35) Червона книга. Її призначення та особливості.

Червона книга України - основний державний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних рослин і тварин у країні, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Мета заснування Червоної книги - поліпшення охорони рідкісних та таких, що знаходяться під загрозою зникнення видів рослинного і тваринного світу; є основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин.

У 2009 р. вийшло третє видання Червоної книги України. До нього занесено 542 види тварин: гідроїдні поліпи (2 види), круглі (2) та кільчасті (9) черви, ракоподібні (31), павукоподібні (2) та багатоніжки (3), ногохвістки (2), комахи (226), молюски (20), круглороті (2) та риби (69), земноводні (8), плазуни (11), птахи (87), ссавці (68). Кількість видів тварин у третьому порівняно з другим виданням збільшилась на 160 видів, а у другому порівняно з першим — на 297 видів. Таким чином, з урахуванням приблизно однакових проміжків часу між виданнями Червоної книги України, спостерігається певне уповільнення темпів зменшення втрати різноманіття окремих таксономічних груп фауни України. Разом з тим, викликає занепокоєння суттєве збільшення у Червоній книзі Україні кількості видів риб та ссавців.

До третього видання «Червона книга України» (рослинний світ) занесено 826 видів рослин і грибів. Кількість видів рослин у третьому порівняно з другим виданням збільшилась на 285 видів, а у другому порівняно з першим — на 390 видів. Таким чином, з урахуванням приблизно однакових проміжків часу між виданнями Червоної книги України, спостерігається певне уповільнення темпів зменшення втрати різноманіття видів рослин і грибів України.

У виданні Червоної книги 2009 року для видів застосовано наступні критерії: (структура червоної книги)

1. Вразливий

2. Зникаючий

3. Не достатньо відомий

4. Неоцінений

5. Рідкісний

Том «Тваринний світ» складається з наступних розділів: Гідроїдні поліпи; Круглі черви; Кільчасті черви; Ракоподібні; Павукоподібні; Багатоніжки; Ногохвістки; Комахи; Молюски; Круглороті; Риби; Земноводні; Плазуни; Птахи; Ссавці.

Том «Рослинний світ» складається з наступних розділів:Судинні рослини; Водорості; Мохоподібні; Лишайники; Гриби.

36. Економ та мед наслідки Чорноб аварії

Аварію на Чорнобильській АЕС, що трапилася в 1986 р., вважають найбільшою техногенною катастрофою людства й величезною екологічною бідою, внаслідок якої довкілля зазнало сильного радіоактивного забруднення.

Внаслідок викидів у повітря великої кількості радіоактивних речовин відбулося стійке і довготривале забруднення території радіонуклідами, які мають здатність нагромаджуватися у ґрунті, воді, організмах і шкідливо впливати на довкілля, людей і тварин.

Навколо Чорнобильської АЕС у радіусі 30 км створено зону відчуження (Чорнобильську зону), з якої було відселено тисячі людей і де заборонено вирощувати сільськогосподарські культури, збирати ягоди, гриби, ловити рибу, пити воду, палити дерева чи листя.

Стан навколишнього природного середовища значною мірою впливає на здоров'я і тривалість життя людей.

Наслідки Чорнобильської аварії є катастрофічними для всіх сфер життєдіяльності людини. Особливо загрозливим є той факт, що радіоактивне опромінення нанесло величезний руйнівний вплив на фізичне та психічне здоров’я населення. Надзвичайно важким тягарем наслідки катастрофи стали для підростаючого покоління, яке є особливо вразливим і незахищеним через його вікові особливості.

Основними захворюваннями, яке спричинили наслідки аварії на ЧАЕС є гострі лейкози у ліквідаторів аварії та  рак щитовидної залози, що виникав після аварії, це підтверджено експертами МАГАТЕ. Однак, крім безпосереднього впливу радіоактивного забруднення, слід враховувати і стресові реакції, наслідки яких мають дуже велике значення: від порушень імунітету до розвитку нейроциркуляторної астенії.

