ДИСТАНЦІЙНИЙ КУРС

„ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ

ТА ФОРМУВАННЯ КАРТИ СВІТУ”

Кисельов Юрій Олександрович, доцент кафедри географії Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, кандидат географічних наук.

Вітаю Вас!

1. Структура (карта) дистанційного курсу

Передмова. (відкрита інформація)

Курс „Історія географічних відкриттів та формування карти світу”, винесений на дистанційне навчання, є одним з основоположних у системі підготовки бакалавра географії та спеціаліста-географа. Відомості з історії географічних відкриттів містяться у шкільних географічних курсах, особливо фізичної географії материків та океанів у VІІ класі.

Мета курсу – отримати цілісне уявлення про історичний хід географічних відкриттів та формування карти світу, а також розвиток географічних наук.

Завдання курсу – навчитися характеризувати основні етапи в розвиткові географічних відкриттів, досліджень та науки, визначати їх роль у межах усього історичного шляху географії, окреслювати значення подорожей найвидатніших мандрівників і мореплавців та праць найвідоміших географів для розвитку уявлень людства про Землю і світ.

Автор курсу — Кисельов Юрій Олександрович, доцент кафедри географії ЛНПУ імені Тараса Шевченка.

Тьютор – Вершилова Світлана Олександрівна, маґістрант кафедри географії ЛНПУ імені Тараса Шевченка.

Матеріали курсу (персоніфікована інформація для студентів в Lotus Learning Space)

 

Start Here

Автор курсу — Кисельов Юрій Олександрович, доцент кафедри географії ЛНПУ імені Тараса Шевченка, кандидат географічних наук. Адреса: Ошибка! Закладка не определена.

Тьютор – Вершилова Світлана Олександрівна, маґістрант кафедри географії ЛНПУ імені Тараса Шевченка.

Адміністратор — Cлоньова Таїсія Іванівна, завідувач кафедри географії ЛНПУ імені Тараса Шевченка. Адреса: Ошибка! Закладка не определена.

Методичні рекомендації щодо роботи з курсом:

Оволодіння студентом знаннями з історії географічних відкриттів передбачає вироблення ним навичок самостійної роботи з навчальною, довідковою та науковою літературою (першоджерелами), а також творчого осмислення змісту прочитаного, необхідного для виконання творчого завдання.

Серед досить великого масиву літератури, присвяченої географічним відкриттям та дослідженням, насамперед слід відзначити п’ятитомну монографію І.П. Магидовича й В.І. Магидовича „Очерки по истории географических открытий”, видану впродовж 1982–1986 рр. Ця праця є обов’язковою для опрацювання студентами. Крім того, багато передбачених навчальною програмою тем висвітлюється в монографії Я.І. Жупанського „Історія географії в Україні”. Поряд з історією власне географічних відкриттів, значна увага приділяється й ходу розвитку географічних наук. Ці питання представлені в роботі Н.К. Мукітанова „От Страбона до наших дней”.

Поряд із навчальною літературою та науковими працями, дуже корисними задля закріплення навчального матеріалу є науково-популярні й художні твори, присвячені дивовижним відкриттям, морським та сухопутним подорожам сміливців-відчайдухів, а також повним незвичайних пригод фантастичним мандрам до насправді неіснуючих „Плутонії” чи „Землі Санникова”.

Усе прочитане доцільно узагальнювати, зводячи всі вагомі події в історії географічних відкриттів та самої географії в таблицю на зразок тієї, що представлена в додатку до вищезгаданого навчального посібника Я.І. Жупанського. При тому фактичний матеріал має доповнюватися самостійними висновками студента щодо історико-географічного значення тих чи інших подій. Ці висновки, а також розроблена на їх основі періодизація історії географічних відкриттів та розвитку науки, і є змістом підсумкового творчого завдання.

