Тема 2. Девіантна поведінка та її профілактика.

1. Поняття девіантної поведінки.

2. Види девіантної поведінки.

3. Фактори, що формують адиктивну поведінку.

4. Профілактика адиктивної поведінки.

Методичні рекомендації

Девіантна поведінка, це відхилення від норм права, культури та соціальних норм. Девіантна поведінка поділяється на: поведінку, яка відхиляється від норм психічного здоров'я (психопатологія); адиктивну поведінку (зловживання наркотичними речовинами та алкоголем; делікветна поведінка (протиправова); кримінальна (злочинна) поведінка. Суб'єкти девіантної поведінки - це особи, які страждають певними формами патології і які на цій основі схильні до аморальної поведінки.

До форм психічних розладів відносять: акцентуйовані характери (збуджений, дистимний, гіперивний, екзальтований, тривожний, педантичний, застрягаючий) та психопатії.

Причини девіантної поведінки:

1) соціальна нерівність - багаті і бідні, низький рівень життя;

2) низький морально-етичний розвиток суспільства -бездуховність;

3) оточуюче середовище, яке нейтрально або допустимо ставиться до девіантної поведінки.

Фактори, що детермінують адиктивну поведінку:

- недостатність або відсутність позитивного емоційного

контакту з рідними та близькими;

- індивідуально-типологічні особливості особистості

(тип характеру, темпераменту, акцентуації;

- негативний соціально-психологічний статус у

колективі;

- недостатність переконливої, доступної інформації про

наслідки наркотизації;

- негативна молодіжна субкультура;

- стрес та емоційні перевантаження;

- незайнятість, відсутність стійких пізнавальних

інтересів особистості. При здійсненні соціальним працівником профілактики (первинної, вторинної та третинної) адиктивної поведінки має бути передбачена система таких корекційно-виховних заходів, які б спрямовувались на діагностику умов і факторів наркогенного «ризику».

Література:

1. Бурлака В.В. Введение в социальную работу. - К, 2001.

2. Основы социальной работы: Учебник / под ред. П.Д.Павленок. - М., 1998, с. 263-280.

Семінарське завдання №1

Девіантна поведінка та її профілактика.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке девіантна поведінка?

2. Хто є суб'єктами девіантної поведінки?

3. Які існують види девіантної поведінки?

4. Які фактори формують адиктивну поведінку?

5. Що повинна включати профілактика адиктивної поведінки?

Тема 3. Соціальна робота з клієнтами із залежністю від нсихоактивних речовин

1. Залежність від психоактивних речовин.

2. Поняття алкоголізму.

3. Поняття наркоманії.

4. Поняття про психоактивні речовини.

5. Профілактичні програми, спрямовані на запобігання вживанню наркотичних речовин.

6. Принципи роботи з клієнтами із даними видами залежності та найближчим оточенням.

7. Антинаркогенна інформацію у соціально-виховній роботі.

8. Моделі профілактики залежності від психоактивнимх речовин.

Методичні рекомендації

Психоактивні речовини - це відомі адаптогени, тобто засоби які забезпечують адаптацію до умов та вимог життя завдяки своїй дії. Зловживання - це реакція на життєві проблеми і негаразди, тобто алкоголізм і наркоманія - це хвороби соціальні.

Алкоголізм - біопсихосоціальне захворювання, залежність людини від алкоголю, що супроводжується соціальною та моральною деградацією особистості. Алкоголік - це людина, для якої алкоголь стає таким же невід'ємним компонентом життєдіяльності, як вода та їжа.

Продукт розщеплення алкоголю -ацетальдегід. Печінка нейтралізує 15-17 мл алкоголю за одну годину. Мозок умовно поділений на три частини: зовнішню, більш глибоку і найглибшу. Зовнішня частина мозку в першу чергу піддається впливу алкоголю, і саме в ній знаходяться так звані "гальма". Якщо ці "гальма" відпускаються - людина стає більш розкутою, якщо ж людина випила більше алкоголю, то він впливає на другу частину мозку, де знаходиться так званий рульовий механізм (керує м'язами). Тому у людини порушується координація рухів, спостерігається затзнена реакція на подразники. Якщо ж випито так багато, що алкоголь досяг третьої частини мозку, то гальмується контроль за життєвими функціями організму: диханням, кровообіг тощо.

