1. Ергономічні вимоги до робочого місця

Робоче місце - це зона, оснащена необхідними технологічними засобами, в якій постійно або тимчасово відбувається трудова діяльність робітника або групи робочих, що спільно виконують визначену роботу.

Організація робочого місця залежить в основному від характеру виконуваної роботи (розумова або фізична, важка або легка, різноманітна або монотонна), умов праці (комфортні або несприятливі), а також від виду робочої пози. При проектуванні робочого місця необхідно пам'ятати таке: якщо при прямій позі сидячи м'язову роботу умовно прийняти рівної 1,0, то при прямій позі стоячи м'язова робота зростає в 1,6 раз, при похилій позі сидячи - у 4 рази, а при похилій позі стоячи - у 10 разів. Рекомендації на вибір робочої пози приведені в табл. 6.4.

Таблиця 6.4

1. Характеристика робочих положень людини

Положення	Зусилля, Н	Рухливість під час роботи		Особливості діяльності
	До 80		Обмежена	Мала статична стомлюваність, більш спокійне положення рук, можливість виконання точної роботи
	50-100		Середня (періодичної зміни пози)	Достатньо великий огляд і зона досяжності рук
	100-120		Велика (свобода пози і прямувань)	Краще використання сили, великий огляд, передчасна втома

Конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх елементів повинні відповідати антропометричним, фізіологічним і психологічним вимогам, а також характеру роботи. Статистичні характеристики основних антропометричних ознак чоловіків і жінок приведені в ГОСТ 12.2.049-80. ССБТ. Обладнання виробниче. Загальні ергономічні вимоги.

Робоче місце містить у собі інформаційне поле — простір із засобами відображення інформації - і моторне поле - простір з органами керування (ГОСТ 12.2.033-78. ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт стоячи. Загальні ергономічні вимоги).

Рис.6.13. Зони зорового спостереження в горизонтальній вертикальній площинах

У інформаційному полі зорового спостереження в горизонтальній площині розрізняють три зони (рис. 6.13):

у першій зоні розміщають засоби інформації, що потребують точного і швидкого зчитування показників;

в другій зоні розміщають засоби інформації, що потребують менше точного і швидкого зчитування;

у третій зоні засоби інформації практично не використовуються.

У моторному полі (рис. 6.14) також розрізняють три зони: зона оптимальної досягненості 1, у якій повині розміщатися дуже часто використовувані і найбільше важливі органи керування, зона легкої досяжності 2 моторного поля, де повинні розміщатися рідко використовувані органи керування; зона досяжності моторного поля використовується для розміщення рідко використовуваних органів керування.

Зона досяжності моторного поля у вертикальній і горизонтальній площинах для середніх розмірів тіла людини при виконанні роботи сидячи (стоячи) відповідно до вимог ГОСT 12.2.032-78. ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячі. Загальні ергономічні вимоги і ГОСТ 12.2.033-78 приведені на рис. 6.14.

Рис. 6.14. Зона для виконання ручних операцій і розміщення органів керування у вертикальній і горизонтальній площинах

Рис.6.15, Розміри робочого місця при різанні і зварюванні сидячи і стоячи

Безпека робочого місця в значній мірі залежить від його місцезнаходження при виконанні тієї або іншої роботи. Це місце варто вибирати так, щоб він міг вільно контролювати роботу верстата, знаходячись при цьому в безпечних умовах. Обладнання, що володіє підвищеною небезпекою варто мати у своєму розпорядженні такі пристрої, щоб у місцях передбачуваної небезпеки не знаходився ні самий робочий, ні його сусіда.

При цьому велике значення має впровадження типових робочих місць для різноманітних робочих посад підприємств по виготовленню металоконструкцій.

Параметри стаціонарних робочих місць для зварювання і різання металів, що забезпечують найменше навантаження, можна визначити за даними рис. 6.15.