Вимоги до заліку:

Щоб отримати залік із дистанційного навчального курсу „Історія географічних відкриттів та формування карти світу”, студент повинен знати:

• основні віхи історії географічних відкриттів;

• найважливіші дати (відкриття континентів, географічних полюсів тощо);

• найвидатніші імена українських (Василь Григорович-Барський, Юрій Лисянський, Єгор Ковалевський, Василь Юнкер, Іван Вагилевич, Микола Миклухо-Маклай, Олексій Федченко, Павло Чубинський, Володимир Вернадський, Гаврило Танфільєв, Андрій Краснов, Петро Броунов, Павло Тутковський, Степан Рудницький, Ярослав Жупанський, Валентин Садовський, Антін Синявський, Мирон Дольницький, Мирон Кордуба, Володимир Геринович, Микола Дмитрієв, Борис Срезневський, Йосип Косоногов, Георгій Висоцький, Володимир Кубійович, Олена Степанів, Володимир Бондарчук, Петро Цись, Каленик Геренчук, Гаврило Міллер, Григорій Гришанков, Андрій Ланько, Петро Заморій, Іван Рослий, Максим Веклич, Наталія Вернандер, Михайло Щербань, Генріх Швебс, Лука Білогуб, Михайло Лапко, Павло Луцький, Василь Симоненко, Олександр Маринич, Петро Шищенко, Володимир Пащенко, Петро Масляк, Микола Багров, Володимир Боков, Ігор Черваньов, Леонід Руденко, Валентина Палієнко, Михайло Гродзинський, Жанна Матвіїшина, Іван Мельничук, Ярослав Кравчук, Степан Позняк, Іван Ковальчук, Семен Кукурудза, Анатолій Мельник, Микола Пістун, Олександр Топчієв, Федір Заставний, Олег Шаблій) та зарубіжних (Гомер, Фалес, Анаксимандр, Анаксимен, Геракліт, Гекатей, Геродот, Гіппократ, Піфей, Ератосфен, Кратес, Страбон, Помпоній Мела, Пліній Старший, Тит Лукрецій Кар, Клавдій Птолемей, Амміан Марцелін, Пріск Панійський, Прокопій Кессарійський, Косма Індикоплов, ібн-Хордадбех, ібн-Фадлан, ал-Масуді, Константин Багрянородний, Ейрик Рудий, Лейф Щасливий, ал-Ідрісі, ал-Хварізмі, Марко Поло, ібн-Баттута, Афанасій Нікітін, ал-Бакуві, Принц Енрікі-мореплавець, Бартоломеу Діаш, Мартін Бегайм, Христофор Колумб, Васко да Ґама, Амеріґо Веспуччі, Вальдзеемюллер, Фернан Маґеллан, Ель-Кано, Микола Копернік, Джордано Бруно, Ґалілео Ґалілей, Йоганн Кеплер, Бернгардт Вареніус, Френсіс Дрейк, Джон Кабот, Янсзон, Абель Тасман, Ґійом Левассер де Боплан, Василь Поярков, Семен Дежньов, Єрофій Хабаров, Михайло Ломоносов, Степан Крашенинников, Жан Франсуа Ляперуз, Джеймс Кук, Віллем Баренц, Вітус Берінґ, Гаврило Шеліхов, Григорій Саричев, Василь Зуєв, Петро Симон Паллас, Йоганн Антон Гюльденштедт, Олександр Гумбольдт, Еме Бонплан, Іван Крузенштерн, Фаддей Беллінсгаузен, Михайло Лазарев, Вільям Скорсбі, де Лонґ, Петро Вранґель, Авґуст Норденшельд, Мунґо Парк, Давид Лівінґстон, Карл Ріттер, Якоб Філіпп Фальмераєр, Фрідріх Ратцель, Елізе Реклю, Поль Відаль де Ля Бляш, Микола Пржевальський, Петро Семенов-Тян-Шанський, Петро Кропоткін, Фердінанд Ріхтгофен, Фрітьоф Нансен, Фредерік Кук, Роберт Пірі, Руал Амундсен, Роберт Скотт, Альбрехт Пенк, Вільям Девіс, Вальтер Пенк, Антоній Реман, Евгеніуш Ромер, Микола Зубов, Юлій Шокальський, Олександр Воєйков, Дмитро Анучин, Володимир Кеппен, Василь Докучаєв, Едуард Леруа, П’єр Теяр де Шарден, Альфред Геттнер, Евальд Банзе, Лев Берґ, Андрій Григор’єв, Карл Троль, Зиґфрід Пассарґе, Едмунд Гілларі, Норґей Тенцінґ, Жан Пікар, Ернст Нееф, Микола Солнцев, Анатолій Ісаченко, Федір Мільков, Володимир Преображенський, Інокентій Герасимов, Віктор Сочава, Пітер Гаґґет, Девід Гарвей, де Блій) географів, представників суміжних наук та мандрівників;

