- •Лабораторна робота 1 дослідження запиленості повітря в робочій зоні
- •1.1 Теоретична частина
- •1.2 Ваговий метод
- •1.3 Хід роботи
- •1.4 Розрахунок концентрації пилу
- •4.1 Теоретична частина
- •4.2 Опис приладу
- •4.3 Проведення аналізу
- •4.4 Розрахунок концентрації домішок
- •5.1 Теоретична частина
- •5.2 Ручний повітряно-пінний вогнегасник овп-10
- •5.3 Вогнегасники вуглекислотні (газові)
- •5.4 Порошкові вогнегасники
- •5.5 Хладонові вогнегасники (рідинні)
- •5.6 Отримання повітряно-механічної піни за допомогою лабораторного піногенератора
- •5.7 Розрахунок потрібної кількості первинних засобів пожежегасіння та потрібного запасу води
- •Лабораторна робота 6 дослідження метеорологічних умов в робочій зоні виробничих приміщень
- •6.1 Теоретична частина
- •6.2 Використані прилади
- •6.3 Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота 10 визначення освітлення всередині виробничих приміщень
- •10.1 Теоретична частина
- •10.2 Опис приладів
- •10.3 Порядок виконання роботи
- •10.4 Визначення параметрів природного освітлення
- •10.5 Визначення параметрів штучного освітлення
- •Лабораторна робота 11 розслідування та аналіз нещасних випадків
- •11.1 Теоретична частина
- •11.2 Особливості розслідування нещасних випадків
- •11.3 Особливості спеціального розслідування нещасних випадків
- •11.4 Методи аналізу виробничого травматизму
- •11.5 Практична частина
- •Лабораторна робота 13 дослідження продуктивності вентиляційної установки
- •13.1 Теоретична частина
- •13.2 Опис приладів
- •13.3 Порядок проведення роботи
- •13.4 Порядок обробки отриманих даних
- •Лабораторна робота 17 визначення температур спалаху горючих рідин в повітрі
- •17.1 Теоретична частина
- •17.2 Опис приладу
- •17.3 Визначення температури спалаху
- •Список літератури
1.2 Ваговий метод
Ваговий метод засновано на затриманні пилу з відомого об’єму повітря на фільтрі. Кількість пилу визначається за різницею ваги фільтра АФА-10 до і після просмоктування через нього запиленого повітря. Фільтр виготовляється з перхлорованого фільтруючого матеріалу і характеризується невеликим аеродинамічним опором руху повітря.
Фільтр АФА-10 застосовується в комплекті, до якого входять фільтр і металічна касета, яка забезпечує герметизацію фільтра в патроні. В непрацюючому стані фільтри зберігаються в пакетиках з кальки.
Повітря просмоктується через фільтр за допомогою електроаспіратора.
Електроаспіратор (рис. 1.1) призначений для відбору проб з навколишнього середовища просмоктуванням запиленого повітря через спеціальні фільтри. Прилад змонтовано на металічному шасі, яке в’їжджає до металічного футляру. На передній панелі приладу змонтовано регулюючі крани, клема «Земля» і тумблер. Через оглядове вікно спостерігають за показаннями ротаметрів. Прилад працює від мережі змінного струму напругою 220 В. Максимальна кількість одночасного відбору зразків повітря – 4 (за кількістю ротаметрів). Ціна поділу шкали кожного ротаметра, л/хв: 0,5; 1; 2; 3 у двох ротаметрів або 5; 10; 15; 20 у двох ротаметрів.
Рисунок 1.1 – Схема передньої панелі електроаспіратору: 1 – ротаметри; 2 – ручки вентилів ротаметрів; 3 – тумблер ввімкнення і вимкнення; 4 – клема «Земля»; 5 – штуцери.
1.3 Хід роботи
Прилади: електроаспіратор; фільтри для уловлювання пилу; пилова камера; секундомір; аналітичні ваги. Схему установки наведено на рисунку 1.2.
Рисунок 1.2 – Схема установки: 1 – електроаспіратор; 2 – патрон з фільтром; 3 – шланг; 4 – пилова камера.
Перед відбором зразка необхідно зважити фільтр на аналітичних вагах. Для цього дістати фільтр з пакетика за виступ, розвернути захисні кільця, скласти фільтр вчетверо і зважити його. На місці відбору зразка зважений фільтр вставити до касети і притиснути до упору гайкою.
