Тест №38

При отруєнні метгемоглобін утворювачами (речовини, що роблять гемоглобін не здатним переносити кисень), зокрема чадним газом, перетворення біля 30% гемоглобіну в метгемоглобін у отруєних з’являються такі симптомами, за виключенням:

1. Синювате забарвлення шкіри і слизових оболонок (ціаноз).

2. Диспноє (задишка).

3. Запаморочення.

4. Головний біль.

5. Ступор.

6. Загальна стривоженість, почуття страху.

Вірна відповідь: 5. Стан ступору розвивається при наявності у крові більше 60 % метгемоглобіну.

Тест №39

При вдиханні продуктів горіння пластмас, найбільш ушкоджуючими факторами є:

1. Безпосередня дія тепла (гарячого повітря).

2. Отруєння чадним газом.

3. Блокування перенесення кисню еритроцитами внаслідок метгемоглобінутворення.

4. Отруєння ціанідами.

5. Оксиди азоту.

Вірна відповідь: 1, 2, 4. При горінні пластмас у закритому приміщенні часто виникають опіки дихальних шляхів, а також отруєння чадним газом і ціанідами.

Тест №40

При гострому пероральному (через рот) хімічному отруєнні, потерпілому в стані коми, на місці події пропонується:

1. Нормалізувати дихання (забезпечити прохідність дихальних шляхів, штучна вентиляція легень).

2. Розпочати заходи посилення сечовиділення.

3. Промити шлунок беззондовим способом.

Вірна відповідь: 1. Штучне дихання безпечніше для рятівника проводити методом Нільсена, щоб не вдихувати отруту. Промивання шлунка беззондовим способом людині в стані коми не проводиться, оскільки можливе блювання і асфіксія.

Тест №41

Етанол, як антидот, показаний при отруєнні:

1. Метанолом.

2. Етиленгліколем.

3. Антифризом.

4. Ізопропиловим спиртом.

5. Діхлоретаном.

Вірна відповідь: 1, 2, 3. Етанол у добовій дозі 1 – 2 г/кг маси тіла у вигляді 5% розчину внутрішньовенно різко понижує токсичність метанола, етіленгліколя (входить і до складу антифризів).

Тест №42

Надання допомоги після укусу отруйної змії (звичайна гадюка) включає такі заходи:

1. Ретельна промивка (краще водою із милом) місця укусу.

2. Заспокоєння і знерухомлення потерпілого і ушкодженої ділянки тіла.

3. Введення специфічної протизміїної сироватки.

4. Відсмоктування вмістимого рани (отрути).

5. Профілактику правця (щеплення).

6. Накладання джгута на ушкоджену кінцівку.

7. Накладання тугої пов’язки на всю ушкоджену кінцівку, охоплюючи місце укусу.

Вірна відповідь: 1, 2, 3, 4, 5, 7. Накладання джгута є недоцільним. Сутність накладання тугої пов’язки полягає в обмеженні поширення отрути із ділянки рани по всьому організму через лімфатичну систему. Відсмоктування вмістимого рани допустимо самим постраждалим чи рятівником лише при повній впевненості відсутності ушкоджень тканин і органів рота.