Прихована теплота

. (3.16)

Із рис. 3.3 видно, що ізотерми мають нахил щодо осі абсцис. Цей нахил можна знайти, якщо взяти похідну від формули

. (3.17)

З формули (3.17) можна зауважити, що нахил ізотерм дещо зростає зі збільшенням температур, хоча практично в діаграмі цього не зображають. Для різних температур це буде сімейство прямих ліній – ізотерм (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Схема визначення тепловмісту вологого повітря

(до побудови I-d діаграми вологого повітря)

Пряма, яка проведена з т.1, що взята на лінії ентальпії паралельно до осі ординат до т.2, що лежить на ізотермі , утворить відрізок 1-2, який визначає ентальпію в т.2. З рис. 3.3 видно, що

З рівняння (3.14) видно, що при г/(кг.с.пов) ентальпія повітря змінюється пропорційно до температури. Аналіз рівнянь (3.3) і (3.14) показує, що будь-якій точці діаграми відповідають певні i .

Скориставшись таблицями насиченої водяної пари можна, за формулами для різних значень і , знайти величини I та d, а потім викреслити лінії і .

Згідно рівняння (3.16) величина не залежить від і її можна представити у вигляді прямої лінії 1-0 (рис.3.3), що проходить через початок координат і утворює з віссю абсцис кут , тангенс якого = 0,001×2500. При = 0, згідно формули (3.15), для любого значення , а тому ця лінія проходить через початок координат.

Одержавши для різних ізотерм розміщення на них точок, що відповідають різним , можна поєднати точки з однаковими значеннями плавними кривими, які будуть лініями сталої відносної вологості. Абсолютні значення (г/кг.с.пов) наносять на осі абсцис (рис. 3.4).

Рис. 3.4. I-d діаграма вологого повітря

Крива відносної вологості = 100 % ділить діаграму на дві частини: вище неї водяна пара, що міститься в повітрі, не насичена; нижче неї – в стані перенасичення або туману (краплинна волога). Кожна лінія сталого тепловмісту перетинає лінію насичення = 100 % в певній точці , що характеризує температуру мокрого термометра.

Тепловміст насиченого повітря з краплинною вологою в кількості х (г/кг с. пов)

,

де d_н – абсолютний вологовміст повітря при = 100 %; х·t – ентальпія краплинної вологи.

В нижній частині діаграми, на лінії, що паралельна до осі ординат, наноситься шкала парціальних тисків водяної пари в кПа (мм.рт.ст), починаючи з до можливої величини в діапазоні конкретної діаграми. В області краплинної вологості (туману) ізотерми практично співпадають з відповідними лініями .

діаграма будується для певного значення барометричного тиску, наприклад, Па. За інших барометричних тисків лінії = const і, відповідно, крива = 100 % будуть незначно зміщені.

Побудувати криву насичення = 100 % можна за рівнянням (3.3).

При зміні барометричного тиску в межах ± 2666 Па (± 20 мм.рт.ст) з достатньою для практики точністю можна не вносити корективи в існуючу діаграму.

Парціальний тиск пари в точці з координатами t і визначається шляхом побудови лінії до перетину з кривою парціальних тисків на діаграмі.