25. Соціальний конфлікт: сутність, функції, структура, типи.

Під конфліктом розуміється найбільш гострий спосіб усунення протиріч, що виникають у процесі взаємодії, що полягає в протидії суб'єктів конфлікту і звичайно супроводжується негативними емоціями.

Необхідними й достатніми умовами виникнення конфлікту є наявність у суб'єктів соціальної взаємодії протилежно спрямованих мотивів або суджень. А також стан протиборства між ними.

Отже, по відношенню до учасників конфлікту, він може виконувати конструктивні і деструктивні функції.

Конструктивні функції:

• Конфлікт усуває повністю або частково протиріччя, що виникають в силу недосконалості організації діяльності, помилок управління, виконання обов'язків і т.п.

• Конфлікт дозволяє більш повно оцінити індивідуально-психологічні особливості людей, що беруть участь в ньому ..

• Конфлікт дозволяє послабити психологічне напруження, що є реакцією учасників на конфліктну ситуацію.

• Конфлікт служить джерелом розвитку особистості, міжособистісних відносин.

• Конфлікт може поліпшити якість індивідуальної діяльності.

• При відстоюванні справедливих цілей підвищується авторитет одного з учасників, помітно поліпшується ставлення товаришів по службі до нього.

• Міжособистісні конфлікти служать засобом соціалізації людини, сприяють самоствердженню особистості.

Деструктивні функції:

• Виражене негативний вплив більшості конфліктів на психічний стан учасників.

• Неблагополучно розвиваються конфлікти можуть супроводжуватися психологічним і фізичним насильством, травмуванням опонентів.

• Конфлікт супроводжується стресом.

• Конфлікт формує негативний образ іншого - "образ ворога".

У структурі конфлікту можна віділіті Такі Основні поняття: учасники конфлікту, умови перебігу конфлікту, образи конфліктної сітуації, можліві дії учасніків конфлікту, Наслідки конфліктніх дій.

Найчастіше виникають такі чотири типи конфліктів:

• внутрішньоособистісні (інтраперсональні), які виникають на рівні однієї особистості (наприклад на рівні безпосередньо викладача або студента);

• міжособистісні (інтерперсональні), які виникають між двома особистостями (наприклад між двома студентами);

• внутрішньогрупові (інтрогрупові), які виникають всередині групи, зокрема між конкретною особою і групою;

• міжгрупові (інтергрупові), які виникають між соціальними групами, причому як всередині організації, так і за її взаємодії з оточенням (наприклад, між двома підрозділами в організації).

26.Поняття та види соціальних змін.

Поняття «соціальні зміни» у вітчизняній соціології вживалось рідко.

Соціальні зміни — процес виникнення нових явищ, структур, характеристик у різних соціальних системах і підсистемах під час їх взаємодії.

Це поняття фіксує факт зрушення, зміни в широкому розумінні слова. Соціальні зміни відбуваються на рівні міжособистісних відносин, на рівні організацій та інститутів, малих і великих соціальних груп, на місцевому, соціетальному та глобальному рівнях.

Соціологія аналізує різні типи соціальних змін: еволюційні й революційні, короткострокові й довгострокові, організовані й стихійні, насильницькі й добровільні, усвідомлені й неусвідомлені, а також зміни на рівні індивіда, групи, організації, інституту, суспільства та ін.

Серед багатьох макросоціологічних теорій соціальних змін розрізняють три групи: соціокультурні, індустріально-технологічні та соціально-економічні.