Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лвобережн_повстанц_Кивщини__Чернгвщини[1....doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.07.2019
Размер:
360.45 Кб
Скачать

Лівобережні повстанці Київщини і Чернігівщини: їх порівнювали з Махном

28.02.2011 _ Олександр Ясенчук

http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/02/28/28210/

"Загін увійшов у самісіньке гніздо бандитів - село Зазим'я. І тут у бою наш батальйон разом із командиром поліг смертю хоробрих". Насправді селяни знищили чекістів без бою - впустили їх, оточили, запропонували здатися, а потім постріляли. Врятувався лише один боєць.

"Вкрилася тоді Україна курявою повстанських доріг... Отамани, отамани... Вони любили життя, ці незвичайні люди, готові вмерти за волю. Вони мусили ходити в атаку, бо не любили ходити в ярмі", - написав у своїй книзі "Залізом і кров'ю" сумський історик Геннадій Іванущенко про українську революцію та війну за незалежність 1917-1920 рр.

Свою думку про отаманів має відомий український історик Ярослав Тинченко:

"У більшості це був елемент деструктивний і ворожий будь-якій державницькій ідеї, їх не можна ототожнювати із визвольною війною 1917-1921 рр. Це була їх власна війна. І ми можемо розглядати цих отаманів як воїнів ще одного фронту, але далекого і від білих, і від червоних, і від жовто-блакитних. Вони б ні з ким так і не змогли ужитися".

В єднанні українців - сила

Одним із чернігівських отаманів був Демид Ромашка, уродженець с. Ярославка Козелецького повіту (тепер - Бобровицького району). 1919 року він підняв місцевих селян на боротьбу із Білою армією генерала Денікіна.

У ті часи денікінці, які захопили ледь не всю Україну, почали відновлювати дореволюційні порядки: як економічні, так і гуманітарні. У боротьбі проти повернення землі поміщикам об'єдналися червоні партизани і петлюрівці, до яких належав Демид Ромашка.

"На Чернігівщині повстанський рух підживлювався близькістю фронту, - пише київській історик Михайло Ковальчук. - Тероризоване безчинствами білогвардійських військ, сільське населення Остерського, Козелецького й Ніжинського повітів співчувало й активно допомагало повстанським загонам, що діяли у прифронтовій смузі. Так, станом на 23.08.1919 р. у загоні Демида Ромашки нараховувалося 2500 осіб, мав 4 кулемети. Горіла тоді земля під ногами білогвардійських офіцерів".

Радянський агітаційний плакат, направлений проти отамана Ромашки. На малюнку солдат Червоної армії, що має виразні монголоїдні риси (Башкірська дивізія), б'є супротивників, котрі одягнуті як заможні селяни

Існує припущення, що саме своєму земляку Павло Тичина присвятив вірш:

"На майдані коло церкви

революція іде.

- Хай чабан! - усі гукнули,-

за отамана буде".

Проте у цьому варто сумніватися, адже вірш датований 1918 роком.

На початку 1920 року після перемоги над білогвардійцями і перемир'я з червоними отаман Ромашка знову почав війну з радянською владою.

"Цьому рухові властива партизанська тактика лісової війни, зв'язки з петлюрівським керівництвом, сувора дисципліна. Сферою впливу та дiй отамана Ромашки стали південь нинішньої Чернігівської області і прилегла до неї лівобережна Київщини - сучасні Остерський, Козелецький, Бобровицький, Броварський районі

У 1920 р. чернiгiвськi бiльшовицькi газети скаржилися, що довкола сіл Нова і Стара Басань (нинішній Бобровицький район Чернігівщини - ІП)  не мiг з'явитися жоден представник радянської влади. Ромашкiвцiв було багато, але дiяли вони пiдпiльно, як і махновцi", - пише у своїй книзі "Золота очеретина" краєзнавець із Броварів Володимир Гузій.

Тоді загiн Ромашки напав на Бровари, Гоголiв, Русанiв (і ще до 20 населених пунктів). Гинули комуністи. На той час у Бобровиці відбулася спроба повстанців "вибити" 6 мільйонів карбованців з торговців-євреїв на продовження боротьби. Останні відмовилися сплачувати таку контрибуцію, в результаті від рук повстанців загинуло більше 30 заручників-євреїв.

"Добив" містечко начальник місцевої міліції Шиян, котрий, користуючись своєю владою та страхом місцевого населення, повністю пограбував бобровицьких євреїв.

У ті часи вся південна частина Козелецького повіту була в руках отамана Ромашки, котрий відкрито виступив проти радянської влади... "Стан серйозний, сил для боротьби немає. Гасло банди: "В єднанні українців - сила" (Повідомлення інформаційно-інструкторського відділу НКВС від 18 серпня і 20 жовтня 1920 р. за звітом штаба військ Харківської округи).

Вірш із попереднього плакату. Дуже незвичний зразок радянського агітпропу - з поясненням мотивації селянських повстань. Зате класове протиставлення "голоштанників" і "заможненьких" уже на місці

Про успіхи отамана в боротьбі з червоними свідчить той факт, що в радянських агітаційних віршиках Ромашку порівнювали з Тютюнником та Махном:

"Що такеє?... Коммуністи

Тут наводять вам руїну?

Комісари та чекисти

Баламутять Україну?

Ми їх знаєм!

Наші батьки,

Наші славні отамани,

По весні, набравши сили,

Зададуть їм прочухани!

Ви чували про Ромашку,

Про Тютюнника, Махно?

Ми зійдемся всі докупи

І стоятимем в одно..."

До речі, під час партійної конференції у Києві Української комуністичної партії (боротьбистів) деякі делегати розповідали, що однією з причин невдалої агітації є те, що народ йде за такими, як Ромашка, а не за ними.

Навесні 1920 року розпочався наступ польсько-української армії, який викликав значне посилення селянського руху.

З документів: "(Ромашка - автор) підтримував таємний зв'язок з Петлюрою, хоча повстанці його загону, ведучи боротьбу з Червоною армією, не визнавали Петлюри і поляків, відмовляючись від переговорів з ними", - йшлося в донесенні ЧК у червні 1920 р.