Лекція 7. Ініціювання прокурором юридичної відповідальності суддів

1. Особливості правового статусу суддів.

2. Реагування прокурора на порушення закону при здійсненні судочинства.

3. Ініціювання прокурором питання про дисциплінарну відповідальності суддів.

4. Ініціювання прокурором питання про звільнення суддів за порушення присяги судді.

5. Кримінальна відповідальність суддів за винесення завідомо неправосудного рішення.

Рекомендовані нормативно-правові акти та література

1. Конституція (Основний Закон) України. Прийнята 28 червня 1996

р оку.

•Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.91. гакон України „Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. Закон України „Про вищу раду юстиції" від 15.01.1998 р.

5. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.

6. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р.

7. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.

8. Наказ Генерального прокурора України №6гн від 29 листопада 2006 року «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень».

(^_9^/Збірник рішень кваліфікаційних комісій суддів у дисциплінарних справах^007 р. -К.: Юрінком Інтер, 2009. - 1312 с.

ГіОуКуйбіда Р. Проблеми юридичної відповідальності суддів // Адвокат. - 2005^№8.-С. 11-14.

(іЛуПантелейчук Н.Б. Питання дисциплінарної відповідальності суддів в діяльності Вищої ради юстиції// Вісник Вищої ради юстиції. 2010, №1, с.79-91

Подкопаєв С.В. Дисциплінарна відповідальність суддів: дисертація канд. юрид. наук: 12.00.10 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - X., 2003.

іТ^собливості правового статусу суддів^)

.татус суддів врегульовано Конституцією України, Законами України „Про Конституційний Суд України" та „Про судоустрій і статус суддів".

Статус)суддів — це сукупність прав і обов'язків, закріплених чинним законодавством стосовно порядку обрання суддів, їхніх повноважень, ^гарантій їхньої діяльності та відповідальності. Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді, а в окремих випадках, передбачених законом, присяжні та народні засідателі.

Правовий статус суддів єдиний для всіх суддів України незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді. ^<уЄдиний статус суддів забезпечується^ єдиними в цілому вимогами до кандидатів на посаду судді; порядком наділення суддів повноваженнями; сукупністю прав та обов'язків суддів; незалежністю суддів і недопущення втручання у їх діяльність; незмінюваністю суддів та їх недоторканністю; засобами правового, соціального, матеріального забезпечення суддів; недопущенням зайняття інших оплачуваних посад, за винятком випадків, передбачених законом. Поміж тим, закон допускає відмінності в обсягу повноважень суддів залежно від віднесення суду до конкретної судової ланки чи до певної судової інстанції, а також від місця конкретного суду в судовій системі України.

Судді мають для здійснення правосуддя всі повноваження, передбачені законами України. У своїй професійній ддяльностд^судді відповідно до ст.54 Закону „Про судоустрій і статус судднС зоб^'1гз1шц~^

1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2. дотримуватися правил суддівської етики;

3. виявляти повагу до учасників процесу;

4. додержуватися присяги судді; є?.

5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання.;

6) дотримуватися вимог щодо несумісності.

7) подавати щорічно не пізніше 1 квітня до Державної судової адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади, ведення якого забезпечує Державна судова адміністрація України, декларацію про майновий стан.

Базові вимоги до кандидатів на посади суддів визначені Конституцією України.

Згідно ст. 127_Конституції України на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України не молодшцй 25 ^рріов, який має вищу юридичну освіту і ,£таж_роботи у галузі права не меніІ^еУЗ років, проживає в Україні не меніце ІО^^Юків і володіє державною мовою.

Щодо суддів судів більш вищих ланок передбачаються більш підвищені вимоги.

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду, є складання уряпіфтуяттуйтт^^ ^г>^„^у

[ Не можуть бути рекомендовані на посаду судді) громадяни: 1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; 2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; 3) які мають не зняту чи не погашену судимість (ст.64 Закону).

Перше призначення на посаду професійного судді суду загальної юрисдикції строком на п'ять років здійснює Президент України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів і за поданням Вищої Ради юстиції. Інші судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною "Радою України на підставі рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за поданням Голоіш___Верховного Суду.... а судді спеціалізованих судів - голови вищохо_шеціаліз£шадого суду.

Закон чітко визначив також підстави Припинення повноважень судді_ Звільнення судді з посади можливе лише тим органом, який його призначив, у разі:

1. закінчення строку, на який його обрано;

2. досягнення суддею 65- річного віку;

3. неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4. порушення суддею вимог щодо несумісності;

5. порушення суддею присяги;

6. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7. припинення його громадянства;

8. визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або звільнення його за власним бажанням;

10) смерті судді.

Однією з найважливіших засад правосуддя, передумовою об'єктивності і неупередженості судді та складовою правового статусу є гарантія незалежності суддів і підкорення їх тільки закону.

Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов'язаний давати жодних поясненьтпото суті справ, які перебувають у його провадженні, .крім відщдків, установлених

законом (от Ч/ 'Заішіу), . ^

| Незалежність судді забезпечується: )

1) особливим порядком його призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення;

2. недоторканністю та імунітетом судді;

3. незмінюваністю судді;

4) порядком здійснення судочинства, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення;

5. забороною втручання у здійснення правосуддя;

6. відповідальністю за неповагу до суду чи судді;

7) окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом;

8. належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді;

9. функціонуванням органів суддівського самоврядування;

З

10. визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;

10. правом судді на відставку.

Судді наділені недоторканістю_Су_ддя не може без згоди Верховної Ради України бути затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.

Втручання у здійснення правосуддя і вплив на суддю у будь-якій формі забороняється і тягне за собою відповідальність, аж до кримінальної. Так, згідно з КК України втручання у діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення є злочином проти правосуддя (ст. 376 КК). Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду також є злочином проти правосуддя і також тягне за собою кримінальну відповідальність. Законодавством встановлено й _адміністративну відповідальність за прояви неповаги до суду^_за_ухилення від явки .до_суду^ непідкорення розпорядженню головуючого в судовому засіданні (ст. 185-3 КпАП).

Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів. Видатки на фінансування судів визначаються в Державному бюджеті України не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону. (3-/^У.