- •Тематичний план спецкурсу
- •Розділ 1. Кримінальна відповідальність як засіб протидії злочинності
- •1.1 Протидія злочинності та місце кримінальної відповідальності у її здійсненні
- •1.1.1 Загально-соціальна та спеціальна протидія злочинності
- •1.1.2 Механізм спеціальної протидії злочинності: а) кримінально-правове реагування на вчинення злочину (кримінально-правовий вплив на суб’єктів злочину); б) запобігання злочинів
- •1.2 Проблемні аспекти соціально-правової характеристики кримінальної відповідальності
- •1.2.1 Проблемні питання доктринального та законодавчого визначення кримінальної відповідальності
- •1.2.2 Позитивна та ретроспективна кримінальна відповідальність
- •1. 2.3 Зміст кримінальної відповідальності та її співвідношення з іншими засобами кримінально-правового реагування на злочинне діяння
- •1.2.4 Проблема визначення початку й закінчення (темпоральні межі ) кримінальної відповідальності
- •1.3 Механізм застосування кримінальної відповідальності та роль прокуратури в його реалізації
- •1.3.1 Притягнення особи до кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні.
- •1.3.2 Покладання кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні.
- •1.3.3 Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокуратури у її здійсненні.
- •1.4 Підстава й умови настання кримінальної відповідальності та форми її існування
- •Філософське та кримінально-правове обґрунтування підстави настання кримінальної відповідальності
- •Склад злочину та його кримінально-правове значення
- •1.5 Умови настання кримінальної відповідальності.
- •1.6 Форми кримінальної відповідальності.
- •1.6.1 Дискусійні аспекти поняття форми кримінальної відповідальності.
- •1.6.2 Перспективи вдосконалення форм кримінальної відповідальності в контексті реформування кримінальної юстиції в Україні
- •Розділ 2. Покарання та його призначення
- •2.1 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики покарання.
- •2.1.1 Правова природа покарання та проблема визначення його сутності і змісту.
- •2.1.2 Проблема визначення мети покарання.
- •2.2 Система покарань за кк України
- •Проблемні аспекти визначення основних і додаткових покарань та перспективи їх законодавчої оптимізації.
- •2.3.1 Теоретико-прикладні проблеми загальних засад призначення покарання
- •2.3.2 Принципи призначення покарання
- •2.3.3 Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання
- •2.4 Призначення покарання за незакінчений злочин
- •2.4.1 Значення стадій вчинення злочину для визначення кримінальної відповідальності та покарання
- •2. 4. 2 Підстава та межі кримінальної відповідальності за готування до злочину та замах на його вчинення
- •Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті
- •2.5 Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •2.6 Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання
- •2.7 Призначення покарання при множинності злочинів
- •2.7.1 Проблемні аспекти кримінальної відповідальності при множинності злочинів
- •2.7.2 Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •2.7. 3 Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Розділ 3. Звільнення від покарання та від його відбування.
- •3.1 Проблемні аспекти загальної характеристики звільнення від покарання та схожих із ним проявів кримінальної відповідальності, передбачених розділом хіі Загальної частини кк України
- •3.1.1 Поняття і кримінально-правова природа звільнення від покарання та юридичний склад його здійснення;
- •3.1.2 Правова природа заміни покарання більш м’яким та зниження межі покарання ( пом’якшення покарання).
- •3.2 Звільнення від покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування
- •3. 2.1 Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 кк)
- •3.2.2 Звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності – (ч. 5 ст. 74 кк, ст. 49 кк )
- •3.2.3 Звільнення від покарання за хворобою (ч. 2 ст. 84 кк України)
- •3.3 Корегування (зміна) призначеного покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування
- •3.3.1 Заміна призначеного покарання більш м’яким, здійснювана без актів амністії чи помилування
- •3.3.2 Зниження межі призначеного покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування (ч. 3 ст. 74 кк).
- •3.4 Звільнення від покарання та корегування (зміна) покарання на підставі актів амністії та помилування
- •3.4.1 Звільнення від покарання на підставі акту амністії.
- •3.4.2 Корегування (зміна) покарання на підставі актів амністії чи помилування.
- •3.5 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.5.1 Поняття та кримінально-правова природа звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.5.2 Загальний юридичний склад та порядок здійснення звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6 Види звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6.1 Критерії поділу звільнення від відбування призначеного покарання на види
- •3.6.2 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від відбування призначеного покарання.
- •3.6.2.1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •3.6.2.3 Звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •3.6.2.4 Умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6.2.5 Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •3.6.2.6 Звільнення від відбування покарання за хворобою
- •3.6.2.7 Звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку з амністією
- •3.6.2.8 Дискусійні аспекти щодо можливості інших видів звільнення від відбування призначеного покарання
- •Розділ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності (відмова від її застосування)
- •4.1 Проблемні аспекти загальної кримінально-правової характеристики звільнення від кримінальної відповідальності
- •4.1.2 Класифікація проявів звільнення від кримінальної відповідальності.
