Гіпертекстові посилання і якорі

Здатність Web-сторінок містити посилання на інші Web-сторінки - одна з найбільш привабливих особливостей World Wide Web. Створити гіпертекстове посилання в документі HTML дуже просто. Для цього використовуються теги <А> (і </А>).

При створенні гіперпосилання обов'язковий атрибут HREF=. Його значенням є адреса URL, на який указує посилання. Текст посилання розміщають між тегами <А> і </А>. При відображенні документа в браузері текст посилання звичайно підкреслюється й зображується синім кольором. Клацання на посиланні приводить до переходу по заданій адресі URL.

Гіпертекстові посилання можуть указувати на іншу Web-сторінку або на будь-який файл, наявний на Web-вузлі. При клацанні на такому посиланні надається можливість його завантаження або відкриття.

Якщо Web-сторінка, на яку вказує посилання, розташовується на іншому Web-вузлі, то як значення атрибута HREF= повинна використовуватися повна адреса URL документа, включаючи назву протоколу й адресу Web-вузла. Такі посилання називають зовнішніми.

Якщо посилання вказує на іншу сторінку того ж самого Web-вузла, то досить указати тільки відносний шлях пошуку документа. У цьому випадку створюється внутрішнє посилання. Використовувати внутрішні посилання зручніше, тому що в цьому випадку при переносі Web-вузла цілком на інший сервер, не потрібно вносити зміни в окремі документи.

Гіпертекстові посилання можуть указувати на певне місце усередині сторінки, якщо в потрібне місце попередньо вмонтувати якір. Якір також використовують теги <А> і </А>, але замість атрибута HREF= для нього обов'язковим є атрибут NAME=. Значенням цього атрибута є ім'я якоря. Воно може складатися тільки з латинських букв і цифр і не повинне містити пробілів.

Для посилання на встановлений якір треба вказати ім'я якоря наприкінці адреси URL після ім'я документа, відокремивши його символом «#».

Малюнки на Web-сторінках

Ілюстрації відіграють найважливішу роль в оформленні Web-сторінок. Самі малюнки зберігаються в окремих файлах поза документом HTML, але відображаються браузером усередині Web-сторінки.

Для розміщення малюнків у документі служить одиночний тег <IMG>.

Цей тег завжди повинен містити обов'язковий атрибут SRC=, значення якого становить адресу URL файлу зображення, записану в абсолютній або відносній формі. При завантаженні документа малюнок також завантажується й відображається в тім місці документа, де розташований тег <IMG>.

Зображення переноситься на Web-сторінку зі збереженням розміру. Якщо при компонуванні зображення необхідно його перемасштабувати, потрібні розміри малюнка можна задати за допомогою атрибутів WIDTH= (ширина) і HEIGHT= (висота). Значення цих атрибутів визначають ширину й висоту зображення на Web-сторінці в пікселях.

Використовуючи ілюстрації в документах, ми ступаємо на хиткий ґрунт. По-перше, Web-сторінка може відображатися браузером, що не має засобів для показу зображень. По-друге, користувачі часто відключають показ малюнків, щоб прискорити прийом документа. І в тім і в іншому випадку бажано дати можливість довідатися, що ж зображено на картинці, якщо її не можна побачити. Для цієї мети використовують альтернативний текст.

Альтернативний текст - це, по суті, більш-менш докладний опис зображення. Якщо браузер не може по тій або іншій причині показати малюнок, він замість нього виводить цей альтернативний текст. Альтернативний текст задається в тегу <IMG> значенням спеціального атрибута ALT=.

Зображення, як і текст, можна використовувати як посилання. Для цього тег <IMG> повинен бути поміщений між тегами <А> і </А>, що визначають посилання. Зображення-посилання відображається в синій рамці. При наведенні на такий малюнок покажчик приймає ту ж форму, що й при наведенні на текстове посилання. Цим прийомом на Web-сторінках створюють графічні кнопки переходу.