33.Заповідні місця Хмельницької області

 Загальна кількість природно-заповідних територій та об’єктів складає 471 одиниць, з них 39 – загальнодержавного значення, решта – місцевого значення.

 Найбагатшою на унікальні екокомплекси є північно-західна частина області, крізь яку пролягає унікальний феномен природи – Товтровий кряж, а також південно-східне Придністров’я, до якого відноситься Дністровський басейн з низкою його лівих приток. Звідси очевидним той факт, що саме у південній частині області створення найбільшого у Центральній Європі національного природного парку «Подільські Товтри». Мета створення даної природоохоронної установи області – захист та охорона біологічного і ландшафтного різноманіття Товтрового кряжу і Дністровсько-Смотрицького схилів.

 Територія Поділля, яка включає Товтровий кряж, відповідає всім умовам для організації національного парку. Унікальні геологічні утворення цієї території – національне надбання України . Товтровий кряж  - бар’єрний риф, утворений рифотворними організмами Сарматського моря. Товтри почали формуватися там, де були скупчення мохуваток, верметусів, устриць, на яких потім будувались узбережні рифи. Ландшафти регіону мало змінені, багаті на різноманітні рекреаційні ресурси, зберігають рідкісні ендемічні види фауни і флори, в тому числі занесені до “Червоної Книги”.

На цій території органами охорони  природи зареєстровано 11 державних заказників, 27 заказників місцевого значення; три заповідних урочища, 95 пам’яток природи місцевого значення, два парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва; 4 пам’ятки природи загальнодержавного значення; державний ботанічний сад.

  Зону Малого Полісся репрезентує перший в області регіональний ландшафтний парк «Мальованка» на території Шепетівського та Полонського районів.

Територія парку повністю відповідає вимогам, які висуваються до регіональних ландшафтних парків. На його території переважає відносно незмінений природний ландшафт. Лісистість території становить близько 90%. Тут є чимало осередків природних екотопів, на яких встановлений природоохоронний режим - це заказники і пам'ятки природи. На території парку виявлено лісовий, лучний та болотний типи рослинності, фрагментарно представлена водна рослинність.

Серед лісів парку є як хвойні, так і широколистяні. Розміщуються вони на різних частинах території.

Виявлено 37 регіонально рідкісних видів, які охороняються на Хмельниччині — це, наприклад, осока кульконосна, лазурник трилопатевий, цирцея проміжна. Деякі види рослин - баранець звичайний, їжача голівка мала, синюха голуба, зимолюбка зонтична, сухоцвіт багновий, осоки Буксбаума та Гартмана, верба лапландська - виявлені  вперше  для  Хмельницької області.   Вони  тепер увійдуть до списку рослин, що підлягають охороні в Хмельницькій області.

Ядро фауни парку складають представники двох фауністичних комплексів - лісового та гідрофільного. Унікальні захисні та кормові умови більшості ділянок сприяють тому; що тут стабільною є чисельність основних мисливських звірів, ссавців, птахів, плазунів.

 У парках – пам’ятках садово-паркового мистецтва, у дендропарках, заповідниках, заказниках, ботанічних садах, лісопарках зібрано різноманітні колекції екзотичних рослин відкритого і закритого ґрунту.

 До парків – пам’яток садово-паркового мистецтва, де найбільше збереглося реліктових, екзотичних та унікальних насаджень належать:

АНТОНІНСЬКИЙ ПАРК, ГОЛОЗУБИНЕЦЬКИЙ ПАРК, МАЛІЄВЕЦЬКИЙ ПАРК, МИХАЙЛІВСЬКИЙ ПАРК,  НОВОСЕЛИЦЬКИЙ ПАРК, НОВОСЕЛИЦЬКИЙ ПАРК, САМЧИКІВСЬКИЙ ПАРК, МИНЬКОВЕЦЬКИЙ ДЕНДРОПАРК, МАКІВСЬКИЙ ПАРК, ВИНОГРАДІВСЬКИЙ ПАРК , СКАРЖИНСЬКий ПАРК, ГОВОРІВСЬКИЙ, ДЕНДРОПАРК КАМ′ЯНЕЦЬ – ПОДІЛЬСЬКОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АКАДЕМІЇ, ГОЛОСКІВСЬКИЙ ПАРК , ГАННОПІЛЬСЬКИЙ ПАРК , КРИВИНСЬКИЙ ПАРК, СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПАРК

Серед парків - пам’яток садово – паркового мистецтва місцевого значення ДЕНДРОПАРК «ПОДІЛЛЯ» – скарбниця цінних місцевих та інтродукованих деревних і кущових порід. Його колекція нараховує понад 400 видів і форм дерев та кущів, з яких заслуговують на увагу платан східний, сосна європейська, кримська, софора і катальпа японські, тис ягідний, дугласія зелена, аралія маньчжурська, екзохорда Альберта, маклюра оранжева, клоничка периста, береза біла, великоквіткова, маньчжурська, Литвинова, паперова, Шмідта, японська, дугласія зелена або псевдотсуга тисолиста і багато, багато інших цікавих порід і видів.

Серед зелених зон міста особливе місце займає парк культури та відпочинку ім. 500-річчя м. Хмельницького.

За даними наших досліджень на території парку культури та відпочинку зростає 51 вид та форма, переважно (53 %) місцевих порід дерев і кущів. Проте, серед насаджень парку є чимало інтродуцентів, серед них: ялина колюча, модрина європейська та туя західна різноманітних форм, гортензія деревовидна, слива Піссарда (пурпурнолиста форма), горобина проміжна (шведська)...

Зберегти та відновити втрачену зеленими насадженнями функціональну ефективність, призупинити процес розпаду і запобігти повній їх загибелі можна лише шляхом направленого антропогенного втручання, тобто шляхом реконструкції.

На території парку, що стала лісопарком, доцільно провести ряд відновлюваних заходів. Одним з найефективніших прийомів реконструкції, на даному етапі, є проведення санітарних та ландшафтних рубок, які забезпечать проріджування і освітлення насаджень. Обов’язково слід обрізати крони, що є одним з постійних методів догляду за наземною частиною дерев і кущів. Завдяки їй ліквідуються сухі, пошкоджені гілки і сучки, що знижують декоративність рослин і сприяють появі дупел.

34) Зараз досить добре вивчені фактори середовища, що чинять найпотужнішу мутагенну дію, тобто призводять до появи мутацій. Виділяють три основні групи! таких факторів: фізичні, хімічні й біологічні.

Фізичні мутагени. Найбільш ефективним фізичним мутагеном є іонізуючі випромінювання. Проходячи крізь клітини, рентгенівські промені, гамма-промені, ядерні частинки й інші іонізуючі випромінювання на своєму шляху вибивають електрони із зовнішніх оболонок атомів або молекул, перетворюючи їх на позитивно заряджені частинки. Іонізуюче випромінювання може вплинути на ДНК як прямо, так і опосередковано, через іонізовані молекули й атоми інших речовин.

Хімічні мутагени. Відомі кілька типів хімічних мутагенів, що відрізняються будовою та механізмом дії. Хімічні мутагени викликають мутації всіх типів. § 15, стор. 84, прочитайте останній абзац

Біологічні мутагени. Існують біологічні мутагени: молекули ДНК і віруси. Установлено, що цілий ряд мутацій у тварин, рослин і людини — це результат дії вірусів.

Закон генетичної різноманітності. Все живе генетично різне й має тенденцію до збільшення біологічної різнорідності