Тема 19. Кримінальний процес зарубіжних країн.

Завдання для практичних занять

(2 години)

Теоретична частина:

1. Порушення публічного позову у Франції.

2. Принципи кримінального процесу ФРН.

3 Досудове провадження у США.

4. Порядок судового розгляду у Франції, США та ФРН.

Практична частина:

Форми оскарження вироків у кримінальному процесі Франції:

1) апеляція;

2) подання прокурора;

3) скарга;

4) касація;

5) клопотання про ревізію.

Форми перегляду рішень суду за КПК ФРН:

1) апеляція;

2) касація;

3) ревізія;

4) відновлення провадження.

Федеральні правила апеляційної процедури США, як і відповідні правила штатів, передбачають форми скарження:

1) апеляцію;

2) перегляд на підставі «Хабеас корпус»;

3) касацію;

4) перегляд справ за нововиявленими обставинами.

Джерелами доказів у німецькому кримінальному процесі є:

1) показання свідків;

2) показання обвинуваченого;

3) показання потерпілого;

4) висновки експертів;

5) показання підозрюваного;

6) протоколи слідчих та судових дій;

7) речові докази;

8) документи.

Джерелами доказів у французькому кримінальному процесі є:

1) показання свідків;

2) показання підозрюваного;

3) показання обвинуваченого;

4) висновки експертів;

5) протоколи поліцейських і слідчих дій;

6) речові і письмові докази;

7) «уліки та матеріальні констанції»

Надходження справ до ВС США як вищої федеральної апеляційної

інстанції:

1) «в порядку апеляції»;

2) «в порядку касації»;

3) «в порядку виртебування»;

4) «за посвідченням».

Види допитів свідків в кримінальному процесі США:

1) основні;

2) перехресні;

3) повторні;

4) додаткові;

Розв’язати задачу:

1. До органу внутрішніх справ в м. Києві звернувся представник консульства однієї з країн з усною заявою про вчинення ним тяжкого злочину.

- Чи є можливість оформити заяву про злочин у відповідності зі ст.95 КПК України, відібрати пояснення від заявника в порядку ст.97 КПК чи допитати його як свідка?

- За якими правилами проводяться процесуальні дії з участю осіб, які користуються дипломатичним імунітетом?

Завдання для самостійної роботи студентів

(39 годин)

Теоретична частина:

1. Особливості джерел кримінально- процесуального права Франції.

2. Особливості джерел кримінально- процесуального права Швейцарії.

3. Особливості джерел кримінально- процесуального права ФРН.

4. Особливості джерел кримінально- процесуального права США.

5. Особливості доказування в кримінальному процесі Франції.

6. Особливості доказування в кримінальному процес Росії.

7. Особливості доказування в кримінальному процес США.

8. Альтернативи кримінального переслідування у Франції та в США.

9. Інститут медіації у Франції.

10. «Угоди про визнання вини» в США.

11. Органи, які здійснюють провадження у кримінальних справах ФРН.

12. Органи, які здійснюють провадження у кримінальних справах Франції.

13. Апеляційне та касаційне провадження Франції.

14. Апеляційне та касаційне провадження США.

15. Апеляційне та касаційне провадження ФРН.

Практична частина:

Задача та завдання.

1. Громадянка Акімова зробила прокурору м. Києва усну заяву про те, що, перебуваючи у закордонній подорожі по столицях Європейського союзу, вона випадково стала очевидцем того, як громадянин Швейцарії перед проходженням митного контролю в паризькому аеропорту витягнув з дипломата пістолет і поклав його у кишеню свого піджака. Пройшовши митний контроль, він знову поклав пістолет у дипломат. Прокурор вислухав Акімову і сказав їй, що боротьба з контрабандою є справою тих держав, які безпосередньо займаються здійсненням митних функцій на своїй території, тому, якщо в неї (Акімової) є бажання, то вона може звернутися із заявою до правоохоронних органів Франції.

1. Як мав діяти в даній ситуації прокурор?

2. Як розвивалася б ситуація, якби прокуророві заявили про контрабанду зброї через митний кордон України?

Завдання: Скласти подання про екстрадмційний арешт до суду за місцем тримання особи під вартою.

Нормативний матеріал та судова практика:

1. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року. У кн..: Права людини. Міжнародні договори України, деклараці, документи. – К., 1992 – С. 18-24.

2. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року. Такм же. – С. 36-62.

3. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод від 4 листопада 1950 року. Рада Європи, Стразбург, 1995.

4. Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила»), прийняті на 96-му пленарному засіданні ООН у 1985 р. // Сов. Юстиция. – 1991. - №№ 11-14.

5. Конвенція про права дитини, ратифікована Верховною Радою України постановою №789-12 від 27 лютого 1991 р. (статті 37, 40).

6. Конституція України від 28 червня 1996 р.

7. Постанова Верховної Ради України « Про приведення законодавства України у відповідність з Європейськими конвенціями з питань кримінального судочинства» від 22 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №33. – Ст.258.

Література: 16, 17, 29, 30, 36, 37, 87, 91, 92, 124, 125, 126, 127.