• найвизначніші державні громадські наукові організації географів України та світу;

уміти:

• встановлювати закономірності в послідовності здійснених географічних відкриттів, етапах розвитку географії;

• знаходити причинно-наслідкові зв’язки географічних відкриттів та основних суспільно-політичних подій і тенденцій за тієї чи іншої доби;

• наносити на контурну карту маршрути подорожей мандрівників та показувати ці маршрути на „німих” картах світу й півкуль;

• аналізувати причини виникнення, спрямованість, наукові та суспільні наслідки діяльності різних географічних шкіл;

виконати творче завдання.

Робоча навчальна програма дистанційного курсу

Модуль 1. Тема: „Доколумбова географія”.

Розділ 1.1. Вступ до курсу.

Поняття “географічне відкриття”. Періодизація історії географічних відкриттів. Основні закономірності розвитку географічної науки й думки, його зв’язок із розвитком суспільства. Причини географічних відкриттів.

Розділ 1.2. Доантичний період географічних відкриттів та розвитку географічної думки.

Стародавній Єгипет. Природні умови країни, загальні риси суспільного ладу. Завойовницькі походи єгиптян, їх напрямки та здійснені під час них географічні відкриття.

Ебла – археологічна сенсація ХХ ст. Держава еблаїтів, їхні мандри та географічні відкриття.

Аккадці – давні мешканці Месопотамії. Подорожі, завоювання й географічні відкриття аккадців.

Шумери, їхнє походження, мандри, завоювання, географічні відкриття.

Географічні відкриття еламітів, хеттів та хуритів.

Асирійці, їхні завойовницькі походи та географічні відкриття. Значення відкриттів асирійців.

Географічні відкриття стародавніх індійців та китайців, їхні уявлення про світ.

Фінікійці та карфагеняни – володарі морів ІІ – 1-ї пол. І тис. до Хр. Географічні відкриття стародавніх фінікійців та карфагенян.

Розділ 1.3. Античний період географічних відкриттів та розвитку географічної думки.

Подорожі стародавніх греків. Похід на Трою (Іліон) і його географічне значення. Карта Ойкумени за Гомером.

Гекатей Мілетський, Геродот Галікарнаський і початки наукової обробки зібраної географічної інформації. “Periodos ges” Гекатея, “Історія” Геродота. Геродотові дані про Скіфію-Праукраїну. Карта Ойкумени за Геродотом. Гіппократ і його подорожі, їх географічне значення.

Розвиток географічної думки в рамках натурфілософії. Фалес, Анаксимандр, Анаксимен, Геракліт.

Піфей і його географічні відкриття, їх значення.

Аристотель і географічні аспекти його філософських поглядів. Карта світу за Аристотелем.

Ератосфен – фундатор географії як самостійної науки. Вимірювання Ератосфеном розмірів Землі. Карта Ойкумени за Ератосфеном.

Кратес із Малоса та його найперший глобус.

Страбон і розвиток ним ідей Ератосфена. Праця Страбона “Географія” та її значення.

Римські вчені – Пліній Старший, Тит Лукрецій Кар, Помпоній Мела – і їх внесок у розвиток географічних знань. Карта світу за Помпонієм Мелою.

