- •6 Основні напрямки і риси соціології 19 століття
- •8 Сучасна західна соціологія : основні напрямки і концепції
- •7 Класичний період в розвитку світової соціології
- •9. Становлення і розвиток соціологічної думки в Укр.
- •10 Поняття соц. Інституту, його види
- •11. Поняття соціальної групи (спільності, види соц. Груп)
- •12. Соціальні дії, взаємодія, зв’язки та відносини.
- •13. Ознаки суспільства. Типи суспільств.
- •14 Соціальна структура суспільства, її складові
- •16. Глобальні проблеми сучасного суспільного розвитку.
- •17. Соціальні цінності і норми.
- •18. Поняття, типи і форми соціальних змін.
- •19. Соціальні процеси, їх види і роль у суспільстві.
- •23.Соціально класова структура суспільства. Соціально-класова структура
- •24Соціально-демографічна структура суспільства
- •25Етносоціальна структура суспільства
- •26Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності
- •29Шлюб і сім’я як об’єкт соціологічного дослідження
- •39 Типологія особистості в соціології.
- •43 Молодь як об’єкт соціального дослідження. Соціальні проблеми молоді.
- •44 Особистість і суспільство. Соціальна активність особистості.
- •45 Суть, причини, і види девіантної поведінки особистості.
- •46.Економіка як соціальний інститут. Соціальні аспекти ринкової економіки.
- •47. Економічна культура та поведінка.
- •48.Праця, її суть і роль в житті людини та суспільства.
- •49. Характер, зміст і умови праці.
- •50 Ставлення до праці і проблеми мотивації трудової діяльності
- •51 Соціологія вільного часу
- •52 Трудовий колектив як соціальна організація
- •53 Соціологія управління
- •55. Теорії соціального конфлікту
- •56. Структура, функції, причини та механізм соціального конфлікту
- •Функції конфліктів
- •Типологія конфліктів
- •58. Форми культури
- •60. Виховання ,як соціальний феномен:сутність,функції,структура.
- •61.Людина-індивід-індивідуальність-особистість
- •62. Громадська думка : суть, критерії,показники показники зрілості
- •63. Поняття конкретно-соціологічного дослідження та його роль в пізнані соціальних явищ і процесів
- •64. Види та етапи проведення конкретно –соціологічного дослідження
- •65. Програма конкретно-соціального дослідження та її структура.
- •66. Суть і роль вибірки в соціальному дослідженні
- •67. Опитування як метод збуту соціологічної інформації.
52 Трудовий колектив як соціальна організація
Поняття колектив (від лат. collectivus — збірний) вживається для позначення соціальної спільності людей, об'єднаних спільною діяльністю на основі чинних соціально-економічних відносин, єдністю цілей та інтересів, взаємною відповідальністю, відносинами товариськості і взаємодопомоги, організованих і забезпечених органами управління та самоврядування.
"Колектив — це вільна група трудящих, об'єднаних однією метою, єдиною дією, організована, має органи управління, дисципліни і відповідальності". У цьому та в більшості пізніших визначень вирізняються такі основні ознаки трудового колективу.
• об'єднання людей, створене для реалізації виробничо-економічних функцій;
• спільність дій;
• певна організація та управління;
• загальна мета, спільні інтереси.
Суттєвою ознакою трудового колективу є його структурна оформленість. Найважливішими вважаються такі типи структур:
• функціональна — це зв'язки між людьми, групами щодо обміну діяльністю, зумовлені технологією виробництва, системою робочих місць, посадовими інструкціями працівників;
• професійно-кваліфікаційна структура — сукупність зв'язків між групами працівників, які розрізняються за ознаками професії і кваліфікації. Кожна професія має свій діапазон кваліфікаційних груп: некваліфікована, малокваліфікована, кваліфікована і висококваліфікована праця;
• соціальна структура — сукупність зв'язків між робітниками, інженерно-технічною інтелігенцією, службовцями і молодшим обслуговуючим персоналом. Відмінності між цими групами пов'язані зі змістом праці і роллю в організації та здійсненні процесу виробництва;
• соціально-демографічна — сукупність зв'язків, що ґрунтуються на статевовікових ознаках, родинному стані, рівні освіти;
• соціально-психологічна — структура міжособистісних відносин, цінностей, установок, мотивів трудової діяльності й позавиробничої поведінки.
До основних функцій трудового колективу належать:
• виробничо-економічна, яка полягає у створенні матеріальних і духовних благ, виробництві товарів, послуг та інших суспільно корисних цінностей;
• виховна функція полягає у формуванні в працівників високої відповідальності до праці, почуття колективізму і свідомого ставлення до підприємства, готовності виконувати норми трудової моралі;
• організаційно-управлінська функція припускає залучення трудящих до системи громадського самоврядування, прищеплювання навичок, досвіду та інтересу до організаторської роботи;
• функція соціального контролю реалізується шляхом оцінки поведінки членів колективу, виходячи із соціальних норм, заохочення нормативної поведінки та покарання за проти нормативну;
• функція задоволення потреб працівників як у виробничій, так і в позавиробничій сфері;
• функція створення умов для самореалізації і розвитку особистості працівників;
• функція здійснення і відтворення колективістського, демократичного способу життя.
Відповідно до першого критерію раніше виокремлювали тільки два типи трудових колективів:
• ті, що базуються на державній власності;
• ті, що базуються на колгоспно-кооперативній власності.
У ході економічної реформи до попереднього додалися нові типи:
• створені на колективній (викупленій у держави) власності;
• ті, що спираються на власність, орендовану у держави чи кооперативу;
• трудові колективи приватних підприємств.
Узаконене право визнання всіх форм власності створює сприятливі можливості для виникнення й розвитку здорової конкуренції, ринку праці та робочої сили.
На основі другого критерію розрізняють колективи, що діють у сфері матеріального виробництва, і колективи, що діють в інших сферах — обслуговування, духовного виробництва та ін.
Особливе становище займають трудові наукові колективи. З одного боку, вони належать до сфери духовного виробництва, а з другого — прямо чи побічно можуть бути пов'язані з матеріальною сферою.
Виходячи зі специфіки трудової діяльності, у матеріальній сфері зазвичай розрізняють промислові, сільськогосподарські, будівельні та інші трудові колективи.
У нематеріальній сфері — трудові колективи закладів торгівлі, комунально-побутового обслуговування, охорони здоров'я, транспорту, зв'язку, культури, освіти та ін.