39. а даними зоологів тваринний світ - фауна України нараховує 44800 видів, із яких 98,5% - безхребетні, у тому числі 20 тис. видів молюсків. Хребцевих - 800 видів, з яких 108 - ссавці, птахів - 367, плазунів - 21, земноводних - 17, риб - 250, інших видів - 12. Флористично найбільш багаті регіони - Крим і Карпати - 2012 видів, з яких 92 - ендеміки, Полісся - 1403 види. В степовій зоні - Донецький кряж - 2400 видів, із них 240 ендеміків.

З метою спасіння фітогенофонду до нового видання Червоної книги України внесено понад 450 видів квіткових і вищих спорових рослин (10% флори ) 28 - мохоподібних, 27 - лишайників, 17 - водоростей, 30 видів грибів. У 1980 р. була вперше видана офіційна "Червона книга України", до якої було занесено 151 вид рослин. До її другого видання вже було занесено 38 видів тварин (з них 60% - безхребетні), 531 вид рослин, грибів, у тому числі 429 видів судинних рослин, що складало 12% всієї дикої флори України.

У порівнянні зі списком 1976 р. кількість видів тварин, рослин, занесених в Червону книгу України, збільшилася майже в 4 рази. Через двадцять років (1996) це співвідношення збільшилося майже в 10 разів. У 2003 р., на Слуханнях Верховної Ради України про стан природи в державі, підкреслювалося, що якщо в 1980 р. до Червоної книги України було занесено 85 видів тварин, то на момент Слухань - вже 382.

Цілком вимерли дикі бики - тури, які на території України зустрічалися ще в середині XVI ст. Остання самка-туриця загинула в 1627 р. у мисливському господарстві поблизу Варшави. Про численні табуни диких коней - тарпанів повідомляють письмові джерела XVIII ст., але вже в 1866 р. невеличкий їхній табун з шести голів бачили в останній раз. Останній тарпан дожив до початку XX ст. в зоопарку.

За даними зоологів тваринний світ - фауна України нараховує 44800 видів, з яких 98,5% - безхребетні, в тому числі 20 тис. видів молюсків. Хребцевих - 800 видів, з яких 108 видів ссавців, птахів -367, рептилій - 21, земноводних - 17, риб - 250, інших видів - 12.

Згідно з "Загальнодержавною програмою збереження біорізноманіття на 2005-2025 роки" біорізноманіття є національним багатством України, збереження та невиснажливе використання якого визнано одним з пріоритетів державної політики в сфері природокористування, екологічної безпеки та охорони довкілля, невід'ємною умовою поліпшення його стану та екологічно збалансованого соціального, економічного розвитку.

Цьому сприяють такси (плати) за пошкодження, або знищення об'єктів, занесених до Червоної книги України (табл. 8, Додаток 2), за незаконний проїзд транспорту (табл. 11 Додатку 2), за свавільне використання площ природно-заповідного фонду (табл. 12 Додатку 2).

До Червоної книги України занесено 511 видів рослин і 382 види тварин. За багатством біорізноманіття Україна поступається в Європі тільки Франції, і це покладає на неї високу відповідальність за його збереження. Водночас біорізноманіття є природним капіталом, а отже, рівень його збереження визначатиме вже в найближчому майбутньому долю держави. Збереження біорізноманіття є сьогодні також однією з вирішальних умов збереження самобутності нації.

Це пов'язано з тим, що різноманіття, і насамперед рослинного світу, який є автотрофним блоком біосфери і початковою ланкою всіх процесів, які відбуваються в екосистемах, забезпечує функціонування, стабільність та екорівновагу біосфери.

Крім Червоної книги існує "Зелена книга" - офіційний документ, затверджений Кабінетом Міністрів України, в який заносять рідкісні рослини, що зникають, або ті, що знаходилися в Червоній книзі, але їх вдалося вивести з-під загрози зникнення.

40) Джерел забруднення води багато, основними з них є:

· стічні води промислових підприємств;

· побутових стоках комунального господарства;

· стічні води сільського господарства;

· води шахт, нафтопромислів, рудників;

· відходи виробництв при видобут­ку різних корисних копалин;

· відходи деревини в деревообробній про­мисловості;

· скиди водного і залізничного транспорту тощо.