Клавдій Птолемей і розвиток ним знань про світ. Геоцентрична система. Подорожі та карта Ойкумени Птолемея.

Розділ 1.4. Середньовічний період географічних відкриттів та розвитку географічної думки. Історико-географи раннього Середньовіччя. Амміан Марцелін, Пріск Панійський, Прокопій Кессарійський, Йордан та їхні географічні відомості. Карта світу Косми Індикоплова.

Плавання ірландців в Атлантичному океані.

Нормани та перше відкриття ними Нового Світу.

Літературні пам’ятки Старокиївської Руси-України. “Літопис Аскольда”, “Повість минулих літ”. Інформація про природу та населення Руси-України.

Дані про Старокиївську державу у Костянтина Багрянородного.

Арабські географи-мандрівники. Ібн-Хордадбех, ібн-Фадлан, ал-Масуді, ал-Ідрісі, ал-Хварізмі, ібн-Баттута, ал-Бакуві, їх подорожі. Особливості географічних досліджень арабських учених. Картографічна творчість арабських географів, причини її своєрідності.

Марко Поло та Афанасій Нікітін – видатні мандрівники Середньовіччя. Маршрути і значення їхніх подорожей.

Семінар 1. Найдавніше географічне знання.

Семінар 2. Географія античної доби.

Практичне заняття. Складання таблиці „Географічні дослідження у стародавньому світі”.

Модуль 2. Великі Географічні відкриття і розвиток географічних знань у нові часи.

Розділ 2.1. Доба Великих Географічних відкриттів.

Передумови Великих Географічних відкриттів. Морська активність Портуґалії. Принц Енрікі. Бартоломеу Діаш та його подорож уздовж Африки.

Відкриття Америки Х.Колумбом. Чотири плавання Колумба та їх результати. Встановлення факту відкриття Нового Світу А.Веспуччі й А.Вальдзеемюллером. Плавання Дж. Кабота. Наслідки відкриття Америки – колоніальні загарбання європейців у Новому Світі. Завоювання Мексики Ф.Кортесом та Перу Ф.Пісарро.

Відкриття морського шляху до Індії Васко да Ґамою. Портуґальські колонії в Індії.

Перше навколосвітнє плавання Ф.Маґеллана – Ель-Кано та його географічне значення.

Посилення англійської морської могуті. Витіснення англійцями іспанців та портуґальців з океанічних просторів. Ф.Дрейк і його навколосвітнє плавання.

Освоєння та колоніальне загарбання Західного Сибіру Єрмаком Тимофійовичем.

Наукові географічні досягнення за доби Великих Географічних відкриттів. Ґлобус М.Бегайма. Астрономічні відкриття М.Коперника, Дж. Бруно, Ґ.Ґалілея, Й.Кеплера.

Розділ 2.2. Географічні відкриття й дослідження ХVІІ–ХVІІІ ст.

Вихід Голландії як морської держави на світову арену. Відкриття А.Янсзоном Австралії. А.Тасман і його подорожі, їх географічне значення.

Московити – мореходи та землепроходці ХVІІ ст.: В.Поярков, С.Дежньов, Ф.Попов, Є.Хабаров; їхні географічні відкриття, їх значення.

Початки пошуків Північно-Західного та Північно-Східного проходів. Д.Баффін, В.Баренц, С.Челюскін.

Наукові експедиції ХVІІІ ст. С.Крашенниников, брати Лаптєви, Ф.Ляперуз. Відкриття й дослідження Камчатки, Новосибірських островів, Сахаліну. Відкриття й дослідження “російської Америки” – Аляски. В.Берінґ, Г.Шеліхов, Г.Саричев.

Плавання Дж.Кука, здійснені ним географічні відкриття, їх значення. Проблема пошуку “terra australis incognita” та її бачення Дж.Куком.

Карта світу де Віта, її проґресивні риси та “білі плями”.

