Основні показники системного плану забору і розподілу води

1.Площа системи нетто, га

2.Площа зволоження , га (див. табл. 5.1, сума графи 3).

га

3. Площа зволоження в гектарополивах , га

га

де: - середня кількість зволожень, приймається з показників господарського плану зволоження.

4. Загальна кількість води, яка забирається з джерел зволоження за вегетаційний період , тис. м3

,

де: - середньодекадні витрати води на зволоження, м3/с (табл. 7.1).

Або можна визначити на основі середньодекадної витрати, яка забирається із джерел зволоження за декаду з середньою потребою у воді ().

4. Норма (ліміт) водозабору L, м³/га

м³/га.

Розділ 6. Технічна експлуатація осушувально-зволожувальної системи

Склад робіт і заходів з технічної експлуатації систем

Основними заходами з технічної експлуатації меліоративних систем є нагляд, догляд і ремонт, від своєчасності проведення яких залежить ефективність використання меліоративних земель.

Нагляд за меліоративними системами включає: контроль дотримання правил використання окремих елементів системи; встановлення причин, що викликають руйнування або порушення режиму роботи окремих елементів; спостереження за водним режимом шляхом проведення замірів рівнів води в спостережувальних свердловинах і на гідрометричних постах; контроль за дотриманням правил агротехніки на меліоративних землях; контроль дотримання протипожежних заходів на торфових ґрунтах; виявлення місць можливого виникнення аварій; охорону відкритих каналів і закритої мережі.

Догляд за меліоративними системами здійснюється систематично. Він включає наступні роботи: попередження руйнувань і пошкоджень споруд; видалення із водоприймачів і каналів обвалів ґрунту, наносів, сміття, чагарників тощо; скошування рослинності на відкосах і смугах відводу каналів, дамбах і кюветах не менше 2 разів за вегетаційний період; очистку від наносів оглядових колодязів, дренажних гирл, трубчастих регуляторів тощо; виправлення знаків берегової обстановки, дрібних пошкоджень на каналах і спорудах; підготовку споруд до пропуску повені; консервації системи на зиму.

Ремонти меліоративних систем поділяються на поточні, капітальні та аварійні.

Об’єм робіт, вид і характер ремонту визначається за результатами обстеження. Потреба в техніці і робочій силі для виконання робіт з технічної експлуатації меліоративних систем визначається складом і об’ємом робіт, які, в свою чергу, залежать від типу меліоративної системи і характеру природних умов.

Для виконання курсових проектів з експлуатації ВГО можна виділити наступні типи меліоративних систем:

закриті осушувально-зрошувальні системи з підгрунтовим зволоженням (з додатковою подачею води із джерела) на торфових ґрунтах (I);

закриті осушувально-зволожувальні системи з підгрунтовим зволоженням (з додатковою подачею води із джерела) на мінеральних ґрунтах (II).

Всі роботи з технічної експлуатації розподіляються по окремих періодах року:

роботи в зимовий період (грудень – лютий);

підготовка системи до пропуску повені і її пропуск (березень – перша половина квітня);

роботи на системі у вегетаційний період (друга половина квітня – вересень);

підготовка системи до зими (жовтень – листопад).

Норми затрат ручної праці по технічному догляду і поточному ремонту меліоративних систем на 1000 га площі в люд.-днях наведені в таблиці 8.1.

Таблиця 6.1