- •Модуль I бортова авіаційна ультракороткохвильова радіостанція
- •1.1. Призначення, тактико-технічні характеристики і склад радіостанції
- •1.2. Спрощена структурна схема радіостанції
- •1.3. Принцип роботи радіостанції на приймання
- •1.4. Принцип роботи радіостанції на передавання
- •1.5. Призначення, склад, задачі і функціональна схема синтезатора частот
- •1.6. Цифровий метод формування і стабілізації дискретної множини частот
- •1.7. Приймальний тракт, його призначення та склад
- •1.7.1. Високочастотний блок приймача
- •1.7.2. Підсилювач проміжної частоти
- •1.7.3. Підсилювач низької частоти
- •1.7.4. Аварійний приймач
- •1.8. Призначення, склад і принцип дії збудника
- •1.9. Автогенератори збудника. Принцип дії
- •1.10. Система фазової автопідстройки частоти збудника
- •1.11. Призначення і склад передавача
- •1.11.1. Блок живлення
- •1.11.2. Функціональна схема модулятора
- •1.12. Система автоматичного регулювання глибини модуляції
- •1.13. Схема самопрослуховування
- •1.14. Робота радіостанції як резервного літакового переговорного пристрою
- •1.15. Формування сигналу "Готовность радиостанции"
- •1.16. Призначення і склад підсилювача потужності радіостанції
- •1.16.1. Функціональна схема підсилювача потужності
- •1.16.2. Особливості побудови схеми підсилювача потужності
- •1.16.3. Схема автоматичного регулювання потужності і термозахисту
- •1.16.4. Блок узгодження
- •1.17. Призначення, склад і принцип дії системи дистанційної настройки й управління радіостанцією
- •1.18. Управління радіостанцією
- •1.19. Підготовка радіостанції до роботи
- •1.20. Перевірка працездатності радіостанції
- •1.21. Порядок настройки радіостанції
- •1.22. Робота радіостанції з радіотехнічними пристроями
- •Питання для самоконтролю
- •Модуль 2 бортова авіаційна короткохвильова радіостанція
- •2.1. Загальна характеристика радіостанції
- •2.2. Метод формування сигналів під час односмугового передавання
- •2.3. Методи формування сигналів під час амплітудної і частотної маніпуляцій
- •2.4. Функціональна схема модулятора радіостанції
- •2.5. Головний канал передавання і приймання
- •2.6. Підсилювач потужності
- •2.7. Антенний погоджувальний пристрій. Блок управління антенним погоджувальним пристроєм
- •2.8. Синтезатор частот
- •2.9. Метод демодуляції сигналів однієї бічної смуги
- •2.10. Вимога до точності відновлення і стабільності частоти несучої
- •2.11. Методи відновлення несучої частоти
- •2.12. Особливості роботи системи автоматичного регулювання підсилення під час приймання сигналів з однією бічною смугою
- •2.13. Методи демодуляції сигналів за амплітудної і частотної маніпуляції
- •2.14. Функціональна схема демодулятора радіостанції
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
1.16. Призначення і склад підсилювача потужності радіостанції
Підсилювач потужності радіостанції призначений для підсилення сигналів збудника до необхідного рівня потужності, здійснення амплітудної модуляції, а також для послаблення гармонійних складових на виході передавача.
Підсилювач потужності радіостанції складається з двох блоків:
– підсилювача потужності метрових хвиль (ПП MХ), що працює у діапазоні 100...149,975 МГц;
– підсилювача потужності дециметрових хвиль (ПП ДМХ), що працює в діапазоні 220...399,975 МГц.
До складу ПП кожного діапазону входять:
– попередній підсилювач;
– кінцевий підсилювач;
– фільтр-рефлектометр;
– ключ 12,6 В (комутатор);
– пристрій автоматичного регулювання потужності;
– пристрій термозахисту (термодатчик).
Крім того, до складу ПП дециметрових хвиль входить ще й проміжний підсилювач. Увімкнення ПП відповідного діапазону здійснюється комутацією напруги живлення попередніх каскадів за допомогою ключа живлення (ключ +12,6 В) за командою, що видається БК.
1.16.1. Функціональна схема підсилювача потужності
Зі збудника сигнал обраної частоти зв'язку (робочої частоти) надходить на попередній підсилювач. Попередній підсилювач, що працює в діапазоні MХ, складається з чотирьох каскадів підсилення, два з яких – модульовані. А попередній підсилювач, що працює в діапазоні ДМХ, складається тільки з двох каскадів підсилення. Однак у ПП ДМХ є ще проміжний підсилювач, що складається з трьох каскадів. Перші два каскади проміжного підсилювача не модульовані, а третій – модульований.
Після попереднього підсилення і модуляції сигнал надходить на вихідні каскади ПП, де відбуваються підсилення потужності до необхідного рівня й АМ із заданим значенням глибини модуляції. З вихідних каскадів сигнал надходить на фільтри-рефлектометри. Фільтр-рефлектометр призначений для забезпечення необхідної фільтрації гармонійних складових на виході передавача, а також для одержання інформації про потужність падаючих і відбитих хвиль. При цьому інформація про потужність падаючої хвилі використовується для кола самопрослуховування, а сума напруг Uпад + Uвід є управляючим сигналом для пристрою АРП. Завдяки роботі пристрою АРП забезпечується захист транзисторів вихідних каскадів від перевантажень у разі неузгодженості виходу передавача з антеною, шляхом зменшення величини напруги, що надходить на модульовані каскади передавача.
Рефлектометр – це спрямований відгалужувач з малим зв'язком, який знаходиться в середині ФНЧ для зменшення впливу детектора рефлектометра на спектр сигналу.
З фільтрів-рефлектометрів через комутатор піддіапазонів і антенний комутатор сигнал надходить в антену.
1.16.2. Особливості побудови схеми підсилювача потужності
Для зменшення часу переходу з хвилі на хвилю і полегшення роботи системи дистанційного настроювання ПП діапазонів МХ і ДMХ виконані за схемою ШСП, що не перестроюються.
Для забезпечення рівномірної частотної характеристики і стійкого підсилення в підсилювачах застосовані такі схемні рішення:
– узгодження вхідних і вихідних опорів транзисторів, а також узгодження вихідного каскаду з АФС здійснюється за допомогою широкосмугових реактивних чотириполюсників – трансформаторів опору;
– зниження коефіцієнта підсилення потужних високочастотних транзисторів, що спостерігається у разі зміни частоти сигналу, компенсується за допомогою реактивних узгоджуваних кіл;
– для підсумовування потужності двох транзисторів і одержання рівномірного коефіцієнта підсилення в діапазоні хвиль застосована схема БП;
– для підсумовування потужності у вихідних каскадах застосовані кільцеві схеми розподілу (підсумовування) потужності.
Для забезпечення стійкості й усунення взаємного впливу каскадів вжиті відповідні заходи:
– на вході ПП МХ і ПП ДМХ встановлені дільники потужності на опорах, що зменшує вплив на колі "підсилювач потужності – збудник";
– живлення попередніх підсилювачів здійснюється від окремого джерела +12,6 В;
– дроселі в базових і колекторних колах шунтуються резисторами для зниження добротності й усунення низькочастотних паразитних коливань.
Для підвищення ККД вихідного каскаду і зменшення потужності розсіювання на колекторі за колекторної модуляції використовується підмодуляція передвихідних каскадів.
Для забезпечення сталості рівня вихідної потужності в діапазоні робочих частот і захисту транзисторів вихідних каскадів від перевантажень використовуються пристрої АРП і термозахисту.