- •4.2 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від кримінальної відповідальності
- •4.2.1 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •4.2.2 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням учасників кримінально-правового конфлікту
- •4.2.3 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
- •4.2.5 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
- •4. 3 Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті ідеї відновного правосуддя
- •3.2 Проблемні аспекти прокурорської діяльності у сфері звільнення від кримінальної відповідальності та впровадження відновного правосуддя
- •Розділ 5. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх та їх звільнення від неї
- •5.1 Особливості покарання неповнолітніх та його призначення
- •5.2 Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
- •5.3 Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
3.2.2 Звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності – (ч. 5 ст. 74 кк, ст. 49 кк )
Частиною 5 ст. 74 КК визначена можливість звільнення від покарання за наявності підстав, визначених статтею 49 КК, а саме - у зв’язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. Відразу постає питання щодо конкуренції зазначених кримінально-правових норм, а точніше – коли застосовувати одну з них. В навчальній літературі це питання зазвичай не висвітлюється. У пошуках відповіді на нього доцільно орієнтуватися на висновок професора А. О. Пінаєва, на думку якого можливість звільнення від покарання за правилами ст. 49 КК настає тоді, коли строки давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчуються у не в період проведення досудового слідства, а в період судового слідства. За кримінально-процесуальним законодавством України судовий розгляд кримінальної справи зазвичай повинен завершуватися винесенням вироку. Тому в зазначеній ситуації суд повинен винести обвинувальний вирок, але, з огляду на те, що строки давності закінчились, винести його без визначення покарання, тобто звільнити особу від кримінальної відповідальності. Доречи, незважаючи на те, що в ч. 5 ст. 74 КК визначено, що особа може за вироком суду звільнена від покарання, за своєю природою цей вид звільнення від покарання все таки є обов’язковим.
3.2.3 Звільнення від покарання за хворобою (ч. 2 ст. 84 кк України)
Якщо судити з назви ст. 84 КК, вона мала б бути такою, що повністю присвячується зазначеному криимінально-правовому явищу, тобто звільненню від покарання. Насправді, положення цієї статті переважно присвячені іншій проблемі – регулюванню порядку звільнення не від покарання, а від відбування призначеного покарання.
Виключення становить лише ч. 2 ст. 84 КК. Її буквальне тлумачення приводить до висновку, що керуючись визначеними нею правилами можна звільнити особу не лише від відбування призначеного покарання, але й від власне покарання, тобто винести обвинувальний висновок без визначення в ньому покарання. В ній говориться, що особа, яка після вчинення злочину, захворіла на іншу (крім психічної) тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання.
Спільним наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань (Зараз Державна пенітенціарна служба України) та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 р. № 3/6 затверджено „Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання”. І хоча за назвою цього документу він регулює питання, пов’язані із звільненням від відбування покарання, його положення слід застосовувати також в ситуації, яка розглядається, оскільки іншого нормативного акту з цього приводу не існує.
Слід мати на увазі, що сам факт захворювання на тяжку хворобу, яка, однак, або не перешкоджає відбуванню покарання, або може бути вилікувана в процесі відбування покарання, не створює підстави для даного виду звільнення. Тому закон вимагає, аби суд приймав рішення про те, що певна хвороба перешкоджає відбуванню особою покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, характеру захворювання, особи засудженого та інших обставин справи (ч. 2 ст. 84 КК).
Передумовою цього виду звільнення від покарання є загальна передумова будь-якого звільнення від покарання, про яку йшлося на початку лекції, а саме – засудження особи за вчинення злочину. Підставою звільнення за хворобою є наявність у засудженої особи тяжкої не психічної хвороби, яка перешкоджає відбуванню покарання. Законодавець чомусь визначив у ч. 2 ст. 84 КК часом виникнення цієї хвороби період „після вчинення злочину”. Раціональне пояснення такого рішення важко придумати. На мою думку, на таке звільнення від покарання може претендувати й особа, яка страждала зазначеною хворобою, що перешкоджає відбуванню покарання, і до вчинення злочину. Час вчинення злочину жодним чином не впливає на визначення характеру захворювання особи, який (характер захворювання) залишається єдиною підставою застосування цього виду звільнення від покарання.
Стосовно осіб, які захворіли на психічну хворобу, звільнення від покарання статтею 84 КК не передбачено. Можливе лише звільнення від відбування призначеного покарання таких осіб. Разом з тим, слід розмежовувати ситуації, коли психічна хвороба має своїм наслідком: а) втрату осудності; б) обмеження осудності. У випадку її втрати, коли особа стає неосудною, застосувати до неї звільнення від покарання неможливо, як і будь яку іншу форму кримінальної відповідальності. Така особа взагалі не підлягає кримінальній відповідальності.
Інша справа, коли наслідком психічного захворювання є стан обмеженої осудності. Обмежено осудна особа залишається осудною. До неї застосовується кримінальна відповідальність будь-якої з трьох її форм, в тому числі й звільнення від покарання. В законі зазначена ситуація спеціально не виокремлена. Про неї йшлося в одній з постанов пленуму Верховного суду України. (п..6 постанови „Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування” від 03.0602005 р. № 7). Претендувати на визнання такого звільнення від покарання самостійним його видом воно не може. Це, мабуть, різновид звільнення від покарання за хворобою, який слід передбачити в ч.2 ст. 84 КК.