1.Територіальна структура галузі культури
Територіальна структура галузі культури характеризує розташування закладів, форми їх просторового зосередження та відображає пропорції інфраструктурного забезпечення між регіонами країни. Вона формується з урахуванням певних принципів доступності закладів для споживачів, їх взаємного розташування та концентрації, що проявляється у створенні різних територіальних об’єднань культурних закладів залежно від значення й величини попиту на їхні послуги. Встановлено, що в регіонах можна виділити такі зосередження закладів культури, що формуються на базі:
-
сільського населеного пункту, де представлений різноманітний (від одного до кількох) склад закладів, які надають як щоденні, так і періодичні послуги населенню цього та (в деяких випадках) сусідніх сіл;
-
міських поселень (як правило, райцентрів) та багатьох селищ міського
типу з набором закладів періодичного й епізодичного обслуговування
локального та районного значення;
-
обласних центрів і деяких міст обласного підпорядкування, в яких, окрім максимальної кількості масових закладів, є багато спеціалізованих бібліотек, театрів тощо. Це робить їх реальними центрами культурного та просвітницького життя регіону;
-
великих міст, які виконують міжрегіональні та міжнародні функції. Кожне з цих міст задає тон у галузях культури, освіти, мистецтва.
Всі елементи культурного комплексу областей України мають взаємодіяти між собою, утворюючи при цьому своєрідні зони обслуговування, які накладаються одна на одну та формують територіальні
системи обслуговування різного рівня. Сьогодні, як свідчить аналіз, зменшується кількість клубів, значна частина наявного бібліотечного фонду вже застаріла морально й не відповідає запитам населення. Як наслідок, кількість читачів у бібліотеках постійно зменшується. Низька оплата праці працівників сфери культури в регіонах України зумовлює плинність кадрів.
У цілому інституціональні зміни, які відбуваються нині в культурній сфері суспільства, слід охарактеризувати як суперечливі. З одного боку, вони спрямовані на деструкцію старого аксіонормативного порядку, результатом чого є падіння попередньої системи цінностей і норм, злам старого соціокультурного світу, розпад колишніх організаційних структур. Зрозуміло, що цей процес супроводжується також руйнацією минулих зовнішніх структурних форм. Частково цей процес обумовлюється глобальними тенденціями загальноцивілізаційного типу. З другого боку, інституційні зміни в нашому суспільстві спрямовані на конструювання нового аксіонормативного порядку, пов’язаного з цінностями демократії та
вільного ринку. На жаль, ці зміни відбуваються повільно, з великими труднощами. Вони, зокрема, супроводжуються втратою ілюзій щодо ролі
інтелектуальної та культурної еліти у формуванні нового аксіонормативного порядку.
2. Кількісна характеристика галузі культури
Таблиця 2.1
Число діючих закладів культури та кількість їх відвідувань за 2008-2010 роки
|
№ |
Показники |
Роки |
||
|
2008 |
2009 |
2010 |
||
|
1 |
Кількість професійних театрів |
138 |
136 |
140 |
|
1.1 |
Кількість відвідувань театрів за рік, млн. |
7,0
|
6,2 |
6,6 |
|
2 |
Кількість концертних організацій |
77 |
77 |
83 |
|
2.1 |
Кількість відвідувань концертних організацій за рік, млн. |
4,0 |
3,8 |
4,2 |
|
3 |
Кількість музеїв |
478 |
499 |
546 |
|
3.1 |
Кількість відвідувань музеїв за рік, млн. |
21,9 |
20,8 |
21,7 |
|
4 |
Кількість масових та універсальних бібліотек, тис. |
20,6 |
20,1 |
19,5 |
|
4.1 |
Бібліотечний фонд, млн. примірників |
352 |
338 |
326 |
|
5 |
