- •1.4 Соціальні аспекти екології 13
- •Лекція 2 екосистеми, їхні властивості і закони функціонування 18
- •Лекція 3 біосфера її структура та закони функціонування 38
- •9.2.3 Діяльність юнеско 147
- •93.1 Екстраполяційні динамічні і нормативні моделі майбутнього 150
- •Лекція 1
- •Предмет екології, її об’єкт і завдання. Становлення і розвиток екологічної науки
- •1.2 Місце екології в системі наукових знань
- •1. 3 Структура екології
- •1.4 Соціальні аспекти екології
- •1.5 Методи досліджень в екології. Метод моделювання
- •3.Реймерс м.Ф.Экология. – м.: Россия молодая, 1994.
- •Лекція 2
- •2.1 Концепція екосистеми. Критерії виділення екосистем
- •I. Екосистема - єдиний природний організм, створений за тривалий період живими організмами і середовищем їхнього існування і де всі компоненти тісно пов'язані шляхом обміну речовиною та енергією.
- •2.2 Класифікація екосистем
- •2.3 Компоненти екосистеми, закони формування її
- •2.4 Екологічні фактори
- •2.5 Лімітуючи екологічні фактори, принцип Лібіха.
- •Принцип емерджентності
- •2.6 Функціонування екосистем. Потоки енергії та
- •2.7 Концентрація речовини у трофічних ланцюгах
- •2.8 Розвиток та еволюція екосистем
- •1)Зміні середовища;
- •2)Спадковій мінливості живих організмів та природному доборі;
- •3)Наявності в екосистемах вільної енергії.
- •2.9 Стійкість і саморегуляція екосистем
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема лекції: біосфера ,її структура та закони функціонування
- •3.1 Поняття біосфери. Вчення в. І. Вернадського про
- •3.2 Структура біосфери
- •3.2.1 Основні типи речовини у біосфері
- •3.2.3 Гідросфера
- •3.2.4 Літосферa
- •3.2.5 Живі організми в біосфері
- •3.3 Структура біосфери запропонована Реймерсом
- •3.4.1 Функції живої речовини у біосфері
- •3.4.2 Складові енергетичного балансу в біосфері
- •3.4.3 Біохімічні кругообіги речовини
- •Континенти Океани
- •3.5 Стабільність біосфери
- •3.6 Самоорганізація біосфери
- •5.Реймерс м.Ф.Экология. – м.: Россия молодая, 1994.
- •4.1 Соціоекологія - наука про структуру і закони
- •4.2 Історія взаємовідносин людського суспільства і природи.
- •4.3 Класифікація і структура соціоекосистем
- •4.4 Функціонування соціоекосистем. Залежність
- •4.5 Соціоекосфера. Навчання Вернадського в.І про ноосферу
- •4.6 Роль соціоекології в розвитку соціологічної культури
- •5.1 Критичні епохи в історії еволюції біосфери Землі
- •5.1.1 Докембрійський період
- •5.1.2 Палеозойська ера (570-235 млн. Років тому)
- •5.1.3 Мезозойська ера
- •5.1.4 Кайнозойський етап
- •5.2 Походження людини. Вплив змін навколишнього
- •5.3 Еволюція біосфери
- •5.4 Цивілізація і біосфера Землі
- •5.5 Сучасна екологічна ситуація. Антропогенна деградація біосфери
- •5.6 Зростання народонаселення Землі і екологічні проблеми
- •Лекція 6 Тема лекції: екологія і економіка. Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і природи
- •6.1 Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і
- •6.2 Економічний і еколого - економічний принципи
- •6.3 Завдання раціонального природокористування
- •6.4 Розрахунок еколого-економічної ефективності виробничих процесів. Визначення еколого-економічної шкоди
- •6.5 Економічні оцінки і стимули відтворення
- •6.6 Плата за природокористування
- •6.7 Проблеми гармонізації взаємодії між
- •Лекція7
- •7.1 Роль юриспруденції в регулюванні взаємодії між суспільством і природою. Норми права в цій області.
