2.2. Бюджетний дефіцит і національна безпека.

Розробка системи національної безпеки включає декілька основних на­прямків - політичний, військовий, економічний, ідеологічний тощо. На жаль, ще не стала пануючою як в законодавчих сферах, так і в суспільстві думка, що рівень бюджетного дефіциту слід включити в сукупність оцінок націо­нальної безпеки.

Значною мірою це зумовлено тим, що при визначенні бюджетного дефі­циту його розглядають лише як економічну категорію. Однак він має вплив на всі аспекти життя суспільства, і не тільки на економіку, а й на політику. Тому важливо аналізувати політичні чинники створення системи збалансо­ваного бюджету, що є актуальною проблемою в розвинутих країнах. Так, Президент США Білл Клінтон підтримав ідею конституційної поправки і запропонував свій план збалансування бюджету країни до 2005 року. Ви­ступаючи 23 січня 1996 року перед обома палатами Конгресу із щорічним посланням "Про становище країни", він ще раз висловив думку, що збалан­сований бюджет має привести до зниження податків, процентних ставок'. Це, звичайно, зміцнить економіку, а значить, і національну безпеку.

В західних країнах державний бюджет не лише забезпечує акумулюван­ня коштів, необхідних для фінансування державної машини, використову­ється не тільки для часткового перерозподілу доходів з метою підтримання сприятливого соціального клімату в державі, але й не в меншій мірі для різноманітних форм впливу на економічні, соціальні, національні, регіо­нальні процеси для здійснення верховною владою відповідної національної стратегії розвитку, спрямованої на зміцнення державної безпеки. В Україні остання функція державного бюджету не лише практично не використову­ється, але й не розробляється теоретично.

Бюджетна політика держави, спрямована на забезпечення національної безпеки, має наступні основні виміри:

- встановлення частини валового внутрішнього продукту, яка перероз­поділяється через державний бюджет;

- співвідношення між основними статтями витрат державного бюджету;

- співвідношення між доходами і витратами держави. Для України зберігається кризовий економічний стан, вплинути на який можна, застосувавши три варіанти регулювання бюджетного дефіциту.

Перший варіант. Свідомо піти на збільшення державного боргу з тим, щоб використовувати класичний кейнсіанський інструментарій для стиму­лювання економічного росту. Негативний наслідок цього - гіперінфляція і все те негативне, що з нею пов'язане.

Другий варіант. Істотно скоротити державні витрати, що зумовить пов­ний крах невиробничої сфери, яка здебільшого знаходиться на бюджетному фінансуванні соціального захисту населення, масове банкрутство підприємств тощо.

Третій варіант. Знайти додаткові джерела доходів, насамперед, збільши­ти податки. Негативним наслідком цього буде дальше погіршення ділової активності, що неминуче призведе і до скорочення бази оподаткування.

Очевидно, що перераховані заходи державного впливу на бюджетний дефіцит не можуть не послаблювати національну безпеку. Тому вкрай актуальне дослідження впливу бюджетного дефіциту на економіку, з'ясування його змісту і причин, а також можливості зменшення його з якомога меншими негативними наслідками.