8.3.5 Відходи виробництва

Важливою екологічною проблемою стали відходи промислового і сільськогосподарського виробництв. Вони завдають великої шкоди навколишньому середовищу. В даний час робляються спроби зменшити кількість відходів, що забруднюють навколишнє середовище. З цією метою розробляються і встановлюються найскладніші фільтри, будуються дорогі очисні спорудження і відстійники. Але практика показує, що вони хоч і знижують небезпеку забруднення, усе-таки не вирішують проблему. Відомо, що навіть при самому різноманітому очищенні, включаючи біологічне, усі розчинені мінеральні речовини і до 10% органічних забруднюючих речовин залишаються в очищених стічних водах. Води такої якості можуть стати придатними для споживання тільки після багатократного розведення чистою водою.

Підрахунки показують, що на усі види водокористування витрачається 2200 км³ води на рік. На розведення стоків іде майже 20% ресурсів прісних вод світу. Розрахунки на 2000 рік показують, що якщо навіть очищення охопить не усі стічні води, усе рівно на їхнє розведення буде потрібно 30-35 тис. км³ прісної води. Це означає, що ресурси повного світового річкового стоку будуть близькі до вичерпання. А в багатьох районах такі ресурси вже знаходяться в гострому дефіциті,

Очевидно, вирішення проблеми можливо при розробці і впровадженні у виробництво цілком нових, замкнутих, безвідхідних технологій. При їх застосуванні вода не буде скидатися, а буде багаторазово використовуватися в замкнутому циклі. Всі побічні продукти будуть не викидатися у виді відходів, а піддаватися глибокій переробці. Це створить умови для одержання додаткової, потрібної людині продукції й убезпечить навколишнє середовище.

….

8.3.6 Сільське господарство.

У сільськогосподарському виробництві важливо строго додержуватися правила агротехніки і стежити за нормами внесення добрив. Так як хімічні засоби боротьби зі шкідниками і бур'янами призводять до істотних порушень екологічної рівноваги, ведуться пошуки шляхів подолання цієї кризи в декількох напрямках.

Ведуться роботи з виведення сортів рослин, стійких до сільськогосподарських шкідників і хвороб; створюються бактеріальні і вірусні препарати виборчої дії, що уражають, наприклад, тільки комах –шкідників. Ведуться пошуки шляхів і засобів біологічної боротьби, тобто ведеться пошук розмноження природних ворогів, що знищують шкідливих комах. Розробляються препарати з числа гормонів, антигормонів і інших речовин, спроможних діяти на біохімічні системи визначених видів комах і не робити суттєвої дії на інші види або інші організми.

8.3.7. Виробництво енергії

Дуже складні екологічні проблеми пов'язані з одержанням енергії. Потреба в енергії - одна з основних життєвих потреб людини. Енергія потрібна не тільки для нормальної діяльності сучасного складно організованого людського суспільства, але і для простого .фізичного існування кожного людського організму. В даний час в основному електроенергію одержують на гідроелектростанціях, теплових і атомних станціях. Гідроелектростанції на перший погляд є екологічно чистими підприємствами, що не завдають шкоди природі. Так вважали багато десятиліть. У нашій країні збудували багато найбільших ГЕС на великих річках. Тепер стало ясно, що цим будівництвом нанесена велика шкода і природі, і людям. Насамперед будівництво гребель на великих рівнинних річках призводить до затоплення величезних територій під водоймища. Це пов'язано з переселенням великого числа людей і втратою пасовищних угідь.

По-друге, перегороджуючи річку, гребля створює непереборні перешкоди на шляхах міграцій риб, що піднімаються на нерест у верхів'я річок.

По-третє, вода у водосховищах застоюється, її проточність сповільнюється, що позначається на житті всіх живих істот, що живуть у річці і водоймищі.

По-четверте, місцеве підвищення води впливає на грунтові води, призводить до підтоплення, заболочуванню, до ерозії берегів і оповзам.

Цей список негативних наслідків будівництва ГЕС на рівнинних ріках можна продовжити. Значні висотні греблі на гірських річках також являють собою джерела небезпеки, особливо в районах із високою сейсмічністю. У світовій практиці відомо декілька випадків, коли прорив таких гребель призвів до величезних руйнацій і загибелі сотень і тисяч людей.

З екологічної точки зору АЕС є найбільше чистими серед інших нині чинних енергетичних комплексів. Небезпека радіоактивних відходів цілком усвідомлюється, тому і конструкція, і експлуатаційні норми атомних електростанцій передбачають надійну ізоляцію від навколишнього середовища радіоактивних відходів, що утворюються.

Варто враховувати, що фактичні обсяги радіоактивних відходів порівняно невеликі. Для стандартного ядерного енергоблока потужністю в 1 млн. кВт це 3 – 4 м³ у рік. Ясно, що з кубометром навіть дуже шкідливої і небезпечної речовини усеж простіше поводитися, чим із мільйоном кубометрів просто шкідливого і небезпечного, як, наприклад, з відходами теплових електростанцій, що практично цілком надходять у навколишнє середовище.

Не усі знають, що вугілля має невеличку природну радіоактивність. Так як на ТЕС спалюються величезні обсяги палива, то її сумарні радіоактивні викиди вищі, чим у АЕС. Але цей чинник другорядний у порівнянні з головною шкодою від установки на органічному паливі, яка наноситься природі і людям, - викидами в атмосферу хімічних сполук, що є продуктами спалювання.

Хоча АЕС екологічно більш чисті, чим просто електростанції, вони таять у собі велику потенційну небезпеку у випадку серйозних аварій реактора. У цьому ми переконалися на прикладі Чорнобильської катастрофи. Таким чином, енергетика ставить багато екологічних проблем. Пошуки вирішення проблеми ведуться в декількох напрямках.

Вчені розробляють нові безпечні реактори для атомних станцій. Другий напрямок пов'язаний із використанням нетрадиційних поновлюваних джерел енергії. Це насамперед енергія Сонця і вітру, тепло земних надр, теплова і механічна енергія океану. У багатьох країнах, у тому числі й у нас, уже створені не тільки дослідні, але і промислові установки на цих джерелах енергії. Вони ще порівняно малопотужні, але багато вчених вважають, що за ними велике майбутнє.