Державний устрій в Київській Русі

Великий князь	Боярська рада	Віче (народні збори, на яких обговорювали й вирішували важливі громадські питання)
Здійснював політичне та військове керівництво державою. Призначав урядовців. Представляв державу у міжнародних зносинах. За власним бажанням звертався до боярської ради за порадою.	Мала дорадчі функції. У разі відсутності князя або після його смерті рада ставала основним органом влади, у компетенції якої були не тільки питання внутрішньої чи зовнішньої політики, а обрання та встановлення влади наступного князя. Володіла правом «вето».	Обговорювали кандидатури на княжий стіл, приймали рішення про війну чи мир, рішення про укладання угод. Проводили розподіл посад. Розпоряджалося фінансовими та земельними ресурсами. Чинило вічовий суд.

Княжу владу на місцях представляли:

• Тисяцькі – представники князя в містах, управляли ополченням під час війни

• Соцькі, десятники, тіуни, вірники - представники князя, виконували військово-адміністративні, судові функції та збарали податки

• Дружина – постійне військо князя, яяке він цтримував, забезпечуючи зброєю, кіньми, одягом

Завдання:

1. Заповніть таблицю «Великі князі Київської Русі та їхня державотворча діяльність».

2. Проаналізуйте зміст додатків 3-11.

3. Складіть історико-психологічний портрет князів: Олега, Ігоря, княгині Ольги, Святослава, Володимира, Ярослава.

4. На контурній карті визначте територію держави Київська Русь на різних етапах її існування.

5. Зробіть висновки по кожному етапу існування Київської Русі.

Великі князі Київської Русі та їхня державотворча політика

Князь	Роки правління	Внутрішньополітична діяльність	Зовнішньополітична діяльність
Олег Ольга Святослав Володимир (великий) Ярослав (мудрий)	882-912 945-957 964-972 980-1015 1019-1054	При взятті Києва він убив київського князя Аскольда. У 883 р. Олег змусив платити данину древлян, у 884-885 рр. - сіверян, у 885 - вів війну з тиверцями. Можливо, що у цих війнах йому допомогали угорці. Вірогідно, що Олегу вдалось спрямувати союзні йому угорські орди на землі волинських і хорватських князівств. После своего обращения и крещения в 957 в Константинополе, приняла имя Елена, пыталась распространить христианство по всей Украине, но неудачно, установила в древлянской земле "уставы и уроки", т.е. дань и натуральные повинности; затем пошла в Новгородскую землю и здесь устроила погосты, т.е. административные центры, и определила дани и оброки в пользу князя. Охрестив Русь, першим з руських князів розпочав карбувати власну монету, Канонізований Католицькою і Православною церквами, як Святий рівноапостольний князь Володими. Під час його правління Київська Русь перетворилася на могутню європейську державу. Було завершено розпочате Володимиром Святим розширення меж столиці Русі — Києва, насипано нові оборонні вали були ще за Володимира Святого (дослідження П. Раппопорта) (за одним з них прокладено сучасну вулицю Ярославів Вал), а Ярослав поставив на них лише забороля. Збудовано Золоті ворота, Лядську браму, Жидівські ворота, Георгіївський та Ірининський собори, Софійський собор, в якому згодом було поховано в саркофазі Ярослава Мудрого та його дружину Ірину.	Вся політика Олега організована на захист економічних інтересів. Торгівля стала основним джерелом збагачення князя. Лише повноцінний обмін північних товарів і реекспорт східних товарів могли забезпечити процвітання самої Ладоги і виживання жителів краю, і тоді Олег взявся оволодіти ключовими позиціями вздовж шляху "з варяг в греки" Значно розширив територію Київської Русі, провадив активну зовнішню політику. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів. Спричинив занепад юдейського Хазарського каганату та християнського Першого Болгарського царства. Союз з Візантією, скріплений шлюбом з принцесою Анною, дочкою імператора Романа ІІ. У 981 р. "і вятичів він переміг, і наклав на них данину од плута, як і отець його брав." Ярослав відмовився сплачувати щорічну данину Києву, що складала 2000 гривень, і вступив проти свого батька походом. Під час приготування до походу, Володимир помер, а Ярослав, скориставшись нагодою, розпочав братовбивчу війну. Таким чином, ініціатором громадянської війни на Русі був саме Ярослав.

Причини феодальної роздрібненості Київської Русі:

1.Великі розміри території держави та їх різний етнічний склад

2.Князівські усобиці

3. Відсутність сталого порядку столонаслідування

4.Напади степових кочовників

5.Занепад торговельного шляху "з варяг у греки"

6.Розвиток феодального землеволодіння.

Наслідками феодальної роздрібненості Київської Русі стали:

1.Виділення князівств створювало умови для вдосконалення державного апарату

2.Піднесення міст - осередків ремесла й торгівлі

3.Спостерігалося зростання населення

4.Формування великого землеволодіння, розвитку сільського господарства.

Отже, окремі держави почали швидко розвиватися одним з них було Галицько-Волинське князівство утворене Романом Мстиславичем, які згодо роблять його одним з найбільших і розвинутих на Русі.