3. Суть та призначення vlan мереж.

Пункт 4 по 4,1,1 ст.28.

Віртуальні локальні мережі vlan Поняття vlan Основні функції vlan

Вузли і сервери, підключені до комутаторів 2-го рівня, вважаються частиною мережевого сегмента. Така організація характеризується двома серйозними проблемами:

• комутатори виконують лавинне розсилання широкомовних кадрів з усіх портів, що приводить до невиправданого використання смуги пропускання. Зі збільшенням числа пристроїв, підключених до комутатора, генерується більше широкомовного трафіку;

• всі пристрої, підключені до комутатора, можуть пересилати та отимувати кадри від всіх інших пристроїв на цьому комутаторі.

При проектуванні мережі рекомендується обмежувати широкомовний трафік областю мережі, у якій він необхідний. Існують причини організаційного характеру, коли одні вузли можуть отримувати доступ один до одного, а інші ні. Для обмеження широкомовних розсилань і об'єднання вузлів у групи створюються віртуальні локальні мережі (VLAN).

VLAN – це логічний домен широкомовного розсилання, що може охоплювати кілька фізичних сегментів LAN. VLAN дозволяє адміністратору поєднувати станції по логічній функції незалежно від фізичного положення користувачів.

Кожна VLAN функціонує як окрема локальна мережа. VLAN може охоплювати один чи кілька комутаторів, що дозволяє вузлам працювати так, ніби вони знаходилися в одному сегменті.

VLAN виконують дві основні функції:

• обмеження широкомовних розсилань;

• об'єднання пристроїв у групи; пристрої, розташовані в одній VLAN, невидимі для пристроїв, розташованих в інший VLAN.

Для передачі трафіку між VLAN необхідний пристрій 3-го рівня.

4. Суть та призначення статичної маршрутизації. Пункт 8.2 ст. 28. Статична і динамічна маршрутизація

Фізична топологія корпоративної мережі задає структуру для передачі даних. Маршрутизація забезпечує механізм її реалізації. У корпоративних мережах ускладнюється пошук оптимального маршруту до адреси призначення, оскільки в маршрутизатора може бути багато джерел інформації, на основі якої створюється таблиця маршрутизації.

Таблиця маршрутизації – це файл даних, що знаходиться в ОЗП і зберігає дані про підключення віддалених та безпосередньо під’єднаних мереж. У таблиці маршрутизації кожна мережа зв'язана або з вихідним інтерфейсом, або з наступним переходом.

Вихідний інтерфейс – це фізичний шлях, що використовується маршрутизатором для переміщення даних ближче до адреси призначення. Наступний перехід – це інтерфейс підключеного маршрутизатора, що переміщує дані ближче до адреси кінцевого призначення.

Крім того, у таблиці кожному маршруту призначається номер, що відображає ймовірність і точність джерела даних про маршрутизацію – адміністративна відстань. Маршрутизатори обслуговують дані про безпосередньо підключені, статичні та динамічні маршрути.

Маршрути з прямим підключенням

Безпосередньо підключена мережа підключається до інтерфейсу маршрутизатора. За допомогою налаштування інтерфейсу з ІP-адресою та маскою інтерфейс стає вузлом у підключеній мережі. Адреса мережі і маска інтерфейсу разом з типом і номером інтерфейсу відображаються в таблиці маршрутизації як безпосередньо підключена мережа. У таблиці маршрутизації безпосередньо підключені мережі позначаються символом C.

Статичні маршрути

Статичні маршрути – це маршрути, що налаштовуються адміністратором мережі вручну. Статичний маршрут містить у собі адресу мережі і маску для мережі призначення разом з вихідним інтерфейсом або ІP-адресою маршрутизатора наступного переходу. У таблиці маршрутизації статичні маршрути позначаються символом S. У статичних маршрутів найменша адміністративна відстань, оскільки вони стабільніші та надійніші за динамічні маршрути.

Варіант №5.