13

Вступ

РГР по дисципліні “Економічний аналіз” є самостійною роботою студентів, мета якої є закріплення теоретичних знань та накопичення навичок практичного виконання економічних розрахунків. Виконання РГР має показати у якій мірі студент володіє навичками самостійної роботи, вміє користуватися учбовою та довідковою літературою, статистичною та аналітичною інформацією, володіє методами економічного аналізу, здатен використовувати їх для виконання конкретної роботи. Вихідними даними для виконання РГР є статистична та бухгалтерська звітність промислового підприємства. У разі відсутності інформації відповідного підприємства вихідні дані щодо виконання роботи. Студенти вибирають варіант із додатку методичних вказівок згідно із порядковим номером у списку групи.

При виникненні утруднень, вихідні дані видає викладач.

1. Вимоги до оформлення ргр

1.1. Загальні вимоги

Загальні вимоги до РГР є оформлення згідно з стандартом. Розрахунки та аналіз окремих показників слід супроводжувати поясненнями, які викладаються у логічній послідовності, із чіткою побудовою факторів та аргументів, точністю формування висновків.

1.2. Структура ргр

РГР складається із титульного листа, вихідних даних, пояснювальної записки, додатків та списку літератури. Пояснювальна записка має такі розділи:

1. Зміст.

2. Основну частину, яка включає вступ, розділи аналізу діяльності підприємства, висновки. У розділах аналізу наводяться аналітичні таблиці, виконуються розрахунки, наводяться висновки. Загальні висновки повинні містити оцінку результатів виконаної роботи.

3. Список літератури, що був використаний при виконанні роботи.

1.3. Правила оформлення пояснювальної записки

Текст записки, рукописний чи виконаний на комп'ютері, викладається на форматі А4. Поля на сторінках: зліва – 25мм, верхнє та нижнє по 20мм, справа – 10мм. Відстань між заголовком та послідуючим текстом – 10мм.

Пояснювальна записка повинна мати крізну нумерацію сторінок, починаючи із титульного листа. Номера сторінок проставляються арабськими цифрами у правому куті зверху. Розділам надаються крізні порядкові номери. Підрозділам та пунктам надаються порядкові номери усередині розділу і підрозділу. На першому місті номер розділу, на другому – номер пункту. Вихідна інформація для аналізу повинна бути оформлена у вигляді таблиць, які мають змістовну назву. Слово “таблиця” розміщують перед назвою таблиці із визначенням номеру. Таблиці нумеруються крізною нумерацією у рамках усієї пояснювальної записки арабськими цифрами. При звертанні до таблиці вказується її номер та скорочене слово назви, наприклад: (табл. 7). Повторне звернення до таблиці позначається таким чином: (див. табл. 7). Вразі переносу таблиці на другу сторінку шапку таблиці можна не повторювати а вказати слова: “Продовження таблиці 7”, з обов’язковою вказівкою нумерації графів.

Цифри у графах таблиць розміщують так, щоб класи чисел по всій графі були один під другим. Кількісні величини показників у одній графі бажано наводити у однаковій розмірності.

Формули наводяться у буквеному виражені. Значення символів та кількісних коефіцієнтів, які входять у склад формул, наводяться під формулою у тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу та кількісного коефіцієнту слід наводити з нової строки, першу строку починають із слова “де”, дві крапки після нього не ставлять. Формули мають крізну нумерацію. Номер формули наводять у скобках та розміщують на правій сторінці нижньої строки формули до якої він відноситься. При посиланні у тексті до формули вказується її номер. Крапку після номера формули не ставлять. Якщо посилання у тексті на формули відсутні їх можна не нумерувати.

Вихідні дані для виконання РГР представлені у додатках №1, №2 та №3.

2. Методичні вказівки щодо виконання розрахунків у ргр

2.1. Розрахунок та аналіз показників виробництва та реалізації продукції

Одним із основних показників діяльності підприємств є зростання випуску продукції. Тому аналіз діяльності підприємства розпочинають зі оцінювання результатів виконання плану виробництва. Об’єктивне оцінювання результатів діяльності підприємства щодо випуску продукції проводиться у натуральному вимірі. Узагальнюючим вимірником вважається вартісний показник. Точніше, ніж вартісний показник, характеризує обсяг виконання робіт показник трудомісткості. Тому, перш за все треба розрахувати планові та фактичні результати діяльності по цим показникам.