Наслідки: фізичні; психологічні (порушення у нервовій системі); соціальні.

Наркотичні речовини - це речовини, які викликають зміни у свідомості і використовуються саме з цією метою.

Наприклад, снодійні таблетки, що призначаються лікарем є ліками, якщо ж вони використовуються самостійно з метою отримання задоволення від зміни свідомості, ці таблетки стають наркотиками.

Класифікація наркотичних речовин:

Гальмуючі препарати (алкоголь, опіати (опій, морфій, героїн), ендорфіни, метадон, транквілізатори).

Опій. Для виготовлення опію використовується маківка, точніше, біла молочниста речовина, яка знаходиться

3

в ній. З опію виробляється морфій, якій має більш гальмуючий ефект. Кінцевий продукт переробки морфію має назву героїн.

Ендорфіни - подібні до морфію препарати.

Метадон - препарат, який застосовується для лікування від героїнової залежності. До нього також йде звикання, але перевага його полягає в тому, що тривалий час можна застосовувати тіж самі дози, не збільшуючи їх, а навіть зменшуючи. Термін дії - 24 години.

Стимулюючі препарати (кава, тютюн, амфітаміни, кокаїн).

Амфітаміни - стимулюють нервову систему, підсилюють мозкову активність, забезпечують активність, бадьорість, здатність концентруватися.

Кокаїн - забезпечує відчуття насолоди, подвійної енергії.

Психогенні (галюциногенні) речовини.

Конопля (гашиш, маріхуана) - забезпечують зміни у свідомості, викликають галюцинації.

ЛСД - забезпечують зміни у свідомості, необоротні зміни у генетиці людини. Починають діяти через ЗО хвилин після прийняття. Термін дії - 3-5 годин.

Екстезі - термін дії - 4-6 годин, можуть бути у вигляді капсул, які містять по 0,1 г активної речовини.

Інгаляційні психоактивні речовини - найчастіше це засоби побутової хімії (клей, розчинники тощо). До цієї негативний вплив і може повернутися до попередньої стадії). Залежність. Групи людей, які вживають наркотичні речовини:

1. Люди, які ніколи не вживали і ніколи не будуть вживати наркотичні речовини.

2. Люди, які спробували наркотичні речовини випадково або з цікавості.

3. Люди, які постійно вживають наркотики, але ще не є наркоманами (палять, п'ють алкоголь).

4. Люди, які вживають наркотичні речовини постійно збільшуючи їх дозу.

Наркомани. Чотири кола вживання наркотичних речовин за Вандайком:

1. Фармакологічне. Воно з'являється, коли після тривалого вживання наркотиків виникає абстиненція.

2. Психологічне. Воно характеризується збільшенням вживання наркотиків та зниженим терпінням до фрустрації, що є головним чинником агресії.

3. Мозкове. Характеризується послабленням волі, неможливістю чинити опір бажанню вживати наркотики.

4. Соціальне. Характеризується тим, що суспільство відкидає наркомана від себе.

На сьогодні існує п'ять моделей профілактики залежності від психоактивних речовин:

модель моральних принципів;

модель залякування;

модель фактичних знань;

модель афективного навчання;

модель покращення здоров'я

Література:

1. Бурлака В.В. Введение в социальную работу. - К, 2001

2. Соціальна робота: технологічний аспект/ за ред. проф. А.Й. Капської. - К.: ДЦССМ,2004. - 364с.

Семінарське завдання №2

Профілактична та реабілітаційна робота з людьми із залежністю від психоактивних речовин.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке залежність від психоактивних речовин?

2. Що таке алкоголізм та наркоманія?

3. Які профілактичні програми спрямовані на запобігання вживанню наркотичних речовин?

4. Які принципи роботи з клієнтами із даними видами залежності та найближчим оточенням?

5. Які існують моделі профілактики залежності від психоактивнимх речовин?

4