3.Економічні фінансові результати діяльності галузі легкої промисловості

Таблиця 3.1.

№	Показник	Роки
		2008	2009	2010
1	Індекс цін виробників продукції легкої промисловості (% до попер.року)	111,1	116,3	111,2
2	Індекс споживчих цін на одяг і взуття (%)	102,8	108	103,7
3	Індекс продукції легкої промисловості (% до попер.року)	89,4	74,2	108,9
4	Індекси цін виробників на окремі споживчі товари (% до попер.року):
	Білизна постільна	108,4	106,8	128,8
	Костюми чоловічі	110,7	104,8	100,2
	Пальта, плащі жіночі	122,2	100	99,5
	Взуття зі шкіри	105,2	113,5	103,9
5	Середньомісячна номінальна зарплата працівників легкої промисловості, грн	-	-	2014
6	Фін.результат (сальдо) підприємств легкої промисловості (млн. грн.)	20243,2	-4788,1	25191,5
7	Рівень рентабельності (%)	4,9	1,8	3,5

Висновок: проаналізувавши діаграми, можна сказати, найкращим фінансовий результат підприємств легкої промисловості був у 2010 році. У 2009 році спостерігається величезний спад у порівнянні з 2008 роком. Це може бути пов’язане зі зменшенням надходження інвестицій саме у цю галузь та з загальною кризою економіки держави. Проаналізувавши рентабельність підприємств, можна сказати, що її ріень порівняно з 2008 роком значно зменшився. Це пояснюється тим, що кошти на підприємствах вкладаються досить ефективно та раціонально використовуються.

Висновок

Українська легка промисловість сьогодні є потужним багатогалузевим комплексом з виробництва товарів народного споживання. Вона забезпечує приблизно 150 тис. робочих місць. Цей соціально вагомий сектор економіки орієнтований на кінцевого споживача. Потенціальні можливості підприємств легкої промисловості дозволяють виробляти широкий спектр товарів, здатних задовольнити увесь попит внутрішнього ринку. На підприємствах галузі, розташованих в усіх регіонах України, зосереджено близько 7% загальної чисельності промислово-виробничого потенціалу промисловості і 2,4% виробничих фондів.

Але все ж для того, щоб вдосконалити галузь легкої промисловості в Україні необхідно розробити ряд заходів, направлених на удосконалення державного регулювання розвитку легкої промисловості, підтримку інноваційно-інвестиційних проектів, удосконалення структури виробництва з урахуванням розвитку світових ринків товарів легкої промисловості, розвиток вітчизняної сировинної бази, проведення ефективної митно-тарифної політики, забезпечення сертифікації продукції і впровадження систем управління якістю, а також науково-технічне забезпечення технологічного переоснащення підгалузей легкої промисловості.