- •1.Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •2. Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства».
- •3. Історичні та етнокультурні витоки формування східнослов’янської спільноти на території України.
- •4. Східнослов’янські племінні княжіння на території України в V – VIII ст. Н.Е. Започаткування державності.
- •5. Утворення Київської Русі. Роль в цьому процесі варязького і слов’янського чинників. Норманська теорія і її сучасні оцінки.
- •6. Етапи розвитку Київської Русі, їх специфіка та особливості.
- •7. Перші київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав. Їх внутрішня і зовнішня політика.
- •8. Політичний устрій Київської Русі за князів Володимира і Ярослава.Роль князя,дружини.Боярська рада.
- •9. Економічне життя Київської Русі в хі – першій половині хіі ст.
- •10. Соціальна структура суспільства кр в хі -хіі ст.
- •11. Юридично-правові засади функціонування суспільства Київської Русі. «Руська правда». «Правда Ярославичів».
- •12. Міжнародні зв’язки кр за князів Володимира і Ярослава
- •13. Формування феодальних соціально-класових відносин, їх вплив на тенденції розвитку кр.
- •14. Релігійне життя кр. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів
- •15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі.
- •Централізація Київської Русі за часи Володимира Мономаха.
- •Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Зародження передумов формування української народності.
- •Культура, освіта Київської Русі.
- •Історичний вплив держави Київська Русь на формування європейської цивілізації.
- •Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика князя Данили Галицького
- •23. Культура Галицько-Волинської держави
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи хіі- першій половині хіv століть
- •26. Польська експансія на українські землі. Унії. Політичний, соціально-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої
- •27. Укр. Землі в складі Речі Посполитої.
- •28 Господарське життя на українських землях під владою Польщі. Особливості суспільного та економічного життя українських міст. Магдебурзьке право.
- •29 Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути.
- •30 Берестейська (1596 р.) унія та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні національного етносу.
- •31 Виникнення козацтва та утворення Запорозької Січі. Життя та побут запорозьких козаків.
- •32 Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.
- •33 Визрівання кризових відносин між українським суспільством та польською адміністрацією наприкінці XVI - початку XVII с.
- •34. Повстання 1591-1596 рр. Під проводом к. Косинського та с. Наливайка.
- •35. Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. XVII ст.
- •36. Розвиток культури, освіти, книгодрукування в Україні в хvi – першій половині XVII ст.
- •37. Причини, характер, рушійні сили, періодизація Української національної революції.
- •38. Підготовка та початок визвольної війни під проводом б.Хмельницького. Воєнні події 1648 р. Та їх суспільно-політичні наслідки.
- •39. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція б.Хмельницького.
- •46. Історичні обставини міжнародно-правового поділу України між Росією і Польщею. Андрусівське перемир’я (1667 р.). Мирний договір (1686 р.)
- •47. Особливості української національної революції. Причини її поразки та значення в історії України.
- •48. Українська національна революція в контексті європейського революційного руху хvi - XVII ст.
- •49.Гетьманщина наприкінці хvii-XVIII ст.; кордони, населення, адміністративно-територіальний, політичний та соціально-економічний устрій.
- •50. Державотворча діяльність і.Мазепи.
- •51. Діяльність української політичної еміграції на початку xviiі ст . Основні положення Конституції Пилипа Орлика
- •52. Процес та наслідки інкорпорації України до складу Російської імперії в XVIII ст.
- •53. Централізаторська політика Катерини іі до України. Причини та обставини остаточної ліквідації Росією Гетьманщини.
- •54. Правобережна Україна в другій половині хvii-XVIII ст.: політичний та соціально-економічний розвиток.
- •55. Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні в другій половині хvii-XVIII ст.
- •56. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі Правобережних та Західноукраїнських земель.
- •57. Реформи Марії-Терезії і Йосифа II кінця XVIII ст. Та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •58. Розвиток української культури напри. 17-18 ст.
- •59. Українські землі у складі Рос. Імперії наприкінці 18 – перш. Пол.. 19 сто.: адм..-тер. Устрій, особливості соц..-економічного і політ. Розвитку
- •60. Характер політ. Влади рос. Уряду у перш. Пол. 19 ст. Суспільно-політ. Рухи Наддніпрянської України:їх прояви та значення
- •61. Нац. Відродження Наддніпрянської України. Діяльність перших політ організацій. Кирило-Мефодіївське братство на поч. 19 ст.
