- •1. Правові основи охорони праці
- •1.1. Державна політика в галузі охорони праці
- •2. Основні положення Закону України «Про охорону праці»
- •1.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •1.3. Пільги й компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.4. Охорона праці жінок та молоді
- •1.5. Організація охорони праці на виробництві.
- •1.7. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві
- •2. Санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату та стану повітря робочої зони
- •2.1. Мікроклімат виробничих приміщень та його нормування
- •2.2. Шкідливі речовини повітря робочої зони.
- •2.3. Основні вимоги до нормалізації мікроклімату
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •3. Виробниче освiтлення
- •3. 1. Вплив освітлення на здоров'я людини та її працездатність
- •3.2. Основні свiтлотехнiчнi величини та поняття
- •3.3. Класифiкацiя видів та систем виробничого освітлення
- •3.4. Основні вимоги до робочого освітлення
- •3.5. Характеристика джерел штучного освітлення
- •4. Захист від шуму
- •4.1. Характеристики та норми шуму на робочих місцях
- •4.2. Методи та засоби захисту від шуму
- •5. Електpобезпека
- •5.1. Дiя електричного струму на організм людини
- •5.2. Чинники впливу на важкість електротравматизму
- •5.3. Класифікація приміщень і електромереж за електронебезпекою
- •5.4. Нормування напруги дотику
- •5.5. Захист від ураження електричним струмом
- •6. Основи пожежної безпеки
- •6.1. Загальні відомості про горіння.
- •6.2. Хаpактеpистика речовин за пожежо- й вибухонебезпекою
- •6.3. Класифiкацiя виробництв та зон за пожежо- та вибухонебезпекою
- •6.4.Вогненестiйкiсть будинків і споруд. Заходи пожежної безпеки
- •6.5. Способи та засоби гасіння пожеж
- •Літератури
3. Виробниче освiтлення
3. 1. Вплив освітлення на здоров'я людини та її працездатність
Близько 90% всієї iнформацiї людина отримує за допомогою органів зору. Органiзацiя освітлення робочих місць має велике значення. Недостатнє чи нераціональне освітлення призводить до стомлення очей, розладу центральної
нервової системи, зниження розумової та фізичної працездатності, а в ряді випадків може бути причиною травматизму (близько 5% травм приходиться виникають внаслідок нераціонального чи недостатнього освітлення). У разі недостатньої чи швидко змінної освiтленостi органи зору змушені їпристосовуватись, що можливо за рахунок здатності очей - акомодацii, адаптації та конвергенцiї.
Для створення оптимальних умов зорової роботи кiлькiсть і якість освітлення слід пов'язувати з кольоровим оточенням. Так, якщо в інтер’єрі темні кольори, то для забезпечення необхідної освiтленостi використовують потужні джерела світла, оскільки темні поверхні поглинають значну частину світлового потоку та створюють контрастні світлотіні, що втомлюють очі. Причиною втомлюваності очей може бути також надмірна блискучість поверхонь конструкцій, нерівномірність освітлення. Залежно вiд спектрального складу світлових потоків, випромінюваних джерелами світла, по-різному сприймаються кольори поверхонь оточуючих предметів. З метою забезпечення сприятливих умов праці при проектуванні виробничих приміщень типи джерел світла та кольорової гами інтер’єру необхідно вибирати з урахуванням характеру роботи.
3.2. Основні свiтлотехнiчнi величини та поняття
Світло - це видима частина оптичного спектра електромагнітного випромінювання довжиною хвилі 0, 38-0,76 мкм. Попадаючи на сітчасту оболонку ока, воно викликає зорове відчуття.
Свiтлотехнiчнi величини – показники, що визначають виробниче освiтлення, основане на оцiнцi вiдчуттiв, виникаючих вiд впливу світлового випромінювання на очі. Розрізняють кiлькiснi та якiснi показники освiтлення виробничих приміщень. Основні кiлькiснi світлотехнічні показники: світловий потік, сила світла, освітленість та яскравість.
Світловий потік (Ф)–променева енергія, яку оцінює людське око за світловим відчуттям. Одиниця світлового потоку – люмен (лм) – дорівнює потоку, який утворюється в тілесному куті величиною 1 стерадіан (тілесний кут із вершиною у центрі сфери, який вирізає на поверхні сфери радіусом 1 м площину , рівну 1 м2. Розподіл світлового потоку в просторі враховує сила світла. Сила світла (I) – відношення світлового потоку до величини тілесного кута , у межах якого він поширюється рiвномiрно:
, (3.1)
де . Одиницею виміру сили світла є кандела (кд).
Освiтленiсть (Е) – густина світлового потоку на поверхні, що освітлюється – величина світлового потоку, який припадає на одиницю освітлюваної поверхні:
. (3.2)
Одиниця виміру освітленості – люкс (лк) – освітленість поверхні площею м2 за умов світлового потоку лм, який падає на неї. Зорове сприйняття освітлюваної поверхні залежить від сили світла, відбитого поверхнею в напрямку зору. Для кількісної оцінки зорового сприйняття введено поняття яскравості. Яскравість (L) – густина сили світла на поверхні, що освітлюється в заданому напрямку:
, (3.3)
де – кут мiж напрямком світлових променів та нормаллю до освітлюваної поверхні.
До основних якісних показників, що визначають умови зорової роботи, належать фон, контраст, видимість, осліпленіість та пульсація освітленості. Фон – це поверхня, на якій знаходиться об’єкт розрізнення – предмет, який розглядається, окрема його частина або дефект, що розрізнюється (крапка, лiнiя, товщина шрифту літер i та ін.).. Фон характеризується коефіцієнтом відбиття світлових променів від освітлюваної поверхні
(3.4)
де Фвідб і Фпад – відбитий і падаючий світловий потік, лм. Фон вважають: темним, якщо: ; середнім при ρ=0,2–0,4 світлим, якщо . Контраст (К) об’єкта з фоном можна охарактеризувати співвідношенням яскравості освітлення об’єкта розрізнення та фону і визначити за виразом:
. (3.5)
Контраст вважають великим, якщо , середнім, якщо К=0,2–0,5 і малим, якщо . Видимість характеризує здатність ока розрізняти об’єкт на фоні. Видимість визначають співвідношенням фактичної величини контрасту до його порогового значення , найменший контраст, який сприймають органи зору (.
Показник осліпленості (Р) є критерієм осліплювальної дії освітлювальної установки:
, % (3.6)
де і видимість у разі екранування блискучих джерел і у випадку, коли вони знаходяться у полі зору, відповідно. Для визначення рівня пульсації освітленості застосовують показник пульсації , який визначає співвідношення між максимальним та мінімальним рівнями освітленості:
, % (3.7)
Блискучість – це підвищена яскравість освітлених поверхонь, що погіршує видимість об’єктів.