення
- •§ 2. Види покарань
- •Глава XVII
- •§ 1. Поняття, підстави та види звільнення
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 6. Спеціальні види звільнення
- •Глава XVIII
- •§ 1. Загальні начала призначення покарання
- •§ 2. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •§ 3. Призначення покарання за кількома вироками
- •§ 4. Призначення більш м'якого покарання,
- •Глава XIX
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Умовне засудження
- •§ 3. Відстрочка виконання вироку та відстрочення
- •Глава XX
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Звільнення від покарання
- •§ 3. Звільнення від покарання при втраті особою
- •§ 4. Умовно-дострокове звільнення від покарання
- •§ 5. Відстрочка відбування покарання вагітним жінкам
- •§ 6. Звільнення від покарання за діяння,
- •§ 7. Звільнення від покарання за актами амністії
- •§ 8. Погашення та зняття судимості
- •Глава XXI
- •§ 1. Загальна характеристика кримінального права
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •§ 3. Злочин і покарання за кримінальним правом
- •§ 63, Якщо хтось вчинив протиправне діяння в стані нео-
- •Глава 13 Кодексу має назву "Амністія. Помилування.
- •§ 65.05 Кк штату Нью-Йорк), а також безумовного
- •§ 4. Основні напрямки (школи)
§ 3. Звільнення від покарання при втраті особою
суспільної небезпечності
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК особа, яка вчинила злочин, може
бути звільнена від покарання, якщо судом буде визнано,
що, зважаючи на бездоганну поведінку і чесне ставлення
до праці, цю особу на час розгляду справи не можна
вважати суспільно небезпечною.
Така суттєва втрата суспільної небезпечності винною
особою можлива завдяки процесам моральної самоде-
термінації, які мають місце лише впродовж перебігу знач-
ного терміну часу від вчинення злочину і формують у
винного надалі бездоганну поведінку та чесне ставлення до
праці.
419
Формальних перепон для застосування ч. 2 ст. 50 закон
не передбачає, однак, це не означає, що вирішення цього
питання можливе без врахування характеру і ступеня
суспільної небезпечності вчиненого злочину. При вчиненні
злочину, передбаченого ст. 71 КК як тяжкого, як правило,
не може відбуватися швидкої втрати суспільної небезпеч-
ності особою винного.
У цілому строки, упродовж яких може відбуватись
суттєва втрата особою винного суспільної небезпечності, є
меншими, ніж ті, що передбачені в ст. 48 КК, оскільки в
цьому разі взагалі не виникало б питання про покарання
за вчинений злочин.
При звільненні від покарання на підставі ч. 2 ст. 50 суд
виносить обвинувальний вирок, яким ця особа засуд-
жується за вчинення певного злочину, але покарання їй не
призначається.
§ 4. Умовно-дострокове звільнення від покарання
та заміна покарання більш м'яким
Згідно з частинами 1, 2 та 4 ст. 52 КК до осіб, засудже-
них до позбавлення волі, умовно засуджених до позбавлен-
ня волі з обов'язковим залученням засудженого до праці,
виправних робіт або направлення в дисциплінарний ба-
тальйон, а також до осіб, умовно звільнених із місць
позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого
до праці відповідно до ст. 522 (крім осіб, перелічених у ст.
52!), може бути застосовано умовно-дострокове звільнення
від покарання або заміна невідбутої частини покарання
більш м'яким, якщо засуджений відбув не менше вказано-
го у ч. 4 ст. 52 строку призначеного покарання (не менше
половини, двох третин або трьох чвертей) та своєю зразко-
вою поведінкою і чесним ставленням до праці довів своє
виправлення.
При цьому засудженого може бути також звільнено від
додаткових покарань у вигляді позбавлення права займати
певні посади або займатися певною діяльністю.
Критеріями зразкової поведінки є неухильне дотримання
всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх
покладених на засудженого судом" обов'язків, дотримання
правил громадського порядку, правил людського співжиття,
моральних норм тощо. Важливим критерієм є також вияв
громадської активності засудженого — участь у роботі гро-
мадських організацій, художній самодіяльності тощо.
