Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TYeMA_8.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
26.11.2018
Размер:
130.05 Кб
Скачать

Тема 8. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку.

1. Стан економіки та перспективи розвитку Поліського економічного регіону

2. Стан економіки та перспективи розвитку Придніпровського економічного регіону

3. Стан економіки та перспективи розвитку Донецького економічного регіону

4. Стан економіки і перспективи розвитку Карпатського економічного регіону

5. Стан економіки і перспективи розвитку Подільського економічного регіону.

6. Стан економіки і перспективи розвитку Причорноморського економічного регіону.

7. Стан економіки і перспективи розвитку Східного економічного регіону.

8. Стан економіки та перспективи розвитку Центрального економічного регіону

1. Стан економіки та перспективи розвитку Поліського економічного регіону

Площа  102,1 тис. км. Населення  5226,1 тис. чол..

До Поліського економічного регіону входять Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська області. Розміщений він на прикордонному північному заході країни. Проживає 93-94% етнічних українців. Природно-кліматичні умови сприятливі для ведення як сільського господарства, так і лісівництва. Один із найкраще водозабезпечених регіонів України.

У регіоні розвинуті харчова та легка промисловості, машинобудування, металообробна та хімічна промисловість, регіон характеризується сільськогосподарським машинобудуванням, електроенергетикою, видобутком вугілля, виробництвом мінеральних добрив.

Щодо галузей легкої та харчової промисловостей, в регіоні наявні: м’ясна, молочна, спиртова, пивоварна, крохмале-патокова, овочево-консервна галузі, підприємства швейної, трикотажної, паперової та деревообробної галузей.

У Луцьку розміщений завод електроапаратури, приладобудування, автомобільний завод; у Рівному  завод приладобудування, високовольтної апаратури, торговельного устаткування, завод з виготовлення запасних частин для тракторів, виробниче об'єднання «Азот». У Чернігівському промисловому вузлі зосереджені підприємства хімічної, харчової, легкої промисловості. У Бердичеві знаходиться єдиний в Україні солодовий завод, у Чернігові  взуттєва, шкіряно-взуттєва фабрики.

Найголовнішими транспортними вузлами є Ковель, Здолбунів, Рівне, Житомир, Чернігів. На експорт в основному ідуть будівельні матеріали, цукор, консерви, а імпортуються паливо, чорні метали, прокат.

Прикордонне положення економічного регіону створює сприятливі умови для організації в ньому виробництв, які працювали б у кооперації з фірмами зарубіжних країн, особливо у малих прикордонних містах.

Йдеться передусім про поглиблення економічних зв'язків з Польщею та Білоруссю. Важливе значення мають меліорація заболочених земель і використання торфовищ, розширення матеріальної бази санаторно-курортного господарства Шацького поозер’я. Актуальною є також дезактивація забруднених радіоактивними речовинами північно-східних територій Рівненщини тощо.