Включити до мережі електроаспіратор (попередньо його необхідно заземлити), перевести тумблер у положення «Вкл.». При цьому електродвигун повинен обертатися і загорітися електролампочка (6,3 В), яка освітлює екрани ротаметрів. Встановити певну швидкість просмоктування повітря (15–20 л/хв). За допомогою шланга патрон з фільтром приєднати до електроаспіратора. Створити запилене середовище у пиловій камері за допомогою груші. Просмоктувати повітря на протязі 2–3 хв. Після відбору зразка дістати фільтр з касети і зважити його на аналітичних вагах.
1.4 Розрахунок концентрації пилу
Концентрація пилу у досліджуваному повітрі, мг/м3:
(1.1)
де q1 – початкова маса фільтра, мг;
q2 – маса фільтра з пилом, мг;
V0 – об’єм протягнутого через фільтр повітря, приведений до нормальних умов, л;
(1.2)
де Р – атмосферний тиск, мм рт. ст.;
t – температура повітря, ºC;
V – об’єм повітря, протягнутого через фільтр при даних умовах, л;
V = W τ (1.3)
де W – швидкість просмоктування повітря, л/хв;
τ – тривалість просмоктування повітря, хв.
Вихідні дані для розрахунків наведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Вихідні дані для розрахунку запиленості повітря в робочій зоні приміщення
№ п/п |
Збіль-шення ваги, мг |
Відбір повітря |
Атмосфер-ний тиск В, мм рт.ст. |
Температура С |
Речовина |
ГДК, мг/м3 |
|
швидкість W, л/хв |
тривалість τ, хв |
||||||
1 |
1 |
15 |
12 |
743 |
15 |
рослинний матеріал |
10 |
2 |
2 |
||||||
3 |
3 |
20 |
|||||
4 |
4 |
771 |
Продовження таблиці 1.1
5 |
5 |
15 |
12 |
771 |
25 |
сірка, цемент |
6 |
6 |
6 |
||||||
7 |
7 |
743 |
15 |
||||
8 |
8 |
||||||
9 |
9 |
20 |
скловолокно, вугіль |
4 |
|||
10 |
10 |
14 |
771 |
||||
11 |
11 |
25 |
|||||
12 |
12 |
||||||
13 |
13 |
743 |
15 |
азбест, шамот, каолін |
2 |
||
14 |
14 |
||||||
15 |
15 |
20 |
|||||
16 |
16 |
771 |
|||||
17 |
17 |
25 |
поліолефіни, полікарбонат, титану діоксид |
10 |
|||
18 |
18 |
||||||
19 |
19 |
20 |
12 |
743 |
15 |
||
20 |
20 |
||||||
21 |
21 |
20 |
кварц, дінас, окис хрому (+3) |
1 |
|||
22 |
22 |
771 |
|||||
23 |
23 |
25 |
|||||
24 |
24 |
||||||
25 |
25 |
743 |
15 |
алюмінію оксид, фенопласти, полівінілхлорид |
6 |
||
26 |
26 |
||||||
27 |
27 |
20 |
|||||
28 |
28 |
14 |
771 |
||||
29 |
29 |
25 |
аерозоль міне-ральних мас, склопластик |
5 |
|||
30 |
30 |
||||||
31 |
31 |
743 |
15 |
||||
32 |
32 |
||||||
33 |
33 |
20 |
луги, цинку оксид |
0,5 |
|||
34 |
34 |
771 |
|||||
35 |
35 |
25 |
|||||
36 |
36 |
1.5 Зміст звіту
1. Короткий опис вагового методу визначення запиленості повітря в робочій зоні.
2. Схема установки для визначення запиленості повітря (рис. 1.2).
3. Розрахунок концентрації пилу у досліджуваному повітрі.
4. Результати вимірювань і розрахунків, зведених до таблиці 1.2.
5. Порівняння отриманої концентрації пилу з гранично допустимою концентрацією і висновок щодо якості досліджуваного повітря.
Таблиця 1.2 – Результати вимірювань і розрахунків
Маса затриманого пилу, мг |
Швидкість просмокту-вання, л/хв |
Тривалість досліду, хв |
Кількість протягнутого повітря, л |
ГДК, мг/м3 |
Концентрація пилу, мг/м3 |
|
|
|
|
|
|
Лабораторна робота 4
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ШКІДЛИВИХ ДОМІШОК,
ЯКІ МІСТЯТЬСЯ У ПОВІТРІ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ,
ЗА ДОПОМОГОЮ УНІВЕРСАЛЬНОГО ПЕРЕНОСНОГО ГАЗОАНАЛІЗАТОРА УГ-2
Мета роботи – проаналізувати стан повітряного середовища у робочій зоні за допомогою універсального переносного газоаналізатора УГ-2.