- •62. Адмін-територ устрій та регіон. Поділ укр. Земель у складі Австр. Імперії. Населення західноукр. Земель. Національне і соц. Становище українців у 18- перш. Пол. 19 ст.
- •65. Розвиток української культури наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст.
- •66. Ліберальні реформи 1860–70-х рр. В Росії та специфіка їх реалізації в Україні. Соціально-економічний і політичний розвиток підросійської України на етапі становлення капіталізму.
- •67. Соціально-економічний і політичний статус українських земель у складі імперії Габсбургів. Конституційні реформи 1860-х рр., їх вплив на українську суспільність.
- •68. Передумови та тенденції формування української нації у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
- •69. Формування політичної свідомості українців в системі суспільно-політичних Росії і Австро-Угорщини (др. Пол. Хіх – початок хх ст.).
- •70. Передумови та специфіка українського національно руху в Російській імперії на етапі становлення індустріального суспільства. Хлопомани. Громадівський рух.
- •71. Розвиток культурно-освітнього і національно-політичного руху у західноукраїнських землях в др. Пол. Хіх - початку хх ст.
- •72. Суспільно-політичні та національні питання в програмах українських та загальноросійських політичних партій.
- •73. Політизація українського національного руху Наддніпрянської України наприкінці хіх – початку хх ст. Студентський рух. Братство тарасівців.
- •74. Революція 1905-07 рр і Україна. Українські громади у і та іі російських думах.
- •75. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація.
- •76. Перша світова війна і Україна. Відношення до війни соціальних і національних прошарків та політичних організацій українського суспільства.
- •77. Політика урядів Австро-Угорщини і Російської імперії в українському та польському питанні у роки Першої світової війни.
- •78. Політична ситуація в Україні після Лютневої (1917 р.) буржуазно-демократичної революції. Суспільно-політичні сили та інститути влади в Україні на етапі 1917 – початку 1918 рр.
- •79. Українська Центральна Рада та Генеральний секретаріат – перші державні структури відродженої України. Склад, політична програма, універсали уцр.
- •80. Українська держава гетьманської доби: зовнішня і внутрішня політика п.Скоропадського.
- •81. Політичні обставини утворення зунр. Внутрішня і зовнішня політика, історичне значення зунр
- •82. Утворення Директорії унр, її реформи і зовнішньополітичні орієнтації.
- •83. Причини поразки та історичні уроки української національно – демократичної революції 1917 – 1920-х рр.
- •84. Брест – Литовська конференція та українське питання.
- •85. Встановлення радянської влади в Україні : передумови, причини, наслідки.
- •86.Економічна та суспільно-політична криза радянського суспільства на початку 1920-х рр.: пошуки виходу. Неп, її суть та особливості впровадження в Україні.
- •87. Кооперативний рух в Україні на етапі 1920-х рр.: особливості в усрр і на західноукраїнських територіях.
- •88. Політика українізації в усрр. Її зміст і результати.
- •89. Формування та діяльність інституцій радянської влади в Україні. Радянська Україна у Конституціях срср (1924 і 1936 рр.) й усрр(урср) 1925, 1929 і 1937 рр.
- •90. Міжнаціональні відносини і релігійне життя в усрр у 1920-1930-ті рр.
- •92. Центри української еміграції в Польщі, Чехословаччині й Румунії. Діяльність української політичної й військової еміграції.
- •93. Суспільно-політичне життя на західноукраїнських територіях у 1920-ті рр. Політика пацифікації ю. Пілсудського в Східній Галичині.
- •94. Суперечливість соціально-економічного розвитку українського суспільства в умовах сталінізму. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, наслідки.
- •95. Колективізація: мотиви, хід здійснення, результати. Економічні та соціальні наслідки колективізації в Україні.
- •96. «Культурна революція», її зміст та шляхи реалізації в Україні.
- •97. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-ті рр. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
- •98. Карпатська Україна як спроба створ. Укр. Держ. У 1939
- •99. Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни (вересень 1938 – вер. 1939)
- •100. Українські землі у військово-політичних планах Німеччини та срср. Наслідки реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України.
- •101. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.).
- •102. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 рр.
- •104. Створення та діяльність в роки Другої світової війни оун-упа.
- •105. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •108. Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
- •109. Повоєнна вiдбудова та соцiально-полiтичний розвиток України (1945-1952 рр.).
