- •Передмова
- •Від редактора
- •§1. Фактори впливу на розвиток фольклору та його етнічні особливості
- •§2. Фольклор та фольклористика
- •§3. Усна народна творчість і професійна художня література
- •§4. Періодизація фольклору
- •§5. Напрями та школи фольклористики
- •Література
- •§6. Дохристиянські вірування давніх слов´ян
- •§7. Християнство і його вплив на розвиток української народної словесності
- •Література
- •§8. Магія як найдавніший пласт народної творчості та її форми
- •§9. Давня праслов´янська міфологія
- •Розділ 4. Календарно-обрядова творчість
- •§10. Ритуально-міфологічна основа зимового циклу календарної обрядовості
- •§11. Жанри зимового циклу календарно-обрядової творчості
- •§12. Ритуально-міфологічна основа весняного циклу календарної обрядовості
- •§13. Жанри весняного циклу календарно-обрядової творчості
- •§14. Ритуально-міфологічна основа літнього циклу календарної обрядовості
- •§15. Жанри літнього циклу календарно-обрядової творчості
- •§16. Ритуально-міфологічна основа осіннього циклу календарної обрядовості
- •§17. Жанри осіннього циклу календарно-обрядової творчості
- •§18. Драматизовані календарно-обрядові дійства. Форми функціонування молодіжних громад
- •§19. Зв´язок жанрів календарно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження
- •Література
- •Розділ 5. Родинно-обрядова творчість
- •§20. Весільна обрядовість, її виникнення та становлення
- •§21. Весілля як драма. Його основні етапи та народнопісенний супровід
- •Зв´язок весільного обряду з іншими жанрами
- •§22. Народна обрядовість, пов´язана з народженням дитини
- •§23. Похоронна обрядовість
- •§24. Голосіння та їх жанрові різновиди
- •§25. Обряди, пов´язані з будівництвом дому та новосіллям
- •§26. Зв´язок жанрів родинно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження
- •Література
- •Розділ 6. Героїчний епос
- •§27. Билини
- •§28. Думи
- •§29. Історичні пісні. Пісні-хроніки
- •§30. Зв´язок жанрів героїчного епосу з художньою літературою
- •§31. Українські народні балади, їх тематично-стильові особливості і поетика
- •§32. Дослідження жанру народної балади та його зв´язок з художньою літературою
- •Література
- •Розділ 8. Ліричні пісні
- •§33. Родинно-побутові пісні
- •§34. Суспільно-побутові пісні
- •Козацькі пісні
- •Чумацькі пісні
- •Ремісницькі пісні
- •Солдатські та рекрутські пісні
- •Жовнірські пісні
- •Бурлацькі пісні
- •Наймитські пісні
- •Жебрацькі пісні
- •Заробітчанські та робітничі пісні
- •Емігрантські пісні
- •Тюремно-каторжанські пісні
- •Групи суспільно-побутової лірики 20 ст.
- •§35. Танкові пісні
- •§36. Пісні літературного походження
- •§37. Романси
- •§38. Зв´язок жанрів пісенної лірики з художньою літературою та їх дослідження
- •Література
- •Розділ 9. Казкова проза
- •§39. Художньо-стильові особливості казкового епосу
- •§40. Культово-анімістичні (міфологічні) казки. Звіриний епос
- •§41. Чарівні (героїчні) казки
- •Сюжетно-композиційна будова чарівних казок
- •§42. Соціально-побутові казки, анекдоти та небилиці
- •§43. Притчі
- •§44. Зв´язок народної казкової прози з художньою літературою, збирання та дослідження казкового епосу
- •Література
- •Розділ 10. Історична проза
- •§45. Легенди Легенда як жанр народної словесності, її художня природа
- •Коротка характеристика тематичних груп легенд
- •Легендарний ліро-епос. Старцівські пісні
- •§46. Перекази
- •§47. Народні оповідання. Бувальщини
- •§48. Поетика жанрів неказкової прози, їх зв´язок з художньою літературою та дослідження
- •Література
- •§49. Художня природа, жанрові різновиди та класифікація народних паремій
- •§50. Поетика малих жанрів фольклору
- •§51. Історичний розвиток паремій, їх зв´язок з писемною літературою та дослідження
- •§52. Загадки
- •Розділ 12. Дитячий фольклор
- •§53. Колискові пісні
- •§54. Забавлянки
- •§55. Жанри, які перейшли в дитячий фольклор із загальної народної творчості
- •§56. Жанри, що виникли в дитячому середовищі. Дитяча пареміографія
- •§57. Зв´язок дитячого фольклору з художньою літературою та його дослідження
Література
Балади. Кохання та дошлюбні взаємини / Вступ, ст. О.І. Дея. — К.: Наук, думка, 1987. — 472 с
Балади. Родинно-побутові стосунки / Вступ, ст. О.І. Дея. — К.: Наук, думка, 1988. — 524 с
Баладні пісні / Передм. Г.А. Нудьги. — К., 1969. — 271 с
Дей О.І. Українська народна балада. — К.: Наук, думка, 1986. — 263 с
Закувала зозуленька: Антологія української народної поетичної творчості. — К., 1998. — С 228—250.
