Методи захисту в електроустановках

Основним напрямком, що забезпечує необхідний рівень електробезпеки, є застосування нормативних методів захисту в електроустановках (ЕУ). До основних методів захисту від ураження людини електричним струмом, що застосовуються в електроустановках, відносяться:

• використання необхідного типу ізоляції (робочої, подвійної, додаткової, посиленої);

• забезпечення недоступності струмоведучих частин ЕУ;

• електричний розподіл електричної мережі;

• використання малої напруги;

• захисне відключення;

• захисне заземлення;

• занулення.

Захисне заземлення відповідно до ГОСТ 12.1.009-76, – це навмисне електричне з`єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин електроустановок–корпусів та оболонок, конструкцій, огороджень та ін., які можуть опинитися під напругою в аварійних ситуаціях (внаслідок пошкодження ізоляції).

Призначенням захисного заземлення є усунення небезпеки ураження людей електричним струмом при появі напруги на корпусі або на інших неструмоведучих металевих частинах ЕУ, тобто при замиканні на корпус (наприклад, при пробої ізоляції).

Д

Рис. 5.1 ‑ Схема захисного заземлення електроустановки: 1 – магістраль живлення електричної установки; 2 – контакти електричного вимикача; 3 – електрична установка; R_з – електричний опір захисного заземлення

ія захисного заземлення полягає у зменшенні до безпечної величини сили струму, що проходить через тіло людини при її дотику до корпусу ЕУ, що виявився під напругою. Це досягається зменшенням потенціалу корпусу заземленого устаткування.

Основна мета захисного заземлення полягає у тому, щоб знизити до безпечної величини напругу відносно землі, яка виникає на неструмоведучих металевих частинах електроустановок при пошкодженні ізоляції або відповідному з`єданні з струмоведучими частинами. Безпека забезпечуєтся шляхом заземлення корпуса заземлювача, що має малий опір і малий коефіцієнт напруги дотику (рис.5.1), перетворення замикання на корпус у замикання на землю з метою зниження напруги дотику та напруги кроку до безпечних величин (вирівнювання потенціалів).

Захисне заземлення електроустановок застосовують у мережах напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю і в мережах напругою вище 1000 В з будь-яким режимом нейтралі.

Слід також зазначити, що у трифазних електричних мережах існує два типи напруги, які вказані на рис. 5.2, 5.3:

• лінійна напруга, що формується між будь-якими двома фазами електричної мережі;

• фазна напруга, що формується між будь-якою фазою електричної мережі й землею.

Рис. 5.2 ‑ Трифазна електрична мережа з ізольованою нейтраллю: 1 –нейтраль

джерела електричної енергії; А,В,С – фази мережі живлення; фазна напруга електричної мережі; лінійна напруга електричної мережі

Рис. 5.3 ‑ Трифазна електрична мережа з глухозаземленою нейтраллю:

1 – нейтраль джерела електричної енергії; А, В, С – фази мережі живлення; фазна напруга електричної мережі; лінійна напруга електричної мережі; опір глухого заземлення нейтралі джерела електричної енергії

Ці напруги різняться за величиною і пов’язані між собою наступним відношенням: .

Таким чином, лінійна напруга у рази більша за фазну напругу електричної мережі незалежно від режиму нейтралі.