- •Глобальна мережа internet
- •Організаційна структура мережі Internet
- •Фізична побудова мережі Internet
- •Види підключення до мережі Internet
- •Перспективи розвитку мережі Internet
- •Протоколи обміну інформацією в Internet
- •Адресація в Internet
- •Зв'язок Оглядача Internet Explorer і Провідника Windows
- •Панель інструментів Internet Explorer
- •Настроювання властивостей оглядача
- •Використання папки вибраних адрес url в Internet Explorer
- •Автоматичне одержання даних з Інтернету
- •Автономний режим роботи з оглядачем Internet Explorer
- •Мова розмітки гіпертексту (html)
- •Призначення мови html
- •Теги html
- •Атрибути тегів
- •Коментарі
- •Визначення функціональних розділів документа
- •Гіпертекстові посилання і якорі
- •Малюнки на Web-сторінках
- •Керування стилем шрифту
- •Визначення елементів фрази
- •Створення списків
- •Мультимедійні об'єкти в документі html
- •Створення таблиць
- •Якість документів html
Керування стилем шрифту
Тільки починаючи з версії HTML 4.0 з'явилася можливість повністю відокремити оформлення документа від його змісту, але ця концепція поки носить пробний характер і підтримується не всіма браузерами. Із цієї причини мова HTML продовжує містити теги, які служать винятково для оформлення документа. Можливо, у майбутніх версіях HTML ці теги будуть уже не потрібні, але поки користуватися ними можна.
Для завдання розміру, кольору й накреслення шрифту служить тег <FONT>. Цей парний тег впливає на весь текст, укладений між відкриваючим і закриваючим тегами. Тег <FONT> повинен мати хоча б один із трьох можливих атрибутів: SIZE=;COLOR=;FACE=.
Атрибут SIZE= задає розмір шрифту. Передбачається, що можливо сім заздалегідь заданих розмірів шрифту (від 1 до 7). Ці значення не відповідають яким-небудь одиницям виміру, але чим більше значення, тим крупніше шрифт. За замовчуванням використовується значення 3.
Атрибут COLOR= задає колір шрифту, що може бути заданий або ключовим словом (наприклад, RED - червоний), або шістнадцятковим значенням у системі RGB (наприклад, #FFOOOO - це теж червоний).
Атрибут FACE= задає вид шрифту. Значенням цього атрибута повинне бути назва одного зі шрифтів, установлених на комп'ютері. Але для документа, розміщеного в Інтернеті, не можна пророчити, які шрифти доступні на комп'ютері користувача, тому цей атрибут краще не використовувати.
Щоб задати значення цих параметрів для всього документа в цілому, використовують одиночний тег <BASEFONT>. Він містить аналогічні атрибути й задає значення виду, кольору й розміру шрифту, використовуване за замовчуванням.
Спеціальна група тегів служить для зміни накреслення шрифту. Теги <В> і </В> роблять текст, укладений між ними, напівжирним. Теги <I> і </I> задають курсивне накреслення, <U> і </U> - підкреслення, a <S> і </S> - викреслювання тексту.
Визначення елементів фрази
Розглянуті теги по своєму ефекті нагадують теги, що задають оформлення тексту. Однак принципове розходження полягає в тім, що ці теги дійсно описують реальні властивості тексту. Це означає, що текст може відображатися по-різному в різних браузерах, але якийсь ефект гарантований навіть у тому випадку, коли з якої-небудь причини немає можливості застосувати шрифтові ефекти.
Всі ці теги парні й впливають на текст, що укладений між відкриваючим і закриваючим тегами. Закриваючий тег обов'язковий для кожного з відкриваючих тегів цієї групи.
Тег <СIТЕ> указує, що відповідний текст є цитатою з іншого джерела. Такий текст звичайно зображується курсивом.
Тег <ЕМ> призначений для виділення тексту. Виділений текст звичайно зображується курсивом. Більше сильне виділення позначається тегом <STRONG>. Такий текст зображується напівжирним шрифтом. Тому що тут використовується значеннєве виділення замість чисто оформлювального, рекомендується використовувати теги <ЕМ> і <STRONG> замість тегів <I> і <В>, відповідно.
Створення списків
При роботі з текстовими процесорами звичайно використовують два типи списків - упорядковані (нумеровані) і неупорядковані (маркіровані). Мова HTML дозволяє створювати цілих п'ять різних видів списків. Правда, із цих п'яти видів два (списки меню й списки каталогу) уважаються застарілими й практично не вживаються. Таким чином, у цей час використовують три види списків: упорядковані, неупорядковані й списки визначень.
Упорядковані й неупорядковані списки створюють приблизно однаковим образом. Список завжди розташовується між відкриваючим і закриваючим тегами списку: <OL> і </OL> у випадку впорядкованого списку; <UL> і </UL> - у випадку неупорядкованого.
Усередині списку розташовуються елементи списку. Їх містять між тегами <LI> і </LI>, хоча в цьому випадку закриваючий тег може опускатися, тому що в цьому випадку ясно, де він повинен розташовуватися.
Теги <OL>, <UL> і <LI> можуть містити атрибут TYPE=, значення якого вказує на спосіб позначки елементів списку. Упорядковані списки можна нумерувати арабськими цифрами, римськими цифрами, латинськими буквами (як у верхньому, так і в нижньому регістрі). Неупорядковані списки позначаються маркерами у вигляді чорного кружка (за замовчуванням), білого кружка або квадратика.
Списки можуть бути вкладеними. Крім того, елементи списків можуть містити гіперпосилання, а також теги, використовувані для форматування й для виділення елементів фрази.
Списки визначень починаються з тегу <DL> і закінчуються тегом </DL>. Маркери або нумерацію в цих списках не використовують. Список складається з обумовлених термінів і відповідних визначень. Обумовлені терміни позначаються тегом <DT>, а визначення - тегом <DD>. Закриваючі теги можна опускати. Передбачається, що обумовлені терміни й визначення чергуються, хоча це й не потрібно строго. Визначення зображуються на екрані з відступом від лівого краю.