17Легітимність влади, криза легітимності та засоби її вирішення.

Маркс Вебер (нім. соціолог) висунув ідею про те, що влада може бути легітимна і нелегітимна.

Легітимна- це влада, яка може бути створ. за традиціями (напр. влада папи Рим.)

Нелегітимна- коли відбув. Переворот влади , або коли народ перестає довіряти владі, яку вони обрали.

Легітимна влада може впадати в кризу з таких причин:

1. історично-перехідний період

2. технологічний переворот

3. зміна соц. стр-ри сусп., коли з’явл. нові соц. класи

4. зміна статусу важливих консервативних інститутів, яка загрожує небезпеці під ча структ. змін

5. прогресивні вимоги осн. груп сусп. не приймаються політ. елітою

6. якщо вже існуючі нові владні стр-ри в сусп. не в змозі виправдати надії шир. верств населення.

Шляхи подолання кризи:

1. зміна законодавства та держ. управління відповідно з новими вимогами часу

2. проведення корінних стр-них змін політ. інститутів, зберігаючи традиції, які існув. в сусп.

3. створ. такої політ. організації, яка базується на традиц. інститутах та на вимогах соц. груп

16. Демократія- форма пол. та ек. устрою сусп., заснована на визнанні народу основним джерелом влади; тип д-ви, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян, можливості для діяльності різних пол. сил, контроль а діями органів влади.

Для демократії хар-ними є вільна діяльність пол. та громадських організацій, обов’язково виборність органів влади, розмежування держ. сфери та сфери гром. сусп., ек. та пол. плюралізм, д-ва існує заради громадян, а не навпаки, високий рівень сусп. самоврядування.

18 Типологія (класифікація) ресурсів владарювання може здійснюватися за різних підстав (критеріям). За Конфуцієм, ресурсами влади правителя є його особистий приклад і слідування моральним принципам - справедливості, гуманності, турботі про благо народу, почуттю обов'язку, мудрості. Піддані повинні поважати правителя і виконувати свої обов'язки. Н.Макіавеллі :

• поклав в основу класифікації типів владарювання інші мотиви людської поведінки, головною з яких є любов і страх - той, кого бояться, здатний управляти так само легко, як і той, кого любимо; крім них до числа ресурсів влади відносяться людські пристрасті і вади (брехливість, боязкість, жадібність).

• вважав, що любов і страх розрізняються способом дії: 1) любов - матерія дуже тонка, вона тримається на украй хиткій основі - людської подяки; 2) страх же міцніше і твердіше.

Одна з найсучасніших типологій владі представлена американським соціологом О.Тоффлером, в якій використовуються змішані критерії. Згідно його концепції:

• в системі ресурсів влади сучасного суспільства відбулися значні зміни ( з цієї причини його концепція називається теорією «зсуву влади»);

• в історії людства влада спиралася на три ресурси – силу, багатство і знання;

• залежно від того, якому ресурсу віддається перевага, можуть встановлюватися різні типи владарювання:

- якщо влада заснована на силі, то вона є типом владарювання низької якості; - влада середньої якості пов'язана з багатством; - влада вищої якості заснована на знаннях.

• визначальною тенденцією світового розвитку є перехід від типу владарювання низької якості, заснованої на силі, до влади вищої якості. Влада сили зжила себе, не дивлячись на її використовування, як у минулому, так і теперішньому часі вирішальним ресурсом влади стає знання.