З гір Карпатських: Українські народні пісні-балади. — Ужгород: Карпати, 1981. —462 с.
Колесса Ф. Українська усна словесність. — Едмонтон, 1983. — С 107—109.
Народні балади Закарпаття / Вступ, ст. П. Лінтура. — Ужгород, 1959.—144 с.
Народні балади Закарпаття / Вступ, ст. П. Лінтура. — Львів: Вид-во Львів, ун-ту, 1966. — 283 с.
Народні думи, пісні, балади / Вступ, ст. В. Яременка. — К.: Молодь, 1970. — 335 с
Нудьга ГА. Українська балада. — К.: Дніпро, 1970. —258 с
Франко І. Проба систематики українських пісень XVII в. // Франко І.
Твори: У 50 т. — Т. 42. — К.: Наук, думка, 1984. — О 302—308.
Франко І. Жіноча неволя в руських піснях народних // Франко І.
Твори: У 50 т. — Т. 26. — К., 1980. — С 110—153.
Розділ 8. Ліричні пісні
Лірична пісня виникла пізніше, ніж обрядова поезія. її появу пов´язують з тим періодом, коли фольклор почав поступово втрачати первісне практичне значення і набувати ознак художньої творчості. Основною ознакою пісень є ліризм — естетичне сприйняття дійсності, в процесі якого буття осмислюється крізь призму людських переживань. З цим і пов´язані основні риси жанру. Тут епічне (розповідне) начало відступає на другий план, майже (або й зовсім) відсутнє зображення дії, вчинків — вся увага зосереджена на відтворенні внутрішнього світу людини (психологічних станів, думок, бажань, надій, страждань і т. п.). Тому епіцентром ліричної пісні є не сюжетність (подієвість, фабульність), а драматична, емоційна напруга, викликана якимсь епізодом, випадком з життя. Звідси й особливість поетики жанру — першорядне значення надається виражальним засобам, які здатні передавати витончені емоційні стани, впливати на людську уяву, збуджуючи в ній художньообразні асоціації і відповідні рефлексії.
Тематика ліричних пісень щонайрізноманітніша.
Загальноприйнято усі ліричні пісні поділяти на два великі розряди: 1) родинно-побутові; 2) суспільно-побутові.
Як бачимо, цей поділ здійснено на основі тематики. Родинно-побутові пісні відображають особисте життя людини (кохання, життя в сім´ї, родинні стосунки, особисті драми, конфлікти та ін.), а у суспільно-побутових відтворене соціальне життя (суспільні явища, загальнонародні проблеми, пов´язані з історичними, економічними, політичними процесами, що стосуються всього народу), вони відтворюють життя не окремої особи, а певної верстви населення, суспільної групи (козаків, рекрутів, бурлаків та ін.) Тобто в основі поділу протиставлене особисте—суспільне. Ця визначальна ознака тематики зумовлює відмінності у характері, поетиці, художньообразній структурі пісень двох розрядів.
Родинно-побутові пісні за своїм походженням давніші, ніж суспільно-побутові, оскільки особисті духовні і сімейні проблеми, родинні стосунки, закони співжиття завжди хвилювали людей; особисті драми і конфлікти безпосередньо впливали на духовне життя, моментально породжуючи відповідні емоції, психічні реакції (одна з яких — висловити свій біль, тугу, радість, ненависть, поділитися своїми переживаннями з іншими; звідси і тяга до художньої творчості, пісні, в якій мелодією можна вилити те, що не завжди вдається висловити словами). Для того ж, щоб аналізувати і виявляти своє ставлення до суспільної дійсності, необхідний певний рівень національної свідомості, який виробляється в процесі історичного буття народу, що супроводжується певними політичними, економічними, соціальними явищами. Тому суспільно-побутові пісні виникають дещо пізніше, коли національна свідомість здатна аналізувати державотворчі процеси і суспільні явища, тобто кожна людина усвідомлює себе частиною певної національної спільноти та соціальної групи.