Розділ 2.3. Географічні відкриття та розвиток науки в в ХІХ ст.

Наукове відкриття Південної Америки О.Гумбольдтом та Е.Бонпланом. Суть поняття “наукове відкриття”. О.Гумбольдт – предтеча теоретичної наукової географічної думки.

Навколосвітня подорож І.Ф.Крузенштерна та Ю.Ф.Лисянського. Ю.Ф.Лисянський – перший українець-керівник навколосвітньої подорожі.

Відкриття Антарктиди Ф.Ф.Беллінсгаузеном та М.П.Лазаревим. Етапи експедиції, її географічне значення.

Дослідження в Арктиці Скорсбі, де-Лонґа, П.Вранґеля. Плавання Північно-Східним проходом А.Е.Норденшельда.

Дослідження Центральної Азії П.П.Семеновим-Тян-Шанським, М.М.Пржевальським, П.К.Козловим, їх географічне значення.

Географічні відкриття й дослідження внутрішніх районів Африки. М.Парк, Д.Лівінґстон, Д.Кемерон, Г.Стенлі, значення їхніх експедицій.

Дослідження Нової Ґвінеї М.М.Миклухо-Маклаєм, їх географічне й антропологічне значення.

Відродження загального землезнавства та виникнення антропогеографії. К.Ріттер, Ф.Ратцель, Е.Реклю, П.Відаль де Ля Бляш. А.Геттнер і хорологічна концепція географії.

Початок диференціації географічної науки. Виокремлення геоморфології, метеорології, кліматології, океанології, генетичного ґрунтознавства й інших наук. Перша криза в географії та шляхи до її подолання.

Класичні методологічні підходи в географії – описовий, геокомпонентний, їх суть і розвиток у ХІХ ст.

Розділ 2.4. Географічні відкриття й дослідження ХХ - початку ХХІ ст.

Плавання Р.Амундсена Північно-Західним проходом. Пошуки шляхів до Північного полюса. Ф.Нансен і значення його експедиції. Відкриття північної навколополюсної зони Ф.Куком та Р.Пірі. Відкриття Південного полюса Р.Амундсеном та Р.Скоттом. Відкриття Північної Землі.

Вчення В.В.Докучаєва про зони природи – початок виходу географії з першої кризи. Поява некласичних методологічних підходів – геокомплексного, ландшафтного, їх суть. Л.С.Берґ – основоположник вчення про ландшафт. А.О.Григор’єв – фундатор вчення про географічну оболонку. Географічне середовище – новий об’єкт географії. Вчення В.І.Вернадського про біосферу, його географічне значення.

Підкорення людиною Джомолунґми та Маріанської западини.

Запровадження системного підходу в географії В.Б.Сочавою.

Початок екологізації географії. Поява геоекології та еколого-географічних дисциплін – екологічної геоморфології, екологічного ландшафтознавства тощо.

Поява постнекласичних методологічних підходів у географії, їх суть. Вчення про ноосферу Е.Леруа, П.Теяр де Шардена та В.І.Вернадського, його географічне значення. Відмінності в розумінні ноосфери французькими вченими та В.І.Вернадським. Сучасне бачення ноосферного підходу.

Синергетичний, екоеволюційний, пасіонарний підходи в географії. Еніологія, еніогеографія, еніоземлезнавство. Трансформація економічної та соціальної географії в суспільну. Сакральна географія. Геософія – філософія географічного простору.

Семінар 3. Зміна уявлень людства про Землю та світ за часів Відродження й Просвіти.

Семінар 4. Географія ХІХ – початку ХХІ сторіччя.

Практичне завдання. Складання таблиці „Доба Великих Географічних відкриттів”.

Практичне завдання. Складання картосхеми маршрутів найвидатніших мандрівників та мореплавців.

Творче завдання. Складання таблиці „Історія географічних відкриттів та географічних наук” із зазначенням конкретного внеску кожного вченого та мандрівника в розвиток знань про Землю.