17

Тема: Утворення і розвиток ранньофеодальної держави – Київської Русі.

Мета: Дослідити сутність проблеми походження Київської Русі. З’ясувати головні передумови утворення давньоруської держави та охарактеризувати державотворчу діяльність руських князів. Проаналізувати політичний, соціально-економічний лад Київської Русі. Розкрити причини феодальної роздрібненості Русі. Визначити роль та місце Київської Русі, її культурного надбання, у загальноєвропейському історичному прцесі.

План:

1. Походження Давньоруської держави.

2. Основні етапи розвитку Київської Русі

3. Соціально – економічний розвиток Русі

4. Культура та історичне значення Київської Русі.

Головні терміни та понятття теми:

1. Літописець Нестор –

2. Політична заангажованість –

3. Концепція норманізму –

4. Концепція антинорманізму –

5. «варязький фактор» -

6. дискусія –

7. Хозарська концепція –

8. Племінне об’єднання –

9. Політична консолідація –

10. Руська земля –

11. Регент –

12. Державний переворот –

13. Династія –

14. Візантія –

15. Контрибуція –

16. Печеніги –

17. «Грецький вогонь» -

18. Данина –

19. Реформа –

20. «Урок» -

21. «Погост» -

22. Адміністративна реформа Володимира –

23. Сепаратизм –

24. Автономізм –

25. Централізм -

26. Військова реформа Володимира –

27. Релігійна реформа Володимира –

28. Монотеїзм –

29. Європеїзація –

30. «Сімейна дипломатія» -

31. «Руська Правда» -

32. Абсолютна онархія –

33. Тріумвірат –

34. Княжі з’їзди –

35. Феодальна роздрібненість –

36. Експансія –

37. Золотоординське іго –

38. Дружинна форма державності –

39. Феодалізм –

40. Феодал –

41. Боярська рада –

42. Віче –

43. Право «вето» -

44. Доменіальне (вотчинне) землеволодіння –

45. Васальні відносини –

46. Смерди –

47. Закупи –

48. Рядовичі –

49. Холопи –

50. Челядь –

51. Торговельний шлях «Із варяг у греки» -

52. «Шовковий» шлях –

53. «Соляний» шлях –

54. «Залізний» шлях –

55. Грошова система –

56. Урбанізація –

57. Фреска –

58. Мозаїка –

59. Іконопис –

60. «Ізборнік» -

І міні-модуль

Гіпотези походження Київської Русі:

1. Концепція норманізму (XVIII ст., Г.Байєр, Г.Міллер)

а) Свідчення Нестора Літописця; [Див. Додаток 1]

б) Русь отримала назву від «Руотси». Так у сер.ХІ ст. Фіни називали шведів;

в) більшість імен руських послів, що зафіксовані в договорах з Візантією (911, 944), мають скандинавське походження – Карл, Інегельд, Фарлоф;

г) візантійський імператор Костянтин Багрянородний у своїй книзі «Про управління імперією» (бл.950) наводить як слов’янські, так і руські назви дніровських порогів. Більшість руських назв мають давньонормандське походження;

д) ісламські географи та мандрівники ІХ-Х ст. завжди чітко розділяли «русів» і «слов’ян».

2. Концепція антинорманізму ( М.Ломоносов)

а) Назва «Русь» слов’янського походження, оскільки тісно пов’язана з назвами річок Рось, Руса, Роставиця у Центральній Україні;

б) жодного племені чи народу під назвою «руси» не було відомо в Скандинавії і про нього не згадує жодне давньонормандське джерело (саги);

в) один із найдавніших ісламських письменників Ібн-Хордадберг (бл.840-880) чітко називає русів слов’янським племенем;

г) археологічні матеріали із міст та торговельних шляхів Східної Європи свідчать про обмежений, фрагментарний вплив «варязького чинника».

Західний дослідник Г.Штокль: «Перша руська держава середньовіччя виросла з поєднаня багатьох елементів. Варяги були лише елементом серед багатьох, однією історичною силою серед інших. Руська історія тільки через варягів є така сама фікція, як руська історія без варягів».

3. Хозарська концепція (О.Пріцак).

Отже,____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Іі міні-модуль Передумови утворення Київської Русі

Економічні передумови	Внутрішньополітичні передумови	Зовнішньополітичні передумови
Перетворення Подніпров’я в господарчий та економічний центр Руської Землі. Розвиток землеробства, ремесла, поширеня внутрішньої (при зберіганні натурального господарства) і зовнішньої (шлях «із варяг у греки») торгівлі. Виникнення і розбудова міст (Київ, Чернігів, Новгород, Іскоростень). Варяги називали Русь «Гардарикою» - країною міст.	Розвиток феодальних відносин, утворення класового суспільства, поширення соціальних протиріч вимагало сильної державної влади, законодавства і військової сили, які б захищали інтереси пануючих верств суспільства.	Боротьба з Візантією, кочівниками, варязькими племенами вимагала від князів створення міцної держави ( війська, флоту, будівництва фортець та інше).

До утворення Київської Русі у східних слов’ян існувало 14 племінних об’єднань (Згадайте, які племінні об’єднання існували до утворення Русі). VI-VIII століття – період еволюції союзів слов’янських племен у протодержавні утворення – племінні князівства, серед яких провідне місце посіли поляни з їхнім центром у місті Києві. [Див. Додаток 2]

Чому заснування Києва стало значною подією в процесі політичної консолідації полянського міжплемінного союзу?

1. _____________________________________________________________

2. _____________________________________________________________

3. _____________________________________________________________

Внаслідок цього в VІІІ – сер.ІХ століття в Середньому Подніпров’ї сформувалося державне об’єднання – Руська Земля, яке фундатором Київської Русі.

Київсько Русь – ранньофеодальна держава з монархічною формою правління. Протягом ІХ – ХІІІ століть влада пережила трансформацію:

І етап – Становлення Київської Русі (від Олега до Володимира) – дружинна форма державності: на грунті княжої дружини утворився примітивний апарат управління, судочинства та збирання данини. Дружина виконує не лише роль війська, а й радників.

ІІ етап – Ррзквіт Київської Русі (від Володимира до Ярослава Мудрого) – формується централізована монархія: уся повнота влади зосереджується в руках князя, дружина відходить від державних справ, а на рішення князя впливає лише частина старших дружинників та бояр ( вихідці із старої племінної аристократії).

ІІІ етап – Феодальна роздрібненість Київської Русі – федеративна монархія або «колективний сюзеренітет».

Отже, розвиток державності Київської Русі відбувся у двох напрямках: від системи управління, що випливала з військової організації, - до цивільних форм правління та від посилення централізму – до централізації.