2. Стан економіки та перспективи розвитку Придніпровського економічного регіону

Регіон розташований у центральній і південно-східній частинах країни, в басейні Дніпра. Площа його становить 59,1 тис. км2. Населення  6,0 млн. осіб. Регіон охоплює Дніпропетровську, Кіровоградську, Запорізьку області. За рівнем розвитку Придніпровський регіон поступається тільки Донецькому. За вартістю виробленої продукції промисловість у ньому домінує над сільським господарством. Її частина досягає 80%. Найрозвинутіші галузі регіону  чорна металургія, машинобудування та металообробка, хімічна промисловість та електроенергетика. Регіон має сприятливі природні умови, багаті природні ресурси (родючі ґрунти, м’який клімат, запаси залізної і марганцевої руд світового значення, є родовища вугілля, бокситів, титанових руд тощо). За кількістю населення Придніпровський регіон посідає шосте місце в країні. Проте він досить густо заселений (понад 103 особи на 1 км2). За рівнем урбанізації регіон поступається лише Донбасу. Разом з тим за кількістю міст, де проживає понад 700 тис. осіб, він не має собі рівних у країні. Основна частина населення працює в промисловості. В регіоні відбувається перерозподіл зайнятих в окремих галузях господарства. Чорна металургія  одна з провідних галузей промисловості Придніпров’я. За виробництвом чорних металів регіон посідає перше місце в країні. Тут виник цикл виробництв, що складається з добування коксівного вугілля (Західний Донбас), залізної і марганцевої руд, нерудної сировини, виробництва коксу, вогнетривів, чавуну, сталі, сплавів, прокату. Основними центрами чорної металургії і працюючої з нею в комплексі коксохімії є Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Новомосковськ, Нікополь. Кольорова металургія представлена виробництвом алюмінію, магнію і титану(Запоріжжя). Машинобудування і металообробка поступається тільки чорній металургії. Провідну роль відіграє важке металомістке машинобудування. Металургійне і гірничошахтне устаткування виробляють у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, електротехнічне  в Запоріжжі і Бердянську, будівельно-шляхове  в Бердянську, Дніпропетровську, Нікополі. Транспортне машинобудування зосереджено в Дніпродзержинську і Запоріжжі, виробництво метало конструкційне  Кривому Розі і Дніпропетровську. Хімічна промисловість представлена виробництвом шин для автомобілів у Дніпропетровську, мінеральних добрив  у Дніпродзержинську, лаків і фарб  у Кривому Розі і Дніпропетровську, пластмас  у Дніпропетровську. У Придніпров’ї дуже розвинута будівельна індустрія. Основні підприємства знаходяться у найбільших містах. У великих містах регіону діють також підприємства деревообробної промисловості. Велику роль у розвитку господарства Придніпров'я відіграє АПК. За валовою продукцією сільського господарства регіон посідає шосте місце серед економічних регіонів країни. Головною галуззю сільськогосподарського виробництва є рослинництво. Під зерновими культурами зайнято близько 50% посівних площ. Більша частина посівів зернових припадає на озиму пшеницю. Провідні технічні культури  соняшник, цукрові буряки, південні коноплі.