- •7.2 Три етапи в історії правового регулювання
- •7.3 Головні джерела соціоекологічного права в Україні
- •7.4 Екологічні нормативи і стандарти
- •7.5 Еколого-правова відповідальність
- •7.6 Державне управління в галузі охорони
- •7.7 Міжнародна-правова охорона навколишнього середовища.
- •Лекція 8 Тема лекції: глобальні екологічні проблеми
- •8.1 Загальна характеристика глобальних проблем
- •8.2 Забруднення біосфери
- •8.2.1 Забруднення атмосфери
- •8.2.2 Забруднення гідросфери
- •8.2.3 Забруднення грунтів
- •8 2. 4 Радіація у біосфері
- •8.2.5 Токсична дія забруднюючих речовин
- •8.3 Екологічні наслідки забруднення біосфери і безгосподарчої діяльності людей
- •8.3.1 «Парниковий ефект»
- •8.3.2 Виснаження озонового прошарку
- •8.3.3 Кислотні дощі
- •8.3.4 Масове зведення лісів
- •8.3.5 Відходи виробництва
- •8.3.6 Сільське господарство.
- •8.3.7. Виробництво енергії
- •8.4 Екологічна криза, як криза антропоцентричної
- •Лекція 9
- •Діяльність юнеско
- •9.1 Міжнародна екополітика
- •9.2 Діяльність урядових та неурядових міжнародних
- •9.2.1Діяльнысть мсоп
- •9.2.2 Діяльність оон.
- •9.2.3 Діяльність юнеско
- •9.2.4 Діяльність Римського клубу
- •Діяльність «зелених»
- •9.3 Майбутнє людства в контексті глобальних екологічних
- •9.3.2 Стратегія й тактика виживання людства.
- •Література:
- •Витрати на охорону навколишнього середовища в закордонних країнах показані в таблиці 10.1.
- •10.2 Екологічний моніторинг і його задачі
- •10.3 Екологічна експертиза
- •10.4 Екологічний паспорт підприємства
- •Література
8.3.5 Відходи виробництва
Важливою екологічною проблемою стали відходи промислового і сільськогосподарського виробництв. Вони завдають великої шкоди навколишньому середовищу. В даний час робляються спроби зменшити кількість відходів, що забруднюють навколишнє середовище. З цією метою розробляються і встановлюються найскладніші фільтри, будуються дорогі очисні спорудження і відстійники. Але практика показує, що вони хоч і знижують небезпеку забруднення, усе-таки не вирішують проблему. Відомо, що навіть при самому різноманітому очищенні, включаючи біологічне, усі розчинені мінеральні речовини і до 10% органічних забруднюючих речовин залишаються в очищених стічних водах. Води такої якості можуть стати придатними для споживання тільки після багатократного розведення чистою водою.
Підрахунки показують, що на усі види водокористування витрачається 2200 км3 води на рік. На розведення стоків іде майже 20% ресурсів прісних вод світу. Розрахунки на 2000 рік показують, що якщо навіть очищення охопить не усі стічні води, усе рівно на їхнє розведення буде потрібно 30-35 тис. км3 прісної води. Це означає, що ресурси повного світового річкового стоку будуть близькі до вичерпання. А в багатьох районах такі ресурси вже знаходяться в гострому дефіциті,
Очевидно, вирішення проблеми можливо при розробці і впровадженні у виробництво цілком нових, замкнутих, безвідхідних технологій. При їх застосуванні вода не буде скидатися, а буде багаторазово використовуватися в замкнутому циклі. Всі побічні продукти будуть не викидатися у виді відходів, а піддаватися глибокій переробці. Це створить умови для одержання додаткової, потрібної людині продукції й убезпечить навколишнє середовище.
….
8.3.6 Сільське господарство.
У сільськогосподарському виробництві важливо строго додержуватися правила агротехніки і стежити за нормами внесення добрив. Так як хімічні засоби боротьби зі шкідниками і бур'янами призводять до істотних порушень екологічної рівноваги, ведуться пошуки шляхів подолання цієї кризи в декількох напрямках.
