48. Стан земельних ресурсів Хмельницької області.

Земельний фонд області складає більше 2000 тис. га, в структурі земельного фонду майже3/4 території зайнято с/г землями . Площа с/г угідь зменшується,а в свою чергу збільшується кількість забудованих земель.

У користуванні сільськогосподарських підприємств знаходяться 1/3 земель від загальної площі. З розподілу земель і розрізі землекористувачів і власників землі очевидно, що найбільша питома вага земель знаходиться у власності і користуванні громадян – в тому числі наданих для:

- ведення фермерського господарства ;- ведення товарного с/г виробництва ; - особистого селянського господарства ;- будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ; - ведення садівництва ;- дачного і гаражного будівництва ;- городництва ;- сінокосіння і випасання худоби ;- здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності .

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси є високий ступінь розораності сільськогосподарських угідь, складний рельєф, порушення агротехніки вирощування сільськогосподарських культур, відходи промислового виробництва, забудова.

Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість грунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою при охороні природи і благополучного життя людей. Одним із найважливіших показників родючості є забезпеченість грунту гумусом. В цілому по області середньозважений показник забезпеченості гумусом складає 2,17%.

49. На території області загальна площа деградованих земель, які підлягають залуженню становить 373,7 тис. га. На реалізацію Програми розвитку земельних відносин Хмельницької області на 2001-2010 роки передбачено 616,710 тис.грн., а саме на проведення в 2009 році вишукувальних робіт, розроблення проектної документації та здійснення на їх основі консервації деградованих та малопродуктивних угідь (схеми консервації малопродуктивних, деградованих і не придатних для сільськогосподарського використання земель державної власності).

Розроблені схеми консервації малопродуктивних, деградованих і не придатних для сільськогосподарського використання земель державної власності на території 20 районів на загальну площу 7542,39 га (під заліснення) та 1234,6 га (під залуження).

На даний час з обласного бюджету на фінансування вищезазначених робіт кошти поступили не в повному обсязі, а саме 557,264 тис.грн.

В 2009 році з Державного бюджету кошти на проведення заходів з охорони земель не виділялись.

На основі зазначених схем у 2010 році розроблятимуться проекти землеустрою щодо консервації земель (шляхом заліснення) з подальшою передачею цих земель до державних лісогосподарських підприємств.

За 2009 рік створено 32 га - полезахисних лісових смуг, 183 га - створено захисних лісових насаджень, в тому числі 48,7 га – в прибережних смугах річок і водойм та 134,3 га – на виключених із сільськогосподарського виробництва малопродуктивних землях

50) Енергетика - найважливіший фактор у процесі перетворення природи людиною. Виробництво енергії, її транспортування і споживання набули глобального характеру. Створений людством енергетичний потенціал забезпечує сучасні технології освоєння навколишнього космічного простору. Поряд з тим майже 80% усіх видів забруднення біосфери зумовлює саме енергетична промисловість, яка включає добування, переробку і використання палива.

Енергетика, яка охоплює процеси виробництва (видобутку), перетворення, транспортування ПЕР, є організаційно складною еколого-економічною та виробничо-технологічною системою, що активно впливає на довкілля. Характерна особливість цього впливу полягає у багатоплановості (одночасний вплив на різні компоненти навколишнього середовища: атмосферу, гідросферу, літосферу, біосферу) та різноманітності характеру впливу (відчуження територій, спотворення ландшафтів, механічні порушення, хімічне та радіоактивне забруднення, теплові, радіаційні, акустичні та інші фізичні впливи). Ці негативні наслідки виявляються не лише в локальному і регіональному, а й у глобальному масштабі. Тому одним з головних завдань функціонування енергетики України та основним напрямом її подальшого розвитку є створення передумов для забезпечення потреб країни в ПЕР за безумовного додержання вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, мінімізації негативного впливу на довкілля з урахуванням міжнародних природоохоронних зобов'язань України, соціально-економічних пріоритетів та обмежень.

51.Кислотні дощі – одна з глобальних екологічних проблем людства. Вона з’явилась внаслідок забруднення атмосфери. Стоїть поряд з парниковим ефектом, озоновими дірками і смогом. Сам термін «кислотні дощі» ввів англійський хімік більш ніж 100 років тому

У водяних екосистемах кислотні опади викликають загибель риб та інших водяних мешканців. Підкислення води рік і озер серйозно впливає і на сухопутних тварин, тому що багато звірів і птахів входять до складу харчових ланцюгів, що починаються у водяних екосистемах. Разом із загибеллю озер стає очевидною і деградація лісів. Кислоти порушують захисний восковий покрив листів, роблячи рослини більш уразливими для комах, грибів і інших патогенних мікроорганізмів. Під час посухи через ушкоджені листи випаровується більше вологи. Вилуджування біогенів із ґрунту і вивільнення токсичних елементів сприяє уповільненню росту і загибелі дерев. Можна припустити, що відбувається і з дикими видами тварин, коли гинуть ліси. Якщо руйнується лісова екосистема, починається ерозія ґрунту, засмічення водоймищ, повінь і погіршення запасів води стають катастрофічними. Підкислення ґрунту азотнокислими дощами стимулює розвиток лісових шкідників. У результаті закислення в ґрунті відбувається розчинення живильних речовин, життєво необхідних рослинам; ці речовини виносяться дощами в ґрунтові води. Одночасно вилуджуються з ґрунту і важкі метали, що потім засвоюються рослинами, викликаючи в них серйозні ушкодження. Використовуючи такі рослини в їжу, людина також одержує разом з ними підвищену дозу важких металів.Також Кислотні дощі роз'їдають метали, фарби, синтетичні з'єднання, руйнують архітектурні пам'ятники

Як зробити повітря чистим і уникнути кислотних дощів:

1) Зменшення кількості ТЕС за рахунок будівництва більш потужних, забезпечених новітніми системами очищення й утилізації (корисного використання) газу та пилу. Як відомо, одна потужна ТЕС забруднює повітря менше, ніж сотня котелень тієї самої сумарної потужності.

2) Очищення вугілля до його надходження в топки ТЕС від піриту (сірчаного колчедану).

3) Заміна вугілля та мазуту для ТЕС на екологічно чисте паливо – газ. ТЕС, які працюють на природному газі, крім СО (останній теж можна вилучити з диму), не викидають у повітря шкідливих газів.

4) Регулювання двигунів внутрішнього згорання в автомобілі, встановлення на них спеціальних каталізаторів, що нейтралізують чадний газ до СО.

5) Озеленення місті сіл.

6) правильне планування житлових і промислових районів у межах міста.