29

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, СМОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПРИКЛАДНОЇ ЕКОЛОГІЇ

Обов’язкове домашнє завдання

з дисципліни “Охорона праці в галузі”

Залікова книжка № 07010286

Виконала студентка групи ІТ-71/2

Шулима О.В.

Перевірив Сидоренко С.В.

Суми 2011

Зміст

Контрольні питання з програми курсу 3

1 Трудовий договір 3

2 Безпека праці під час малярних робіт 6

3 Технологічний регламент як основа безпечних та здорових умов праці 8

4 Надання першої допомоги травмованим на будівельному майданчику 12

Контрольні задачі 15

Задача 1 15

Задача 2 16

Задача 3 17

Задача 4 18

Задача 5 19

Задача 6 22

Задача 7 23

Задача 8 24

Задача 9 26

Задача 10 27

Список використаної літератури 29

Контрольні питання з програми курсу

1 Трудовий договір

Трудовий договір — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі власник), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру, занять, місця проживання не допускається.

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватись законодавством України.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

У трудовій угоді обов’язково визначають місце роботи, посаду, за якою буде працювати працівник, заробітну плату, а також інші умови праці.

Згідно ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Додержання письмової форми є обов’язковим:

1. при організованому наборі працівників;

2. при укладені трудового договору про роботу з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

3. при укладенні контракту;

4. коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;

5. при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

6. (ст.87 КЗпП України).

7. при укладенні трудового договору з фізичною особою;

8. в інших випадках, непередбачених законом.

Трудовий договір після його укладання оформляється наказом про прийняття на роботу.

Трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Згідно ст.26 КЗпП України, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.

Умова про випробування повинна бути оговорена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

а) на осіб, які не доягли вісімнадцяти років;

б) на молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховничих закладів;

в) на молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;

г) на осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

д) на інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону праці» проінформувати працівника під розписку про умови праці, про наявність на його робочому місці ще не усунутих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про права працівника на пільги та компенсації відповідно до законодавства і колективного договору за роботу в таких умовах.

Вищеозначені вимоги поширюється на всі випадки наймання працівника на роботу незалежно від виду і форми укладення трудового договору.

До початку роботи роботодавець зобов’язаний проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони (ст. 29 КЗпП).

Працівникові не може пропонуватися робота, яка, відповідно до медичного висновку, протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки і таких, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про охорону праці» роботодавець при зміні виробничих умов і розмірів пільг та компенсацій повинен не пізніш як за два місяці письмово попередити про це працівників…

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби (ст. 8 Закону України «Про охорону праці»).

Зобов’язання роботодавців щодо фінансування та організації обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій передбачено статтею 17 Закону України «Про охорону праці».

Крім того, згідно зі ст. аттею 42 Закону України «Про охорону праці», роботодавець за свій рахунок організовує навчання, забезпечує необхідними засобами уповноважених найманими працівниками осіб з охорони праці, звільняє їх від іншої роботи на передбачений колективним договором строк зі збереженням за ними середнього заробітку.