Ведуться роботи з виведення сортів рослин, стійких до сільськогосподарських шкідників і хвороб; створюються бактеріальні і вірусні препарати виборчої дії, що уражають, наприклад, тільки комах –шкідників. Ведуться пошуки шляхів і засобів біологічної боротьби, тобто ведеться пошук розмноження природних ворогів, що знищують шкідливих комах. Розробляються препарати з числа гормонів, антигормонів і інших речовин, спроможних діяти на біохімічні системи визначених видів комах і не робити суттєвої дії на інші види або інші організми.
8.3.7. Виробництво енергії
Дуже складні екологічні проблеми пов'язані з одержанням енергії. Потреба в енергії - одна з основних життєвих потреб людини. Енергія потрібна не тільки для нормальної діяльності сучасного складно організованого людського суспільства, але і для простого .фізичного існування кожного людського організму. В даний час в основному електроенергію одержують на гідроелектростанціях, теплових і атомних станціях. Гідроелектростанції на перший погляд є екологічно чистими підприємствами, що не завдають шкоди природі. Так вважали багато десятиліть. У нашій країні збудували багато найбільших ГЕС на великих річках. Тепер стало ясно, що цим будівництвом нанесена велика шкода і природі, і людям. Насамперед будівництво гребель на великих рівнинних річках призводить до затоплення величезних територій під водоймища. Це пов'язано з переселенням великого числа людей і втратою пасовищних угідь.
По-друге, перегороджуючи річку, гребля створює непереборні перешкоди на шляхах міграцій риб, що піднімаються на нерест у верхів'я річок.
По-третє, вода у водосховищах застоюється, її проточність сповільнюється, що позначається на житті всіх живих істот, що живуть у річці і водоймищі.
По-четверте, місцеве підвищення води впливає на грунтові води, призводить до підтоплення, заболочуванню, до ерозії берегів і оповзам.
Цей список негативних наслідків будівництва ГЕС на рівнинних ріках можна продовжити. Значні висотні греблі на гірських річках також являють собою джерела небезпеки, особливо в районах із високою сейсмічністю. У світовій практиці відомо декілька випадків, коли прорив таких гребель призвів до величезних руйнацій і загибелі сотень і тисяч людей.
З екологічної точки зору АЕС є найбільше чистими серед інших нині чинних енергетичних комплексів. Небезпека радіоактивних відходів цілком усвідомлюється, тому і конструкція, і експлуатаційні норми атомних електростанцій передбачають надійну ізоляцію від навколишнього середовища радіоактивних відходів, що утворюються.
Варто враховувати, що фактичні обсяги радіоактивних відходів порівняно невеликі. Для стандартного ядерного енергоблока потужністю в 1 млн. кВт це 3 – 4 м3 у рік. Ясно, що з кубометром навіть дуже шкідливої і небезпечної речовини усеж простіше поводитися, чим із мільйоном кубометрів просто шкідливого і небезпечного, як, наприклад, з відходами теплових електростанцій, що практично цілком надходять у навколишнє середовище.
Не усі знають, що вугілля має невеличку природну радіоактивність. Так як на ТЕС спалюються величезні обсяги палива, то її сумарні радіоактивні викиди вищі, чим у АЕС. Але цей чинник другорядний у порівнянні з головною шкодою від установки на органічному паливі, яка наноситься природі і людям, - викидами в атмосферу хімічних сполук, що є продуктами спалювання.
Хоча АЕС екологічно більш чисті, чим просто електростанції, вони таять у собі велику потенційну небезпеку у випадку серйозних аварій реактора. У цьому ми переконалися на прикладі Чорнобильської катастрофи. Таким чином, енергетика ставить багато екологічних проблем. Пошуки вирішення проблеми ведуться в декількох напрямках.
Вчені розробляють нові безпечні реактори для атомних станцій. Другий напрямок пов'язаний із використанням нетрадиційних поновлюваних джерел енергії. Це насамперед енергія Сонця і вітру, тепло земних надр, теплова і механічна енергія океану. У багатьох країнах, у тому числі й у нас, уже створені не тільки дослідні, але і промислові установки на цих джерелах енергії. Вони ще порівняно малопотужні, але багато вчених вважають, що за ними велике майбутнє.