- •Лабораторна робота 1 дослідження запиленості повітря в робочій зоні
- •1.1 Теоретична частина
- •1.2 Ваговий метод
- •1.3 Хід роботи
- •1.4 Розрахунок концентрації пилу
- •4.1 Теоретична частина
- •4.2 Опис приладу
- •4.3 Проведення аналізу
- •4.4 Розрахунок концентрації домішок
- •5.1 Теоретична частина
- •5.2 Ручний повітряно-пінний вогнегасник овп-10
- •5.3 Вогнегасники вуглекислотні (газові)
- •5.4 Порошкові вогнегасники
- •5.5 Хладонові вогнегасники (рідинні)
- •5.6 Отримання повітряно-механічної піни за допомогою лабораторного піногенератора
- •5.7 Розрахунок потрібної кількості первинних засобів пожежегасіння та потрібного запасу води
- •Лабораторна робота 6 дослідження метеорологічних умов в робочій зоні виробничих приміщень
- •6.1 Теоретична частина
- •6.2 Використані прилади
- •6.3 Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота 10 визначення освітлення всередині виробничих приміщень
- •10.1 Теоретична частина
- •10.2 Опис приладів
- •10.3 Порядок виконання роботи
- •10.4 Визначення параметрів природного освітлення
- •10.5 Визначення параметрів штучного освітлення
- •Лабораторна робота 11 розслідування та аналіз нещасних випадків
- •11.1 Теоретична частина
- •11.2 Особливості розслідування нещасних випадків
- •11.3 Особливості спеціального розслідування нещасних випадків
- •11.4 Методи аналізу виробничого травматизму
- •11.5 Практична частина
- •Лабораторна робота 13 дослідження продуктивності вентиляційної установки
- •13.1 Теоретична частина
- •13.2 Опис приладів
- •13.3 Порядок проведення роботи
- •13.4 Порядок обробки отриманих даних
- •Лабораторна робота 17 визначення температур спалаху горючих рідин в повітрі
- •17.1 Теоретична частина
- •17.2 Опис приладу
- •17.3 Визначення температури спалаху
- •Список літератури
5.5 Хладонові вогнегасники (рідинні)
Хладонові вогнегасники (рис. 5.5) призначені для гасіння пожеж:
– легкозаймистих і горючих рідин як у приміщеннях і закритих ємностях, так і розлитих на бетонних майданчиках і ґрунті;
– палаючої деревини, вугілля та інших твердих матеріалів;
– електричного обладнання, яке знаходиться під напругою;
– двигунів внутрішнього згорання.
Хладонові вогнегасники: ОУБ-3А, ОУБ-7, ОС-8М.
Рис. 5.5 – Схема ручного вуглекислотно-брометилового вогнегасника ОУБ-7: 1 – сталевий балон; 2 – сифонна трубка; 3 – розпилюючий насадок; 4 – запірний вентиль; 5 – рукоятка
В хладонових вогнегасниках в якості вогнегасного засобу використовують речовини на основі галоїдованих вуглеводнів (бромистий етил, хладон 114В2, двоокис вуглецю тощо), утворюючих при випуску з корпусу через насадок струмінь аерозольного типу, яка складається з дрібнодисперсних крапель.
Вогнегасник ОУБ-7 являє собою стальний балон, який має запірно-пусковий пристрій, що закривається поліетиленовим ковпаком.
Для приведення в дію вогнегасника необхідно натиснути пусковий важіль.
Зарядом вогнегасника слугує суміш 4НД, яка містить по масі 97% бромистого етилу і 3% вуглекислого газу. Стиснуте повітря, яке нагнітається у вогнегаснику до 0,8–0,9 МПа, знаходиться в газовій фазі та утворює підпираючу подушку.
В момент приведення вогнегасника в дію вуглекислотно-брометиловий розчин викидається у вигляді тонкорозпиленої рідини, яка швидко перетворюється у суміш парів бромистого етилу і вуглекислоти.
За своїми вогнегасними властивостями заряд вогнегасника ОУБ-7 ефективніший за вуглекислоту більш ніж в 4 рази і має високу змочувальну здатність.
У вогнегасниках ОУБ-7 може застосовуватися високоефективний суміш ТФ (тетрафтордиброметан), відома також під назвою хладон 114В2, або суміш бромистого етилу з хладоном 114В2. Технічна характеристика хладонових вогнегасників наведена в таблиці 5.4.
Переваги вуглекислотно-брометилового складу:
– при русі по вентилю не замерзає;
– бромистий етил має високу змочувальну здатність, що забезпечує гасіння тліючих матеріалів;
– температурний діапазон дії від –600С до +600С;
– температура замерзання нижче –700С.
Таблиця 5.4 – Технічна характеристика хладонових вогнегасників
|
ОУБ-3А |
ОУБ-7 |
ОС-8М |
Місткість балона, л |
3,2 |
7,4 |
8,0 |
Маса заряду, кг |
4,2 |
– |
– |
Маса вогнегасника з зарядом, кг |
6,8 |
|
|
Час дії, с |
20 |
30 |
6,0 |
Довжина струменя, м |
3–4 |
4,0 |
2,5 |
5.6 Отримання повітряно-механічної піни за допомогою лабораторного піногенератора
Лабораторна установка дозволяє отримувати повітряно-механічну піну різної кратності за допомогою різноманітних піноутворювачів.
Піноутворювач (50 мл 6%–ого розчину) вливають до роздільної лійки. Кран лійки закритий.
Вмикають повітродувку (пилосос), яка подає повітря в ежекторний пристрій (форсунку) піногенератора. Відкривають кран роздільної лійки і розчин піноутворювача потрапляє під тиском на форсунку піногенератора. Під тиском повітряного струменя розчин, який розпилюється форсункою, перетворюється в піну, що збирається в ємність.
Кратність повітряно-механічної піни може бути визначена із співвідношення:
(5.1)
де Vп, Vр – об’єм відповідно отриманої повітряно-механічної піни та розчину, із якого її отримано, л.
Стійкість піни – час, на протязі якого відбувається руйнування половини об’єму отриманої піни.