- •110. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на суспільство і культуру.
- •111. Радянiзацiя захiдних областей України у повоєнний період. Лiквiдацiя повстанського руху.
- •112. Урср в перiод десталiнiзацiї (1953-1964рр): напрямки реформування.
- •113. Розширення повноважень Української рср у складі срср в період десталінізації.
- •114. Культурне життя в Україні (1953-1964рр.). «Шістдесятники», причини виникнення, діяльність.
- •115. Посилення системноi кризи тоталiтарного ладу (серед. 60-х— початок 80-х рр.).
- •116. Етносоцiальнi процеси в урср у перiод загострення кризи радянськоi системи 1960-1980-х рр.
- •Рівень життя населення.
- •117. Полiтична опозицiя другоi пол. 60-х — сер. 80-х рр.В Україні: програмнi та органiзацiйнi засади
- •124. Становлення багатопартiйної системи в Українi на етапі перебудови. Класифiкацiя полiтичних партiй. Характер багатопартiйностi
- •126. Декларацiя про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки.
- •127. Об’єктивні та суб’єктивні причини руйнації господарського механізму після проголошення державної незалежності України.
- •128. Тенденції трансформаційних змін економіки України в умовах незалежності: від здобутків до прорахунків
- •130. Особливості конституційного процесу 1996-2004 рр. Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
- •131. Політичні партії незалежної України. Проблема взаємодії суспільства і влади. Особливості та перспективи поглиблення суспільної демократії в Україні
- •132. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянських і політичних прав національних меншин.
- •133.Міжконфесійні відносини
- •135. Сучасні євроатлантичні інтеграційні орієнтири України: дилема оцінок ташляхів реалізації.
- •137. Вступ України до сот.Проблематичність,перспективи
- •138. Політичні процеси в Україні напередодні та після президентських виборів 2004-2010.
- •1. Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •2. Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства».
6. Етапи розвитку Київської Русі, їх специфіка та особливості.
Історики часто ділять політичну історію Київської Русі на три періоди.
Перший період , коли відбувалося виникнення й формування давньоруської держави ІХ-Х ст. В цей час з”являються перші згадки у візантійських східних джерелах про нашу державу. В середині ІХ ст. Київська Русь виходить на арену світовох історії, стверджуючи себе. Піднеснення Русі пов”язане з ім”ям Аскольда. Аскольд проводив активну зовнішню політику. Київська Русь міцно утверджувалась на узбережжі Чорного моря (Руського моря). Політика була спрямована на захід, де знаходилися розвинуті країни. Аскольду належить перший літопис, який мав визначити місце Русі, як невід”ємну частину слов”ян.
З іменем Олега зв”язано відкиття Русі на цілий етап назад. Часи Олега, Ольги, Ігоря, Святослава були часами експансії, коли кордони Русі значно розширилися.
Тож цей період охоплює майже 100 років — з 882 р., коли на престол у Києві сів Олег, до смерті Святослава 972 р. У цей період було створене величезне господарське й політичне об'єднання, здатне й готове кинути виклик могутній Візантійській імперії.
Другий період охоплює князювання Володимира (Святославовича)Великого (980—1015 рр.) та Ярослава Мудрого (1036—1054 рр.). За Володимира відбулося завершення об”єднання слав”янських земель. Володимир запровадив християнство як державну релігію(1088-1089 рр.).Це була доба зміцнення Києвом своїх завоювань і досягнення ним вершини політичної могутності й стабільності, економічного і культурного розквіту.
Останній період ( друга половина ХІ – ХІV ст.)характеризують постійні руйнівні чвари між князями, зростаюча загроза нападів кочових племен та економічний застій. Вже з другої половини ХІ століття відбувалися суперечки між князями , які завдавали спустошливості Київській Русі.
У 1097 році відбувся Люберецький з”їзд, що мав на меті покласти край міжусобній боротьбі. Але рішення з”їзду були порушені та не виконані.
З середини ХІІ ст. – роздроблення феодальної Русі. А це обумовило прискорення завоювання держави татаро-монголами. При них Князівства були роздроблені і підкорялися Золотому Ярму. Винятком було Галицько-Волинське князівство.
Як бачимо, другий період історії Київської держави був добою піднесення ЇЇ політичної й економічної могутності. На противагу територіальному зростанню попереднього періоду тут, як правило, переважає внутрішній розвиток.