Кількість демонстраторів фільмів, тис |
2,4 |
2,2 |
2,2 |
|
5.1 |
Кількість відвідувань демонстраторів фільмів за рік, млн. |
11 |
11 |
9 |
|
6 |
Кількість клубних закладів, тис. |
18,8 |
18,7 |
18,6 |
|
6.1 |
Кількість місць в них, млн. |
4,8 |
4,8 |
4,7 |
|
7 |
Випуск книжок та брошур |
- |
- |
- |
|
-кількість видань, друкованих одиниць |
24040 |
22491 |
22557 |
|
|
-тираж видань, млн. примірників |
58 |
49 |
45 |
|
|
8 |
Випуск журналів та інших періодичних видань |
- |
- |
- |
|
-кількість видань, друкованих одиниць |
2422 |
2515 |
2822 |
|
|
-річний тираж, млн. прим. |
270 |
256 |
338 |
|
|
9 |
Середньодобовий обсяг мовлення, годин |
- |
- |
- |
|
-телемовлення,год. |
541,2 |
490,5 |
443,8 |
|
|
-радіомовлення,год. |
435,5 |
386,5 |
361,8 |
|
Графік 2.1. Кількість вибіркових закладів культури на протязі 2008-2010 років
Графік 2.2. Кількість відвідувань вибіркових закладів на протязі 2008-2010 років
Висновок: як видно з графіку 2.1, найменшу кількість закладів займають концертні організації. Трішки більшу кількість мають професійні театри. І набагато більшою є кількість музеїв, порівнянні з професійними театрами та концертними організаціями. Також видно що 2008 по 2010 рік, їхня кількість поступово збільшується. Що є хорошим результатом. Щодо відвідування цих закладів (графік 2.2), така ж сама ситуація. Найбільше люди відвідують музеї. А найменше концертні організація. Це пояснюється ціновою політикою. Квиток до музею є набагато дешевшим чим на якийсь концерт. Також музей відвідують школярі, в примусовому порядку, що додає великий процент відвідування.
Таблиця 2.2
Школи естетичного виховання
|
№ |
Показники |
Роки |
||
|
2008 |
2009 |
2010 |
||
|
1 |
Кількість дитячих музичних шкіл |
908 |
905 |
892 |
|
2 |
Кількість шкіл мистецтв |
418 |
422 |
432 |
|
3 |
Кількість дитячих художніх шкіл |
123 |
124 |
125 |
|
4 |
Кількість хореографічних шкіл
|
10 |
10 |
10 |
Графік 2.3. Кількість шкіл естетичного виховання за 2008-2009 роки
Висновок: Як видно з графіку 2.3, найбільша кількість у загальній кількості шкіл естетичного виховання займають музичні школи, хоча їхня кількість з 2008 по 2010 рік зменшилась на 16 шкіл. З великим відривом школи мистецтв поступаються музичним школам. Але їхня кількість з 2008 по 2010 рік збільшилась на 14 шкіл. Дуже малою є кількість хореографічних шкіл. За три роки їхня кількість не змінилася. Можливо, щоб покращити цю ситуацію, потрібно відкрити вищі навчальні заклади, де б було багата кількість хореографічних спеціальностей, адже їх дуже мало в Україні. І тобі б було більше дійсно досвідчених хореографів, які б могли викладати у дитячих школах танцю.
Виставкова діяльність
Таблиця 2.3
Кількість проведених виставкових заходів
|
№ |
Показники |
Роки |
||
|
2008 |
2009 |
2010 |
||
|
1 |
Кількість проведених виставкових заходів-усього |
1174
|
1076
|
1127
|
|
|
-виставки |
653 |
512 |
510 |
|
|
-ярмарки |
521 |
564 |
617 |
Отже: Кількість проведених виставкових заходів за 2008-2010 роки має стрибкоподібний характер( то зменшується, то збільшується).
Таблиця 2.4
Кількість учасників виставкових заходів
|
№ |
Показники |
Роки |
||
|
2008 |
2009 |
2010 |
||
|
1 |
Кількість учасників виставкових заходів-усього |
82453 |
68745 |
73367 |
|
|
із них - іноземних |
4940 |
3168 |
3164 |
|
2 |
Кількість відвідувачів виставкових заходів, тис.осіб |
13309 |
10629 |
11161 |
Графік 2.4. Кількість іноземних учасників в заг. кількості учасників виставкових заходів
Висновок: як видно з графіку 2.4. Питома вага іноземних учасників в загільній кількості учасників становить 5,3% ,тобто 11272.