З усіх джерел забруднення води основне значення мають виробничі стічні води. Найбільшими забрудниками поверхневих і підземних вод є:

· хімічна промисловість,

· чорна металургія;

· кольорова металургія;

· коксохімія;

· важке, енергетичне і транспортне машинобудування;

· кому­нальне і сільське господарство.

41. Дослідження, початі в останні десятиліття минулого століття і продовжені пізніше, показують, що в Чорному морі під сильним впливом різних видів практичної діяльності людини змінився не тільки колір, але й інші властивості морського середовища. Це море піддається найбільшому антропогенному пресу в Європі, чому сприяють наступні обставини: велика площа водозбору – більш 2,3 млн. тис. км2, що приблизно в п’ять разів перевищує площу дзеркала моря; специфіка гідрологічного режиму (обмежений водообмін із сусідніми морськими басейнами – не більш 0,1% від об’єму моря в рік; значне розшарування вод по щільності; уповільнений вертикальний обмін водних мас – сотні років); наявність у північно-західній частині моря великої мілководної шельфової зони 964 тис. км2 (із загальної площею шельфу в 100 тис. км2); відсутність на глибинах 100–200 м життєво важливого кисню; сірководнева зона займає 87% об’єму вод.  Значним стало забруднення акваторії Чорного моря шкідливими речовинами, особливо нафтопродуктами. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС відбулося забруднення вод Чорного моря радіонуклідами. Хімічне та інші види забруднення негативно позначилися на його біоті, що призвело до зменшення запасів промислових риб, а їхню екологічну нішу зайняла медуза аурелія. Значна кількість поживи та відсутність конкурентів надало їй можливість швидко збільшити чисельність популяції.

42) Еко стан А\М та заходи його норм.

Підвищення солоності морської води (до 14%о) Внаслідок скорочення річкового стоку через будівництво водоймищ і збільшення забору води, скорочення кормової бази, зниження біопродуктивності, забруднення та цвітіння води.

43. Річкова сітка Хмельницької області представлена басейнами Дністра (займає 7,74 т.км² або 37,6% території ), Південного Бугу (4,59 т.км² або 22,4%) і Дніпра (8,25 т.км2 або 40% території області).Згідно уточнених данних гідрографічна сітка області нараховує 3733 водотоків загальною довжиною 12880 км, в т.ч. великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км); середні річки: Случ (119 км), Горинь (150 км), Збруч (247 км), а також 3728 малих річок і водотоків, загальною довжиною 12072 км.Водні ресурси Хмельницької області складаються з поверхневого стоку в середньому 2,1 млрд. м³/рік і запасів підземних вод. Водозабезпеченність місцевим поверхневим стоком на одного жителя області становить 1,6 тис.м³ при середній по державі 1,1 тис.м³, проте води нерівномірно розподіляються як по території, так і по сезонам року, але всі галузі народного господарства забезпечені необхідною кількістю води. На території Хмельницької області cкид зворотних вод у водні об′єкти здіснюють 77 водокористувачів. Повна біологічна очистка з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об'єкти здійснюється на 52 комплексах очисних споруд.Загальні скиди стічних вод становили 53,81 млн.м³ в минулому році було скинуто 57,43 млн. м³ стічних вод. Зменшились обсяги недостатньо-очищених стічних вод, в 2009 році вони становили 2,851 млн.м³, у 2008 – 2,887 млн.м³, що пояснюється, очевидно, покращенням роботи очисних споруд. Одним з напрямків роботи Держуправління є екологічний моніторинг транскордонних природних об'єктів, які є спільними з сусідніми з Хмельницькою областями України: Чернівецькою, Тернопільською, Рівненською та Вінницькою. Це поверхневі води річок Дністер, Збруч і Горинь. Між нашим управлінням та управліннями в цих областях здійснюється обмін протоколами досліджень за станом цих природних об'єктів. Спостереження за станом річок у 2009 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р.Дністер (м.Кам'янець–Подільський), р.Південний Буг (м.Хмельницький, смт.Летичів) та р.Случ (с.Чернелівка) становив:-по цезію-137 0,028 - 0,077 Бк/л; по стронцію-90 0,102 - 0,159 Бк/л,що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л. З метою недопущення негативного впливу на поверхневі водні об'єкти необхідно забезпечити своєчасне проведення ремонтних робіт та експлуатацію очисних споруд, згідно технологічного регламенту, що проводиться силами підприємств за рахунок власних коштів та за рахунок субвенцій.З метою недопущення забруднення підземних водоносних горизонтів забезпечити контроль за своєчасним проведенням робіт з тампонажу артезіанських свердловин, які вийшли з ладу.

