РОЗДІЛ 5

Критерії оцінювання знань студентів

Завершальним етапом вивчення дисципліни «Нормування праці» є проведення підсумкового контролю — семестровий іспит.

Удосконалення організації навчальної роботи в університеті здійснюється у двох найважливіших напрямах:

1. Поліпшення процесу навчання з боку кафедри (викладача) — якість лекцій, зміст семінарських (практичних) занять, структура і зміст питань екзаменаційних білетів, визначення чітких об’єктивних критеріїв оцінювання знань студентів.

2. Поглиблення змісту самостійної роботи з боку студента шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання навчальних модулів.

Існуюча в університеті традиційна методика організації письмових іспитів та оцінювання знань студентів потребують суттєвого вдосконалення і подальшого розвитку, оскільки вони ще не стали дієвими стимуляторами систематичного навчання всіх студентів.

Як уже зазначалось у розділі 3, застосування модульно-рейтин­гової системи є запорукою об’єктивного оцінювання якості роботи студента та рівня здобутих протягом навчання знань.

У цьому разі підсумкова оцінка студента визначається як сума всіх балів, отриманих за кожним з етапів контролю. Особливістю викладання дисципліни «Нормування праці» є те, що з кожної теми на кожне практичне заняття розроблено індивідуальні завдання. Таким чином, протягом навчання кожний студент виконує 10 письмових завдань (поточний контроль). Усі ці завдання виконуються у письмовій формі, і студент отримує рейтингові бали, що остаточно встановлюють його навчальний рейтинг.

Треба уважно ознайомитися з умовами визначення навчального рейтингу з дисципліни «Нормування праці».

Приклади письмових завдань для практичних занять з кожної теми наведено в розділі 2. Завдання для блочно-модульного контролю наведені в розділі 3.

Рівень знань за поточного і проміжного контролю визначається за допомогою таких критеріїв:

Вид занять		Кількість	Максимум балів	Разом
І. Робота в семестрі		12	5	60
Модуль І	Практичні заняття	6	5	30
	Контрольна робота	1	5	5
Модуль 2	Практичні заняття	4	5	20
	Контрольна робота	1	5	5
ІІ. Іспит
Відповіді на питання		8	5	40
Разом:		—	—	100

1. Оцінка «відмінно» (5 балів) — коли студент дає обґрунтовані, теоретично правильні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал з логічною послідовністю, робить узагальнення і висновки; укладається у відведений строк; грамотно й акуратно оформляє виконання завдання; був присутній на лекціях, має конспект.

2. Оцінка «добре» (4 бали) — коли студент володіє знанням матеріалу завдання на рівні п. 1, але ним допущені незначні помилки у формулюванні термінів, категорій, розрахунків; коли з допомогою викладача студент швидко орієнтується і знаходить правильні відповіді. Присутність на лекціях і практичному занятті обов’язкові.

3. Оцінка «задовільно» (3 бали) — коли студент дає неправильну відповідь на одне запитання; або на всі запитання дає малообґрунтовані невичерпні відповіді; допускає грубі помилки в розрахунках і тільки за допомогою викладача може виправити зроблені помилки. При цьому враховується наявність конспекту з конкретної лекції теми, самостійність виконання завдання.

4. Оцінка «незадовільно» (2 бали) — коли студент дає неправильні відповіді на 2—3 запитання, допускає грубі помилки в розрахунках, не може їх виправити, не має конспекту лекції, виконує практичне завдання або контрольну роботу не в строк.

5. Один бал — коли студент ухиляється від виконання завдання без поважної причини, не був присутній на лекції, не має конспекту.

Якщо студент був відсутній на конкретному практичному занятті з поважних причин, викладач організовує поза розкладом спеціальне заняття (за затвердженим графіком індивідуальної роботи) для перевірки знань шляхом опитування, тестування тощо.

Студент допускається до підсумкового іспиту, якщо він отримав залік за результатами поточного і проміжного контролю, що є свідченням виконання ним усіх вимог навчальної роботи. Студент не отримує заліку, якщо він виконав менше ніж 50% завдань, тобто набрав менше ніж 30 балів за роботу протягом семестру.

Викладач дисципліни за рішенням кафедри має право:

— надавати заохочувальні бали за творче виконання завдань, за додаткову індивідуальну роботу, яка сприяє поглибленому вивченню курсу (написання реферату, огляд літератури, участь у конферен­ціях, публікації статей тощо);

— вилучати бали за пропуски групових занять, несвоєчасне виконання завдань, відпрацювання пропусків у встановлені строки.

Під час організації і проведення підсумкового іспиту викладач керується «Положенням про організацію і методику проведення семестрових іспитів», затвердженим Вченою радою університету (07.04.1993 р.), «Пам’яткою педагогічного працівника КДЕУ», а також рішеннями кафедри з цього питання.

Згідно з рекомендаціями Науково-методичної ради університету від 20.05.1997 р. «Про вдосконалення методики проведення письмових іспитів та оцінювання знань студентів», підсумковий іспит здійснюється за допомогою білетів, побудованих у формі тестів. Кожний білет містить 8 (вісім) завдань і запитань, на кожне з яких наведено кілька варіантів відповіді, і лише одна є правильною. Окремі питання вимагають лише однієї правильної відповіді. Як уже зазначалося, максимальна кількість балів становить 40 балів, тобто передбачає правильні відповіді на всі 8 запитань.

Остаточна підсумкова оцінка становить 100 балів. Вона складається з двох оцінювальних блоків: перший блок — бали за роботу протягом семестру (60—30 балів); другий блок — іспит (40 балів).

Навчальний рейтинг студента переводиться в іспитові оцінки за встановленою чотирибальною системою для запису в залікову відомість та залікову книжку за такою шкалою:

«відмінно» — від 90 до 100 балів;

«добре» — від 80 до 90 балів;

«задовільно» — від 50 до 80 балів;

«незадовільно» — до 60 балів включно.

Щоб студент краще зорієнтувався під час підготовки до іспиту, нижче наведено кілька прикладів змісту і форми тестових білетів.