420
Критеріями чесного ставлення до праці є постійна ста-
ранність у праці, прагнення до якомога кращого виконання
дорученої роботи, до підвищення професійної кваліфікації,
бережливе використання обладнання, матеріалів тощо.
Висновок про виправлення засудженого має грунтувати-
ся на аналізі даних про поведінку засудженого за весь
період відбування покарання, а не за час, що безпосеред-
ньо передує розгляду питання про можливість застосування
умовно-дострокового звільнення від покарання або заміни
покарання більш м'яким.
Отже, за наявності однакових умов і підстав закон
передбачає можливість застосування двох різних інсти-
тутів: умовно-дострокового звільнення від подальшого від-
бування покарання та заміни невідбутої частини покарання
більш м'яким покаранням.
Це є певним недоліком закону, тому теорія криміналь-
ного права пропонує кожен із цих інститутів регламенту-
вати окремо і для кожного з них передбачити самостійні
підстави застосування: для умовно-дострокового звільнення
від подальшого відбування покарання виходити з тих
підстав, які нині передбачає ст. 52 КК, а для заміни
покарання більш м'яким передбачити нові підстави — за
вказаний у ч. 4 ст. 52 час особа має позитивною по-
ведінкою і чесним ставленням до праці довести те, що вона
твердо стала на шлях виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від покарання згідно зі
ст. 52 КК полягає у тому, що особа умовно звільняється
від невідбутої частини покарання, а термін невідбутої час-
тини покарання для звільненої особи є випробувальним
строком, упродовж якого вона повинна остаточно підтвер-
дити своє виправлення — не вчинити в цей час нового
злочину. За поведінкою такої особи може встановлюватися
нагляд певного трудового колективу.
Якщо під час випробування (строк невідбутої частини
покарання) особа не вчинить нового злочину, то з моменту
закінчення випробування починається перебіг строку пога-
шення судимості, який буде обчислюватися з урахуванням
фактично відбутого строку покарання, від якого засудже-
ний був звільнений.
Якщо в цей час особа вчинить новий злочин, то невід-
бута частина покарання буде приєднана до покарання за
новий злочин за правилами, передбаченими ст. 43 КК.
Заміна покарання більш м'яким полягає не в умовному
скороченні невідбутої частини призначеної вироком суду
421
міри покарання, як це передбачено для умовно-достроково-
го звільнення від подальшого відбування покарання, а в
безумовній заміні невідбутої частини покарання більш
м'яким видом покарання. Така заміна є безумовною і не
передбачає випробування засудженого. Вона має на меті
закріпити досягнуті результати щодо виправлення засудже-
ного при продовженні виправно-трудового впливу, але
менш суворого.
Вибір більш м'якого покарання здійснюється відповідно
до системи покарань, передбачених ст. 23 КК, і в межах,
передбачених нормами Загальної частини КК щодо обсягів
цих покарань.
Строк погашення судимості при заміні покарання більш
м'яким розпочинається після відбуття покарання більш
м'якого виду та можливих додаткових видів покарання і
обчислюється, виходячи з розміру фактично відбутої части-
ни основного покарання до його заміни.
У разі вчинення нового злочину при відбуванні більш
м'якого виду покарання до покарання за новий злочин
приєднується невідбута частина більш , м'якого покарання
за правилами, передбаченими ст. 43 КК.
Застосування ст. 52 КК розраховано на дорослих осіб.
Згідно зі ст. 53 КК умовно-дострокове звільнення від по-
дальшого відбування покарання або заміна його більш
м'яким передбачені і щодо осіб, які вчинили злочин у віці
до вісімнадцяти років.
Підстави застосування ст. 53 відрізняються від підстав
ст. 52, по-перше, тим, що факт виправлення засудженого
має доводитися ще й чесним ставленням до навчання;
по-друге, привілейованими (меншими за розміром) коефі-
цієнтами відбутої частини покарання: не менше третини,
половини, двох третин відбутого строку призначеного по-
карання; по-третє, ст. 53 не передбачає обмеження її за-
стосування переліком певних злочинів.