- •Характеристика району будівнийтва.
- •3. Аналіз конструкції дорожнього одягу
- •4. Визначення середніх відстаней та продуктивності автомобілів при транспортування матеріалів для влаштування шарів дорожнього одягу.
- •Характеристика умов району будівництва
- •Вплив природно-кліматичних умов району будівництва на технологію та організацію робіт Розрахунок змінного темпу робіт
- •2.1 Побудова дорожньо-кліматичного графіка
- •2.2 Обґрунтування термінів будівництва
- •Аналіз конструкції дорожнього одягу
- •Визначення середніх відстаней та продуктивності автомобілів при транспортування матеріалів для влаштування шарів дорожнього одягу.
- •Розробка і складання технологічних норм на влаштування дорожнього одягу. Обгрунтування складу механізованих ланок. 5.1 Розрахунок трудомісткості робіт.
- •Додаток а Подстилающие и выравнивающие слои основания Группа 14 Устройство подстилающих и выравнивающих слоев оснований
-
Вплив природно-кліматичних умов району будівництва на технологію та організацію робіт Розрахунок змінного темпу робіт
Будівельний сезон, на протязі якого виконують ті чі інші дорожні роботи, у залежності від регіону і характерних кліматичних умов, має різну тривалість. Тому будівельні роботи намагаються виконувати саме в цей період, коли можна забезпечити їх високу якість без збільшення вартості.
Таблиця 2.1 – Класифікація дорожніх робіт за доцільною температурою їх виконання
Група робіт |
Найменування робіт |
Середньодобова температура повітря, С |
0 |
Зосереджені земляні роботи, розробка скельного грунту, влаштування шарів основ з щебеню, гравію, шлаку, інших кам’яних матеріалів, роботи зі збірним залізобетоном. Будівництво мостів, труб, споруд дорожньої та автотранспортної служб. |
Нижче 0 |
1 |
Влаштування шарів дорожнього одягу з кам’яних матеріалів, лінійні земляні роботи. |
Не нижче 0 |
2 |
Влаштування шарів дорожнього одягу з грунтів, укріплених в’яжучим або поліпшених скелетними добавками, шарів з асфальтобетону, цементобетонну, чорного щебеню, сумішей, виготовлених в установках. |
Не нижче +5 С Навесні та +10 С восени |
3 |
Улаштування шарів з кам’яних матеріалів та грунтощебеню, укріплених органічними в’яжучими просочуванням та змішування на дорозі. |
Не нижче -10 С |
4 |
Влаштування поверхневих обробок. |
Не нижче +15 С |
Терміни виконання робіт окремих груп визначають за датами початку та закінчення сезону , які встановлюють за дорожньо-кліматичним графіком.
Дорожньо-кліматичний графік будують на основі багаторічних спостережень за кліматом місцевості. Графік дозволяє більш точно визначити терміни виконання окремих видів робіт, прийняти рішення щодо внесення змін у технологічні процеси в разі необхідності подовження строків робіт. За таблицею А.1 для області району будівництва здійснюють вибірку таких кліматичних показників: тривалість світового дня; середньомісячну температура повітря; середня кількість опадів; число днів з опадами, що перевищують 5 мм на добу; глибина промерзання ґрунту. Усі дані заносять у
таблицю А.2, на основі якої складають дорожньо-кліматичний графік (ДКГ), на якому графічно зображують зміни показників по місяцях протягом року.
За дорожньо-кліматичним графіком визначають:
-
дані для розрахунку весняного та осіннього бездоріжжя (дати переходу температури через 0 °С навесні та через 0 °С і 5 °С восени);
-
календарну тривалість зосереджених робіт (роботи виконують протягом року за виключенням бездоріжжя);
-
календарну тривалість лінійних робіт (роботи виконують протягом теплої частини року між бездоріжжям – від до згідно з п. 2.1.3)
-
календарну кількість днів з одно- (N1) та двозмінною (N2) роботою за період (роботу у дві зміни планують при тривалості світлового дня, що перевищує 14 годин);
-
календарну тривалість робіт, які виконують за температури повітря вище 0 С (терміни початку та закінчення робіт, відповідно та для робіт першої групи), від +5 °С навесні до +10 °С восени ( та – для другої групи робіт), вище +10 °С ( та – для третьої групи робіт) та вище +15 °С ( та – для четвертої групи робіт);
-
кількість неробочих днів через атмосферні умови (число днів з опадами, що перевищують 5 мм на добу – графа N5 таблиці А.1).