Поблизу великих міст створено приміські господарства. Потреби населення індустріальних центрів визначають спеціалізацію тваринництва. Провідну роль відіграє молочно-м’ясне скотарство. Розвинуті також свинарство, птахівництво, вівчарство. У водосховищах Дніпра і в Азовському морі виловлюють рибу. На місцевій, а також частково довізній сировині працюють підприємства легкої і харчової промисловості, основні потужності яких зосереджено у великих містах. Найрозвинутіші галузі легкої промисловості – швейна, трикотажна і взуттєва. Підприємства харчової промисловості регіону розміщено повсюдно. Основні її галузі  м’ясна, молочна, олійно-жирова, борошномельно-круп’яна, цукрова, консервна, крохмале-патокова, хлібопекарська, кондитерська. У Придніпровському регіоні добре розвинуті всі види транспорту, але перше місце належить залізничному. За густотою залізниць, що становить 38 км на 1000 км2, регіон поступається тільки Донбасу. Тут є кілька великих залізничних вузлів: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Апостолове, Пологи, П’ятихатки, Синельникове. У внутрішньообласних перевезеннях на невеликі відстані на першому місці автомобільний транспорт. Найбільшими вузлами його є Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Нікополь, Мелітополь, Новомосковськ. Велике значення мають річковий і морський види транспорту. Найбільші порти на Дніпрі  Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Нікополь. У Запоріжжі працюють два великих річкових порти. Найбільший порт на Азовському морі  Бердянськ. У різних напрямах регіон перетинають трубопроводи, що йдуть переважно від газових родовищ Шебелинки до найбільших міст. Основними промисловими вузлами регіону є Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Нікополь-Марганецький, Павлоградсько-Петропавлівський, Запорізький. Найпотужніший промисловий вузол Придніпров’я  Дніпропетровсько-Дніпродзержинський. До його складу входять Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Підгородне, Таромське, Придніпровськ та ін. Машинобудування найрозвинутіше в Дніпропетровську. Тут виробляють металеві конструкції, металургійне устаткування, машини і обладнання для шахт, рудників, збагачувальних фабрик, тюбінги для шахт метрополітенів, целюлозно-паперової промисловості, ковальсько-пресові машини і штампувальні преси. Відомою продукцією є також бурякозбиральні комбайни, електровози, електротехнічні вироби, інструменти тощо. Добре розвинутий у місті і військово-промисловий комплекс. Одним з результатів його конверсії є випуск тролейбусів. У Дніпродзержинську працює вагонобудівний завод. Він виробляє вантажні вагони. Хімічна промисловість вузла тісно пов’язана з чорною металургією. Чорна металургія представлена потужними заводами «Запоріжсталь» та електрометалургійним «Дніпроспецсталь», феросплавним заводом і заводом вогнетривів. До кольорової металургії належить Дніпровський алюмінієвий завод і Запорізький титано-магнієвий комбінат. Машинобудування і металообробка представлені такими великими підприємствами, як «Запоріжтрансформатор» (силові трансформатори), ВАТ «АвтоЗАЗ» (малолітражні автомобілі), Запорізький абразивний комбінат (абразивні інструменти), «Моторобудівник» та ін. Серед галузей легкої промисловості тут розвинуті швейна і взуттєва, харчової  м’ясна, молочна, борошномельна, олійно-жирова. Запоріжжя  залізничний вузол і великий річковий порт. Великими промисловими центрами регіону є Мелітополь і Бердянськ. Мелітополь за своїм індустріальним потенціалом поступається в області лише Запоріжжю. Машинобудування в Мелітополі найбільш розвинуте у порівнянні з іншими галузями. В місті працюють такі заводи, як моторний, «Автокольормет», «Автогідроагрегат», ВАТ «Мелітопольпродмаш», «Старт». Харчова промисловість складається з борошномельної, молочної, олійної, плодоовочевої та ін галузей. Легка представлена швейним, трикотажним і панчішно-шкарпетковим виробництвом. Провідною галуззю Бердянська є машинобудування (заводи «Азовкабель», сільське господарство машин та ін). У місті працюють завод скловолокна і дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті швейна, трикотажна та взуттєві галузі промисловості. Розміщено кілька підприємств м’ясної, молочної, борошномельної, плодоовочевої, виноробної, рибної промисловості. Бердянськ  другий за значенням порт країни на Азовському морі, тут знаходиться відомий кліматичний і бальнеологічний курортний центр. З Придніпровського регіону у Донбас постачають залізну і марганцеву руди, алюміній, титан, гірниче і металургійне устаткування. В усі економічні регіони країни звідси надходять легкові автомобілі, шини, лаки і фарби, бурякозбиральні комбайни тощо, продукція АПК (олія, черешні тощо). З інших регіонів країни Придніпров’я одержує вугілля і кокс, гірниче і металургійне устаткування, різноманітні машини та обладнання, продукцію легкої промисловості та АПК.

Проблеми Придніпровського регіону багато в чому подібні до проблем Донецького. Так, їхня спільна проблема пов’язана із спеціалізацією. Донбас і Придніпров’я доцільно спеціалізувати не тільки на виробництві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей машинобудування. Металургійні заводи мають задовольняти потреби в асортименті металу підприємства точного машинобудування, яке в майбутньому розвиватиметься прискореними темпами. Дуже гостро постають екологічні проблеми в Придніпров’ї, особливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через викиди в атмосферу теплової електростанції в Енергодарі і випарування зі ставка-охолоджувача розміщеної поряд АЕС утворився найпотужніший у Європі «генератор» кислотних дощів. Ґрунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень ґрунтових вод.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]