- •1. Поняття кримінально-процесуального права, його предмет і методи.
- •2. Поняття і система стадій кримінального процесу.
- •3. Поняття і система кримінально-процесуальних гарантій.
- •4. Поняття і види функцій кримінального процесу.
- •5. Поняття і значення принципів кримінально-процесуального права.
- •6. Принцип публічності.
- •7. Принцип змагальності.
- •8. Принцип диспозитивності.
- •9. Поняття і класифікація учасників кримінального процесу.
- •10. Прокурор.
- •11. Слідчий.
- •12. Орган дізнання і дізнавач як учасники кримінального процесу, співвідношення їх повноважень.
- •13. Обвинувачений.
- •14. Потерпілий.
- •16. Захисник у кримінальному процесі.
- •17. Поняття і структура кримінально-процесуального доказування.
- •18. Предмет і межі доказування.
- •19. Поняття і види доказів.
- •20. Речові докази.
- •21. Використання в кримінальному процесі даних, здобутих в ході оперативно-розшукової діяльності.
- •22. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
- •23. Прийняття і реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини.
- •24. Перевірка заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини.
- •25. Процесуальний порядок і правові наслідки прийняття рішення про порушення кримінального справи.
- •26. Процесуальний порядок і правові наслідки прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
- •27. Поняття, завдання і значення стадії досудового розслідування.
- •28. Поняття, значення і види підслідності.
- •29. Підстави і процесуальний порядок об’єднання і виділення кримінальних справ.
- •30. Поняття і процесуальні форми взаємодії слідчого і органу дізнання.
- •31. Поняття, система і класифікація слідчих дій.
- •32. Огляд.
- •33. Допит.
- •34. Очна ставка.
- •35. Обшук.
- •37. Пред’явлення для впізнання.
- •38. Відтворення обстановки і обставин події.
- •39. Експертиза.
- •40. Поняття, значення і підстави притягнення як обвинуваченого.
- •41. Процесуальний порядок притягнення як обвинуваченого.
- •42. Зміна і доповнення обвинувачення в стадії досудового розслідування.
- •43. Поняття і система запобіжних заходів і підстави їх застосування.
- •44. Умови і процесуальний порядок застосування запобіжного заходу взяття під варту (арешту) і строки тримання особи під вартою в стадії досудового розслідування.
- •45. Поняття, підстави і процесуальний порядок затримання.
- •46. Поняття, розміри застави та процесуальний порядок застосування цього запобіжного заходу.
- •47. Поняття, підстави, умови і процесуальний порядок зупинення досудового розслідування.
- •48. Види процесуальних рішень, що приймаються за результатами досудового слідства.
- •49. Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.
- •50. Поняття, структура і зміст обвинувального висновку.
- •51. Поняття, умови і процесуальний порядок досудової підготовки матеріалів у протокольній формі.
- •52. Поняття, значення і види підсудності.
- •53. Поняття, значення і загальні правила стадії попереднього розгляду справи суддею.
- •54. Поняття, значення і етапи (частини) стадії судового розгляду.
- •55. Судове слідство: поняття і порядок.
- •56. Вирок: поняття, ознаки і процесуальний порядок постановлення.
- •57. Поняття і загальна характеристика стадії апеляційного провадження.
- •58. Поняття і загальна характеристика стадії касаційного провадження.
- •59. Поняття і загальна характеристика стадії перегляду судових рішень в порядку виключного провадження.
- •60. Поняття і загальна характеристика стадії виконання вироку.
- •61. Особливості провадження у кримінальних справах про злочини і суспільно небезпечні діяння неповнолітніх.
- •62. Особливості провадження в кримінальних справах по застосуванню примусових заходів медичного характеру.
- •63. Відшкодування шкоди, завданої особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
4. Поняття і види функцій кримінального процесу.
Кримінальний процес — це діяльність правоохоронних органів, що здійснюється у встановлених законом процесуальних формах і спрямована на досягнення завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК. Поняття «кримінальний процес» вживається в чотирьох значеннях: 1)діяльність органів та осіб щодо порушення, розслідування, судового розгляду і винесення рішення по кримінальній справі; 2)галузь права (кримінально-процесуального), яке регулює цю діяльність; 3)правова наука, яка вивчає цю діяльність; 4)наукова дисципліна, в ході викладення якої студенти вивчають теорію кримінального процесу, кримінально-процесуальне право і кримінально-процесуальну діяльність.
5. Поняття і значення принципів кримінально-процесуального права.
Принципи кримінального процесу — це закріплені в законі основоположні ідеї, засади, найзагальніші положення, що визначають сутність, зміст і направленість діяльності суб'єктів процесу, спосіб і процесуальну форму їх діяльності та здійснення правосуддя, створюють систему гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості правосуддя, засади, від яких не відступають, а їх порушення веде до скасування вироку та інших прийнятих за таких умов рішень у справі. Значення принципів кримінального процесу полягає в тому, що вони: • є першоджерелом і становлять основу окремих інститутів кримінально-процесуального права; • являють собою суттєві гарантії правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, законних інтересів фізичних і юридичних осіб; • синхронізують всю систему процесуальних норм і забезпечують узгодженість кримшально-процесуальних інститутів та єдність процесуальної форми; • дають юридичну базу для тлумачення конкретних кримінально-процесуальних норм та вирішення суперечливих питань, "сприяють правильному пізнанню та застосуванню норм права"; • служать основою й вихідним положенням для вдосконалення окремих кримшально-процесуальних інститутів і правових норм, розвитку процесуальної форми й процесуальних гарантій правосуддя.
6. Принцип публічності.
Принцип публічності (ст. 4 КПК України) полягає в обов'язку суду, прокурора, слідчого та органу дізнання в межах своєї компетенції порушити кримшальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину та вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у його вчиненні, та до їх покарання. Дія принципу публічності полягає в офіційності процесуальних дій оргашв дізнання, слідчого, прокурора та суду й обов'язку здійснювати їх за кожним фактом вчиненого злочину, спираючись на силу державного примусу, незалежно від волевиявлення приватних осіб.
7. Принцип змагальності.
Змагальність — це така побудова процесу, за якої заінтересовані сторони, сторони обвинувачення та захисту мають рівні можливості для відшукання істини та відстоювання своїх тверджень або оспорювання тверджень іншої сторони; функції обвинувачення і захисту відокремлені від правосуддя і розслідування; обвинувачений може здійснювати свій захист як самостійно, маючи всі права щодо дослідження доказів, так і допомогою захисника; сторони мають рівні процесуальні можливості брати участь у судовому слідстві; кожна зі сторін має можливість захищати свої права, свободи та законні інтереси в процесі судових дебатів, де обмеження в обґрунтуванні своєї юридичної позиції не допускаються; суд має всебічно проаналізувати доводи кожної зі сторін; правосудця здійснюється судом з додержанням принципу рівності сторін, гласності та інших засад судочинства. Сторони в судовому процесі, а саме сторона обвинувачення (прокурор, потерпілий, цивільний позивач та їхні представники) і сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, Цивільний відповідач і його представник), користуються рівними правами щодо заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участі в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступів у судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду. Змагальність передбачає відокремлення обвинувачення від суду, незалежність судців та процесуальну самостійність слідчого,процесуальну рівність сторін, незаінтересованість суду в результатах справи.