2.5 Алгоритм розрахунку часових ланцюгів імовірнісним методом
1. Виявлення часового ланцюга. Фіксація замикаючих і складових ланок. Побудова схеми часового ланцюга. Визначення передатних відносин ланок. (Сі).
2.
На підставі прийнятої методики або
спеціальних розрахунків визначають
номінальне значення, граничні відхилення
допуску замикаючої ланки
й координату його середини
.
(2.5)
(2.6)
3. Узгодження (ув'язування) номінальних значень.
4. Призначення допусків на ланки, тривалість яких не залежить від людини (цикли роботи верстатів-автоматів, ОЦ, ГПС).
5. Залежно від виду процесу й умов його протікання й від умов існуючого виробництва задаються припустимим ступенем ризику Р і знаходять коефіцієнт ризику R [3].
6. Виходячи з передбачуваних розсіювання кожної ланки, методів формування ланок, умов і масштабу виробництва, визначаються коефіцієнти відносного розсіювання (кі) і відносної асиметрії (αі) складових ланок. [4].
7.
Визначають коефіцієнти відносного
середньоквадратичного відхилення (
)
складових ланок.
(2.7)
8. Залежно від прийнятого проектного методу розрахунку допусків, призначають допуски на ланки, тривалість яких пов'язана з діяльністю людини.
9.
Визначення коефіцієнта відносного
середньоквадратичного відхилення
замикаючої ланки
.
(2.8)
10.
Визначення розрахункового значення
допуску замикаючої ланки
.
(2.9)
11. Визначення неузгодженості допусків .
(2.10)
12. Порівняння отриманої неузгодженості з прийнятою припустимою погрішністю (Е).
(2.11)
Якщо умова виконується то переходять до наступного етапу. У противному випадку коректують допуски, для чого вибирають ув’язочну ланку й визначають її допуск ().
(2.12)
Де: m – кількість ланок часового ланцюга.
Після
цього обчислюють уточнені значення
параметрів λΔי
(по
формулі 2.8) і
(по формулі 2.12).
Операції
по λΔי
і
продовжують до виконання умови 2.13
(2.13)
13.
Призначення граничних відхилень
складових ланок і визначення координат
середин полів допусків (
).
(2.14)
14.
Визначення коефіцієнта відносної
асиметрії замикаючої ланки (
).
(2.15)
15. Визначення розрахункового значення координати середини поля допуску замикаючої ланки:
(2.16)
16. При правильному призначенні граничних відхилень повинна дотримуватися умова:
(2.17)
При невиконанні цієї умови, якщо пошук відхилень Δні й Δві не приводить до рішення, призначають стандартні відхилення на всі складові ланки, крім зв'язкового.
17.
Визначення координати середини поля
допуску
зв'язкової ланки:
(2.18)
18. Визначення граничних відхилень зв'язкової ланки:
(2.19)
На цьому розрахунок закінчується й проводиться нормування величини ланок з урахуванням їх допусків.