- •51. Що таке демократія?
- •52. Що таке бюрократія? 53. Поясніть поняття „бюрократизм”.
- •Розкажіть про права людини.
- •55. Що таке економічний порядок?
- •56.Свобода в широкому значенні.
- •57. Суспільна свобода.
- •58.Економічна свобода.
- •59. Які є види структур економіки?
- •60. Які пропорції характеризують відтворювальну, галузеву, територіальну, соціальну структуру економіки?
- •63. У чому полягає сутність пасивної та активної структурної політики?
- •64. Які інструменти належать до методів прямого та опосередкованого впливу на структуру економіки?
- •66. Що таке «пріоритети структурної політики»?
- •67. Що таке «інвестиції» та «інвестиційна діяльність»?
- •68. Що таке «валові» та «чисті» інвестиції?
- •69.Які принципи державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні?
- •70.3А якими критеріями здійснюється визначення пріоритетних об'єктів інвестування?
- •71. Що належить до інструментів податкового регулювання інвестиційної діяльності?
- •72. Що належить до інструментів бюджетного та грошово-кредитного регулювання інвестиційної діяльності?
- •73. У чому полягає сутність регулювання інвестиційної діяльності через гнучку амортизаційну політику
- •74. Яким чином здійснюється регулювання участі інвесторів у приватизації?
- •75. У чому полягає основна мета експертизи інвестиційних проектів?
51. Що таке демократія?
Демократія - (грец. demokratia - народовладдя) - форма суспільної влади і держави, що ґрунтується на визнанні народу як джерела влади.
Головні принципи демократії: Рівноправність усіх громадян, Наділення громадян національними правами та свободами, Наділення громадян соціальними правами та свободами, Наділення громадян політичними правами та свободами, Наділення громадян правом на участь в управлінні державою і суспільством, Підпорядкування меншості більшості.
Основою демократії в економічній підсистемі кожного суспільства, тобто національної економіки, є: економічна демократія, що означає реальну можливість і право реалізувати свої права власності (задеклароване і фактичне) працівника на свою робочу силу, на частку власності (колективної і державної) у формі певної кількості акцій та її реалізації через механізм привласнення економічного мінімуму дивідендів, або право на частку приватної власності, на управління власністю; право індивідів на власний розсуд обирати сферу діяльності тощо.
Економічна демократія - теорія, практика і наслідки втілення принципів демократії в економічні відносини, демократизація всього господарського механізму суспільства.
Історично економічна демократія розглядалася як складова частина загального процесу демократизації суспільства на шляху перетворення його на суспільство демократичного соціалізму. Економічною передумовою розвитку економічної демократії в капіталістичних і колишніх соціалістичних країнах стала необхідність посилення мотивації праці та підвищення її продуктивності.
На рівні національної економіки розвиток економічної демократії передбачає:
• наявність органів соціального партнерства або економічного самоуправління;
• процес залучення профспілок до співволодіння підприємством через збільшення частки участі (фондів) у прибутках підприємств;
• контроль виробничих рад за значною сферою господарської діяльності (зайнятість, соціальна політика, гуманізація праці тощо).
• забезпечення кредитів та інвестицій;
• розвиток системи навчання і перепідготовки кадрів;
• засобів доступу працівників до виробничої економічної та іншої інформації на рівні підприємства, регіону, галузі тощо;
• визначення стратегії суспільного розвитку;
• розв'язання загальнонаціональних завдань;
• визначення пріоритетних напрямів в економіці тощо.
52. Що таке бюрократія? 53. Поясніть поняття „бюрократизм”.
Бюрократія (фр. bureau - бюро, канцелярія, і греч. kratos - сила, влада, держава) - система економічного, соціального, політичного та адміністративного управління і регулювання, що базується на розмежуванні владних повноважень і їх відокремленні від волі окремих членів суспільства та їх груп з метою формування єдиного управлінського центру для координації усіх елементів та взаємозв'язків у системі суспільних відносин.
Надмірне зловживання владними повноваженнями, концентрація їх в окремих руках та привласнення так званого адміністративного ресурсу досить часто породжує свою крайню негативну форму - бюрократизм.
Бюрократизм - монополізація у корисливих цілях основних важелів влади та управління в руках працівників спеціалізованого апарату різноманітних економічних і спеціальних інститутів та організацій і орієнтація нижчих ланок апаратного управління і влади на формальне виконання наказів або імітацію їх виконання у разі виникнення ризику відповідальності.
Бюрократизація виникає як реакція на відсутність реальної демократії в суспільстві, існуючій системі державної влади, її надмірну централізацією, егоїзм корпоративних інтересів чиновників, домінування адміністративних методів управління, низький рівень культури, моралі, поглиблення кризових явищ в суспільстві тощо.
Яскравим прикладом забюрократизованого суспільства була економіка колишніх соціалістичних країн.
Після розпаду СРСР, коли Україна обрала новий шлях розвитку, перехід до принципів демократичних суспільств з високорозвиненою економікою, у структурі бюрократичного (тобто владного) апарату держави відбулися певні позитивні зміни. Так, зокрема було реформовано основні гілки влади держави, було чітко визначено їх функціональну та організаційну структури, чисельність персоналу його права та обов'язки. Також було закладено засади політичної та економічної демократії, що проявляються у розмежуванні влади та бізнесу (економічна та політична влада), плюралізації власності, забезпеченні реальної участі громадян у всіх формах влади, формуванні відритого суспільства тощо. В Україні перші економічні та політичні реформи з „побудовою" ідеології демократичного суспільства заклали засади плюралізму форм власності, економічної свободи вибору сфер діяльності, створили умови для формування власності трудових колективів та загалом населення, рівномірного розподілу економічних ресурсів та благ тощо.
Проте недостатнє інституційне забезпечення даних процесів разом з економічним та політичним нігілізмом суспільства призвели до іншого ефекту - формування так званої економічної та політичної анархії. Вона проявляється у нечіткій і непродуманій політиці державного регулювання економіки, зрощенні влади та бізнесу, надмірній владі груп з концентрованими інтересами та окремих іноземних ТНК, монопольній владі власників підприємств, обмеженні прав дрібних інвесторів, порушенні економічного законодавства та ін.; боротьбі за джерела економічного та адміністративного ресурсу.