44. До природних рекреаційних ресурсів Хмельниччини належать розташовані в сприятливих кліматичних умовах мальовничі краєвиди, лісові масиви, а також джерела мінеральних вод, на базі яких розвивається санаторно-курортне господарство області. Важливим рекреаційним об’єктом є національний природний парк «Подільські Товтри».

45. Україна входить в число країн з найбільш високими абсолютними обсягами утворення та накопичення відходів. Щорічно їх утворюється 700-720 млн т Загальна маса накопичених на території України відходів у поверхневих сховищах перевищує 25 млрд т, що в розрахунку на 1 кв.км площі становить близько 40 тис. тонн.

Відходи нагромаджуються у вигляді шламосховищ, териконів, відвалів, різних звалищ. Площа земель, зайнята ними, становить близько 160 тис. га. Внаслідок гіпертрофованого розвитку гірничодобувної промисловості в Україні домінують відходи, що утворюються під час розробки родовищ (до 75 % загального обсягу) та збагачення корисних копалин (відповідно 13 і 14 %). Значну частину становлять відходи хіміко-металургійної переробки сировини.

З урахуванням сучасного технологічного рівня переробки відходів в Україні серед загальної кількості відходів, які утворюються щороку, реальну цінність становлять 410-430 млн т. До категорії високотоксичних належать лише 1-2 відсотки всіх промислових відходів, але їх вплив на довкілля дедалі зростає. Проблеми відходів відображені на рис. 8.

В результаті життєдіяльності одного мешканця України за рік утворюється одна тона відходів. Утилізується лише третина загальної кількості відходів, що свідчить про значні ресурсні резерви. Існуючий рівень утилізації відходів вторинних ресурсів не впливає на поліпшення стану довкілля. Це пов'язано з тим, що до переробки залучаються в основному великотонажні гірничопромислові та деякі інші відходи - малотоксичні чи нейтральні (інертні). Тому екологічний ефект переробки відходів є незначним.

Однак до цього часу не збудовано жодного спеціалізованого заводу з переробки токсичних промислових відходів, немає належним чином організованої системи збирання, зберігання та видалення токсичних відходів, відсутні техніка та обладнання для переробки відходів будівництва і комунального господарства. Неефективні норми адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення правил збирання, зберігання, транспортування та використання промислових й інших відходів.

46.

47)Безперечно, Хмельницька АЕС є основним джерелом радіаційної небезпеки на Хмельниччині. А АЕС є досить небезпечним підприємством. Адже відходи в-ва є досить небезпечними. Так, при виникненні комунальної радіаційної аварії на Хмельницькій АЕС з викидом радіоактивних речовин загальна площа радіоактивного забруднення може скласти 1800 квадратних кілометрів – територія зони спостереження.

На ранній фазі аварії, яка триває від декількох годин до одного-двох місяців після початку аварії, основними небезпечними факторами, що загрожують здоров’ю людей, є:

- зовнішнє опромінення від радіоактивної хмари, що утворилася в результаті радіоактивного викиду з АЕС, та від шлейфу, що утворився з випадінь радіоактивної хмари;

- внутрішнє опромінення за рахунок інгаляційного надходження радіонуклідів до організму, з продуктами харчування та водою;

- поверхневе забруднення радіонуклідами шкіри, одягу людей, а також пасовищ, сінокосів, сільськогосподарської продукції.

Тому, за ХАЕС потрібно досить детально та відповідально слідкувати.