5. Особливості відшкодування шкоди за участю органів прокуратури.

Слід розрізняти відшкодування шкоди, яку завдано незаконними діями органів прокуратури, і шкоду, яка відшкодовується з допомогою прокуратури через виконання нею функції представництва та захисту інтересів держави та соціально незахищених осіб.

Згідно ст. 1176 ЦК шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Якщо кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає.

Отже, шкода відшкодовується лише, якщо мали місце незаконні дії перелічених органів щодо особи. Це наглядно демонструє такий приклад.

П. звернулася до суду із заявою до держави Україна про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з Державного бюджету України, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їй як приватному підприємцю та громадянці заподіяно шкоду внаслідок незаконного проведення оперативно-розшукових заходів працівниками міліції. Суд 1 інстанції позов П. задовольнив, апеляційна інстанція теж визнала шкоду, а касаційна інстанція, розглядаючи касаційне подання прокурора, прийшла до висновку, що оскільки працівники міліції діяли в межах повноважень згідно закону та за результатами перевірки склали протокол про факти перевищення на 573 грн. надходжень у касу від зафіксованої касовим апаратом суми 40 грн. та виявили 66 наповнених півлітрових пляшок з етикетками "Пшенична горілка" ВАТ "Балтійський ЗПТ" і марками акцизного збору низької якості поліграфії та з повторенням номерів, зазначені гроші та пляшки горілки вилучили, то значить, у їх діях нема нічого незаконного, а тому шкода П. не відшкодовується. (Справа додається).

Фізична особа, яка у процесі дізнання, досудового слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди.

Слід відрізняти самообмову від неправдивих показань, даних під тиском чи внаслідок насилля з боку працівників органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, встановлюється Законом «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Так, розслідуючи справу батька, за рішенням прокурора було накладено арешт на банківські рахунки сина. Син звернувся з позовом до суду, вимагаючи відшкодування шкоди органами прокуратури з посиланням на спеціальний закон. Суд не задовольнив вимогу, вказавши, що син не підпадає під дію спеціального закону, оскільки арешт його рахунків – це інші дії, ніж ті, що вказані у законі і в ЦК (ч. 1 ст. 1176). Він має право на відшкодування на загальних підставах.

Наказ Мінюсту, Генпрокуратури, Мінфіну від 03.04.96 року „Про затвердження Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" встановлює порядок відшкодування шкоди громадянину за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з впровадженою з 1998 року новою бюджетною класифікацією України, видатки на відшкодування збитків, завданих громадянам, класифікуються як "інші види соціальної допомоги" (код N 090402 функціональної класифікації видатків бюджету).

Відповідний територіальний орган Державного казначейства, до якого звернувся громадянин за відшкодуванням шкоди, надсилає до Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі заявку, в якій вказує суму відшкодування, а Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надсилає заявку до Головного управління Державного казначейства України.

Головне управління Державного казначейства України перераховує вказані кошти на рахунок Управління Державного казначейства в втономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а останні - на рахунок відповідного територіального органу Державного казначейства для виплати їх громадянинові.

Виплата громадянинові суми відшкодування проводиться установою банку на підставі чека, виданого органом Державного казначейства після подання громадянином копії постанови (ухвали) органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду про розмір відшкодування шкоди за умов наявності коштів на рахунку.

Аналізуючи спеціальний Закон, слід сказати, що у ньому перелічені випадки, за яких шкода відшкодовується повністю незалежно від вини посадових осіб органів. Визначені також випадки, коли виникає право на відшкодування. Визначені види втрат, які відшкодовуються потерпілому, та порядок їх обрахунку. У Законі вирішено питання про мінімальний розмір моральної шкоди та підходи до її обрахунку, але вважаю, що вони не досконалі.

Щодо моральної шкоди аналізується додаток 6 – позовна заява Гладчука В.Ф.