7. Перші київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав. Їх внутрішня і зовнішня політика.
Біля Києва з’явилися варязькі воїни Аскольд і Дір. За одними оповіданнями варяги захопили Київ і стали ним правити,за іншими-кияни самі запросили варязьких воїнів.Так чи інакше,Аскольд і Дір надали східним слов’янам війському підтримку,звільнили від данини кочовників і стали князювати в Києві. На думку історика М.Котляра,у середині ІХст.у Сх.Європі виникла перша слов’янська держава-Київське князівство.За часів Аскольда і Діра зросла могутність Київської держави,розширилися її кордони.Київ став не тільки великим торговим містом,осередком полянської землі,а й перетворився на центр наддніпрянської держави ,яка мала у своєму розпорядженні могутнє військо і кинула виклик самій Візантії.
У 879році Рюрик помер,спадкоємцев став його син Ігор,регентом якого був Олег.Він здійснив численні завойовницькі та торгові походи,і в 882 році,як повідомляє «Повість минулих літ»,зібрав велике військо і вирушив на південь,до Києва.Підступно вбивши князя Аскольда,Олег захопив місто.Вбивство Київського князя мало надзвичайно важливі наслідки:по-перше,на Київському престолі опинилася інша династія;об’єднання Пн.та Пд. Русі стало основою виникнення загальноруської держави,Київ було проголошено столицею,а по-друге-держ переворот став початком антихристиянської,язичницької реакції.
883р.Олег здійснив похід на деревлян і,підкоривши їх,розширив пд.-зх. Кордон держави.Наступного року він вирушив на схід і приєднав сіверян,а згодом і радимичів.Князь будував нові міста та могутні фортеці.Зовн.діяльність:Олег,майстер військової справи,здійснив 2 вдалі походи проти Візантії.
Після смерті Олега 912р.,на чолі Давньоруської держави став син Рюрика-Ігор.Його князівство почалося із жорстокої боротьби проти автономістських настроїв підкорених народів.Але Ігор довів своє право на князювання:придушив виступи деревлян,наклав на них ще більшу данину,дав відсіч печенігам.941р. Ігор розпочав військовий похід проти Візантії,але похід виявився невдалим.Через 2 роки,зібравши велику дружину,Ігор знову вирушив на Візантію.Цього разу візантійці вирішили підписати з Києвом мирну угоду.944р.Ігор здійснив похід на Закавказзя.Широкомасштабні воєнні потреби поглинали значну кількість ресурсів,що підштовхнуло князя збільшити данину.Одне з збирань у 945р. Призвело до повстання древлян,під час якого було вбито Ігоря.
Після цих подій на чолі Давньоруської держави стала дружина Ігоря-княгиня Ольга.Княгиня жорстоко помстилася деревлянам за вбивство чоловіка:вона знищила їх посольство,а місто Іскоростень-спалила.Для упорядкування своєї держави Ольга з дружиною об’їхала княжі володіння,після чого здійснила низку реформ:упорядкувала сплату данини.Вона облаштувала спеціальні пункти,куди в певний термін звозилася данина;на підвладних землях організувала владні структури з представників княжого оточення.Активною була діяльність Ольги на міжнародній арені.У 946 та 957р вона здійснила дипломатичні візити до Константинополя,під час яких було укладено союзницьку угоду та розглядалася проблема християнства.Але відносини склалися не так,як бажала княгиня.Невдача в релігійній сфері серйозно вплинула на авторитет княгині.Язичницька опозиція зробила переворот і поклала край правлінню княгині.
У 946р. Вся повнота влади перейшла до Святослава.Сучасники називали цого «князем-воїном».За роки свого короткого правління,пройшовши походами зі Сходу на Захід,від Каспійського моря до Балкан.На початку князювання воєнна активність Святослава була зосереджена на Сході.Протягом 965-968 він розгромив Хозарський каганат.Візантійський імператор вирішив скористатися військовою могутністю К.Русі в боротьбі з Болгарією.Маючи 60 тис воїнів,Святослав завдав удару Болгарії.Такі успіхи налякали візантійців і вони підмовили печенігів напасти на Київ.Після тривалих військових дій з візантійцями,знесилені сторони 971 уклали перемир’я.Та бажання помститися грец.імператора підштовхнуло найняти печенігів для вбивства князя.Київськй князь загинув у бою 972р.